Чи накриває хвилею в «Країні припливів»? Рецензія на книгу Мітча Калліна

Обрати книгу онлайн, відшукати її в книгарні, придбати, розглянути обкладинку у транспорті, їдучи додому, виділити місце на полиці, серед інших книжок, розфасувати її на порції, аби вистачило на довше, щоб вберегти себе від літературного передозування. І справді, виглядає як добуток дози наркоманом – здзвонитись з баригою, забрати згорток на ничці, залишивши там стосик, розфасувати на порції, вжити все одразу, шкодувати, що більше не лишилось, ламатись. З книгою «Країна Припливів», американського письменника Мітча Калліна, у мене все відбулося саме так.

Про знайомство з автором та чи є перспектива у цій дружбі?

З Мітчем Калліном моє читацьке знайомство трапилось саме з книги «Країна припливів».

Далі я поліз в мережу і прочитав анотацію до екранізації книжки режисера Террі Гілліама. Історія, яка здалась мені просоченою сюрреалістичними настроями романів («бротіганів») Річарда Бротігана, одразу закохала мене в себе, я шукав саме такий «бітницький» стиль, ще з часів прочитання «В кавуновому цукрі», і, нарешті, знайшов.

Безсумнівно Калліна я буду читати далі, з запланованого – «Бджоли містера Голмса», думаю, цікаво дізнатись, чим займався знаменитий детектив на пенсії.

Що ж під обкладинкою

Чомусь всі відгуки на цю книгу про одне й те саме, як одинадцятилітня Желіза-Роуз вміє вправно готувати дозу для своїх батьків-наркоманів. Від цього може скластись неправильне перше враження про сюжет історії, де знанням маленької дівчинки стосовно героїнової рецептури виділено аж абзац. «Країна припливів» про глибше, далекодонніше.

Пам’ятаєте, як в дитинстві ми гралися самі з собою і, більш того, нам було цікаво, бо компанію складала дитяча фантазія, яка своєю могутністю оживляла іграшки. Звичайна палиця могла запросто бути космічним бластером, а солдатики з ляльками спілкувались між собою нашими дитячими голосами.

Для Желізи-Роуз її дитяча уява являється всім. Вона приречена розмовляти з головами своїх ляльок, бо їх оживити простіше, ніж батька, у вічному героїновому тріпі, або матір, яка навіки перетворилась в «болотяну людину», і з тих пір Желіза боїться її ще більше. Дівчинка настільки довго знаходиться сама з собою, що її дитяча уява починає просочуватись у реальний світ, деформуючи та підміняючи прості речі, яким варто було б залишатись невидозміненими.

Іноді страхи дівчинки абсурдні і, частіше за все, вона не справляється з ними, навіть не тікає, бо немає куди, вона лише тимчасово переховується від них. В свої одинадцять Желіза не готова сприймати світ реальним, її веселі безтурботні ігри, мандрівки околицями «торохкала» – тупотіння на місці. Найбільша трагедія в тому, що ця дівчинка може лишитись дитиною з кубиками решту свого життя.

Спосіб читання

Обожнюю український переклад, в тексті можна віднайти багато цікавих словечок, гарних і влучних, дотепних та кумедних. Рельєфність обкладинки, товщина паперу, абсолютно не зайві ілюстрації, кольори та шрифт – деталі книги, які доводять, що «Вавилонська бібліотека» – якісне видавництво.

«Країна припливів» – це скарб, вміщений у 150х205 мм паперу. Рекомендую читати книгу десь на лаві, у затишному сквері, бо головна героїня постійно вештається серед дерев, високої трави та чагарників, а якщо вам вдасться знайти місце поряд з залізною дорогою (хоча б дитячою), влаштовуйтесь там, потім зрозумієте чому.

Для кого книга

«Країна припливів» – це будівельний майданчик на початковій стадії, коли з землі стирчить арматура, зведено підвал, а над усім цим висить гак крану. Діти вбачать там купу розваг, а дорослі суцільну небезпеку. Так воно буде і з прочитанням – ті, хто відчуває себе безпечно серед будівельного хаосу, сприймуть історію по-своєму. Хто більш обережніший – інакше. Але всім буде цікаво. Книга близька до «Аліси в Країні Див», Льюїса Керрола, але дива у Мітча Калліна місцями моторошніші, завдяки своїй реалістичнішій природі.

Отже, чи накриває хвилею «Країна припливів»? З головою!

Цитата

«Виходячи з вітальні, я уявила себе Алісою, втомленою від падіння вниз, вниз і вниз у кролячу норму. Це був мій улюблений епізод з «Аліси в Країні Див».

Роман Данилюк
Я впевнений, чим більше буде гарних книг – тим менше людей залишаться незрозумілими. Одного разу читання мені стало замало і я почав писати серйозніше. До написання дебютної книги шукав свій підхід, прагнув, щоб читачеві легше було спіймати хвилю моєї мови. Допомогла освіта журналіста. Журналіст, як і письменник, теж пояснює людей. Випрацювавши стиль, учився користуватися ним на коротких новелах. Коли їх потроху почали публікувати, нарешті наважився написати щось масштабніше, так з’явилась перша повість – «Тютюновий бог». В альтернативній реальності я міг би бути капітаном вантажної баржі. Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100016811852648

6 thoughts on “Чи накриває хвилею в «Країні припливів»? Рецензія на книгу Мітча Калліна

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life authors and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life authors and blogs

Залишити відповідь