Найрадикальніше десятиліття в історії мистецтва. Час, коли митці вирішили, що правил
більше не існує. Про це — нова книга Філіпа Гука «Мистецтво крайнощів» від видавництва
ArtHuss.
На початку XX століття європейське мистецтво раптом почало тріщати по швах. Художники, які ще вчора старалися усім догодити, раптом взялися ламати правила: спотворювали форми, використовували дикі, неприродні кольори, розкладали реальність на геометричні площини або взагалі відмовлялися від зображення впізнаваних предметів. Це був період, коли мистецтво перестало бути приємним декором для салонів і перетворилося на щось гостре, нервове й відверте. За якихось десять років, з 1905 по 1914-й, з’явилася ціла низка радикальних напрямів, які й досі визначають обличчя сучасного мистецтва.
Саме про цей шалений і надзвичайно насичений період розповідає книжка Філіпа Гука «Мистецтво крайнощів». Це не сухий огляд, а жива розповідь про те, як за короткий час Європа пережила справжній мистецький вибух. Якщо ви хоч раз запитували себе, чому мистецтво таке провокативне, незрозуміле і радикальне, — ця книга надасть влучну, аргументовану і захопливу відповідь.
Філіп Гук — британський мистецтвознавець і колишній топ-менеджер аукціонного дому Sotheby’s, де очолював відділ імпресіонізму та сучасного мистецтва. Він не просто теоретик з університетської кафедри — Гук на власні очі бачив, як продаються мільйонні лоти і формується мистецький ринок. Його попередня книга «Галерея пройдисвітів» стала світовим бестселером й уже показала, що автор уміє розповідати про мистецтво живо, з іронією і без пафосу.
Гук працює на артринку уже понад 40 років й за цей час займався продажем багатьох ключових творів саме цього десятирічного періоду — від фовістів і кубістів до ранніх експресіоністів. Він добре знає не лише художню цінність робіт, а й їхню реальну історію: сприйняття сучасниками, зміну ставлення і шлях картин від «сміття» до музейних експонатів.
«Мистецтво крайнощів» охоплює всього десять років — здавалося б, мало. Але саме в цей короткий проміжок часу один за одним з’явилися фовізм, кубізм, експресіонізм, футуризм і перші кроки до абстрактного мистецтва. Гук не просто перелічує стилі, він показує геніїв, які за цим стояли. Поруч з ними — дилери, провокатори, колекціонери, критики і публіка, яка то обурювалася, то сміялася, то потайки скуповувала цю «мазанину».
Слід також відмітити, що Гук не ідеалізує своїх героїв. Він показує їх зі всіма слабкостями: амбіціями, суперництвом, бажанням слави і грошей. Завдяки цьому митці постають як прості живі люди, які стараються знайти вихід із важкої ситуації. Такий підхід робить книгу набагато ближчою і зрозумілішою сучасному читачеві.
Читач ніби потрапляє в майстерні Парижа, берлінські кав’ярні та італійські міста, де митці мріяли про тотальне оновлення світу. Читаючи книжку, ви відчуваєте дух тих років — передчуття змін, тривожність, бажання зруйнувати старе і створити щось кардинально інше, абсолютно нове. Кожне місто мало свій власний характер. Париж став центром свободи і сміливих експериментів. У Берліні та Мюнхені мистецтво вийшло більш нервовим, різким і соціально загостреним. Віденські митці у роботах часто торкалися чогось підсвідомого, а Італійські художники горіли шаленими технологічним ідеями. Автор вміло показує, як місце і атмосфера в кожній країні робили загальний бунт проти старих правил абсолютно різним.
Книжка вийшла легкою і динамічною. Автор пише з гумором, не цурається розповідати про комерцію, інтриги та публічні скандали, які супроводжували кожну нову виставку. Та найцінніше у виданні — це контекст. Гук показує, що радикалізм мистецтва не виник ні з чого. Швидке будування міст, урбанізація, наукові відкриття і прискорення життя провокували передчуття повного зламу старого світу. Тож усе це змушувало митців шукати нову мову вираження. Вони дійшли до «крайнощів», бо старий спосіб зображення світу вже не працював.
«Мистецтво крайнощів» — це захоплива історія про те, як мистецтво перестало бути приємним декором і перетворилося на дзеркало епохи. Іноді спотворене і болісне, але так само прекрасне. Книга допомагає краще орієнтуватися в модернізмі й зрозуміти його витоки.
Це видання варто прочитати всім, кого цікавить, як формувалося сучасне мистецтво. Воно підійде студентам мистецьких спеціальностей, молодим художникам, кураторам і широкому колу допитливих читачів, які люблять якісний нонфікшн про культуру і історію. Навіть якщо ви не маєте спеціальної освіти, Гук розповідає складні речі доступною, живою мовою, без важкої академічної зауми.
Авторка тексту: Анна Нечипоренко
Фото: Ірина Лавриненко
