Всім привіт, мене звати Іра і я ніколи не чула про Лабковського. Попри те, що популярна психологія посідає не останнє місце в списку моїх зацікавлень, я не знала про діяльність цього чоловіка до виходу книги. Упевнений погляд на обкладинці, категоричне «Хочу и Буду» і привабливе «принять себя, полюбить жизнь и стать счастливым» свою справу зробили. «Мені треба», – подумала я і почала ганятися за цією книгою. Не дарма.
Михайло Лабковський
Психолог-практик із 35-річним стажем, теле- й радіоведучий. Автор власного методу формування здорових реакцій у людини з психологічними проблемами, а також знаменитих «Шести правил». Працював учителем, шкільним психологом, завжди вів консультації у приватному порядку. Жив, навчався і працював в Ізраїлі. У мерії Єрусалима був психологом по роботі з важкими підлітками. Зараз виступає з публічними лекціями, веде власне шоу на радіостанції.
Книга «Хочу и буду» присвячена щастю
Як зрозуміти себе, знайти гармонію і навчитися радіти життю. Автор допомагає розібратися в причинах проблем і розладів, торкаючись безлічі тем – від стосунків у сім’ї до вибору місця роботи. Про страх, тривоги, ненависть й депресії. Від дитячих проблем до нюансів життя літньої людини. Він вчить свого читача не ускладнювати ситуацію, робити вибір на користь власних інтересів і бажань, брати відповідальність, не вестися на «треба» і насолоджуватися життям. Лабковський переконаний, бути щасливим – це рішення, а не випадковість.
Радикально, категорично, іноді жорстко. Коротко, доступно і без тонни вигадливих термінів і професійної теорії. Просто про складне. Фішка Лабковського – у конкретиці, він не ходитиме «навкруги», а прямо відповість на питання. Часом дивує, іноді шокує, але байдужим не залишає.
Найголовніше те, що читаючи «Хочу и Буду» я не відчула себе психопаткою зі стажем, якій батьки ще в дитинстві життя зіпсували – таке трапляється з читанням робіт інших психологів. Бажання плюнути й піти здатися психотерапевтам не з’явилося, «ну і як тепер жити» не звалилося на голову. Швидше навпаки – закінчила читати Лабковського з усмішкою й розумінням, над чим непогано б попрацювати. Безперечно, інформацію потрібно фільтрувати, але все ж – багато ідей автора я підтримаю. Ідея створювати щастя самій мені імпонує більше, ніж неприємне очікування «як пощастить». Виправляти помилки, але не зациклюватися на них, вчитися отримувати задоволення від життя. Тут і зараз.
Сам Лабковський пише про те, що книга для тих, хто хоче й готовий змінюватися. Для тих, хто зараз живе нещасливо, хто вважає, що життя несправедливе, хто розучився сміятися, страждав, виживав і вирішив, що більше не пощастить. Я б до цього всього додала батьків, педагогів і всіх, хто так чи інакше контактує з дітьми – психолог приділяє багато часу саме цим проблемам.
Цитати
- Никогда и ни от кого не терпите то, что вам неприятно. Приучайте себя сразу говорить о том, что вам не нравится. Ведь любой компромисс вынуждает вас делать то, что вы не хотите и не любите. А значит, делает вас несчастным.
- Но чтобы разобраться с ситуацией по-настоящему, надо спрашивать не «почему она?», а «почему Я?»; не «как он мог?», а «как Я оказался в такой ситуации?». Вопросы всегда надо задавать не про других, а ПРО СЕБЯ! И искать на них ответы.
- А кто такой человек, который себя любит? Это тот, который всегда выберет дело, к которому у него душа лежит.
- Человеку кажется: вот сейчас поменяю работу, или разведусь, или перееду — и наконец-то все будет хорошо. Но внешние перемены происходят, а внутри ему лучше не становится. Потому что счастье очень мало зависит от наружных обстоятельств.
- Я не то что верю, я знаю по опыту психолога, что быть счастливым — это решение.
- Поверить в свою уникальность, перестать жалеть себя и понять, что соревнование, у кого красивее попа, проиграют все! Даже мисс мира состарится. А вот уверенных в себе победить практически невозможно.
- У людей со стабильной психикой и ясным пониманием, чего они хотят о жизни, нет потребности выяснять, что о них думают другие.
- Почему-то все упорно считают, что жить, как хочешь сам, — значит жить в ущерб окружающим.
47 thoughts on “Хотіти і бути щасливим”