«Гірка правда про стосунки» Ніла Штрауса: свінгерські гулянки та пекучі пігулки від зради на шляху до щасливої родини

Відверті ілюстрації і ще відвертіші тексти – ось що ховається за чорною обкладинкою з перчиком та позначкою 18+. І, якщо пропустити сцени полігамії у різних позах, то у ній багато болю і тої гіркої правди, усвідомлення якої допоможе не налажати у власному житті.

Ловелас і пікапер, який вирішив розкаятися

Ніл Штраус – журналіст (музичного та поп-культурного часопису Rolling Stone та впливової газети New York Times) і письменник, відомий насамперед “Грою” – книжкою про зваблення, головним посібником пікаперів усього світу. Крім того, Ніл Штраус є співавтором біографічних праць про відомих музикантів.

Усі ці штрихи до портрета наводжу для розуміння того, ким є (був?) автор. Тож, якщо коротко: донжуан і тусовщик, який ледь не кожну жінку роздягає поглядом і миттю візуалізовує, що виробляє з нею у ліжку (хоча ліжко тут геть не обов’язковий атрибут – і тут я не вигадую, про це є у вступі). Що ж буде, якщо такий чоловік закохається та вирішить створити сім’ю та зосередитись на одній жінці? Народиться книжка про гірку правду про стосунки.

Горбатого могила виправить

Або спеціалізована клініка. Ніл Штраус не може припинити зраджувати коханій, тому йому рекомендують радикальний крок – курс лікування у спеціалізованому закладі для узалежнених, тих, хто не може сказати “ні” своїм забаганкам та звичкам. Із залежністю від кохання там теж борються. 

Тут лікують усі види залежності: алкогольну, наркотичну, сексуальну, харчову, навіть спортивну залежність. Усе корисно до певної міри. Навіть кохання.

От тільки наш пацієнт не хоче лікуватись, він не приймає тутешньої філософії, бунтує, підбурює інших і не дотримується приписів лікарів та психологів. Він не вважає себе хворим, а свою залежність від сексу проблемою. Він ще більше віддаляється від першопочаткової мети – створити насправді тривкі стосунки з коханою. І лажає знову. 

Альтернативна сексотерапія

Побутує думка, що чоловікові до шлюбу потрібно нагулятись, от і Штраус гуляє, гуляє, гуляє, відкриваючи для себе можливості поліаморії – любощів з багатьма жінками. Він приміряє на себе декілька форматів (і це, мушу зазначити, вельми пізнавальне чтиво. Особливо для тих, хто звик до традиційного тлумачення стосунків, які рано чи пізно ведуть до шлюбу) і, зрештою, розуміє, що це все не те. Хоча загалом було весело.

Це точно найчорніший день мого життя: мене вигнали з оргії за те, що я їв попкорн.

Попри те, що життя Штрауса, змальоване у «Гіркій правді про стосунки» яскраве і насичене, хотіти подібного досвіду собі не випадає, адже герой зізнається у тому, що відчуває себе емоційно виснаженим та порожнім.

Якщо не можеш контролювати свою хіть, Усесвіт придумає спосіб, щоб навчити тебе її контролювати.
Він промовляє це з якимось лиховісним виразом, неначе в мого пісюна вдарить блискавка, або він застрягне в блендері, якщо я не триматиму його в штанях.

Звідки ноги ростуть

“Звідки ж він такий зрадливий взявся?” – намагаються зрозуміти медики. Де корінь зла? Пардон, зради. Кхе, ми всі знаємо, що в принципі керує цим паном. Ні, мова не про те, що ви подумали, а про те, які табу та переконання у ньому заклали чи не заклали у дитинстві. Штраус не боїться пускати читачів до своєї голови і показувати те, як сильно травмували його ще не до кінця сформовану психіку. Хто створив хтивого монстра?

Як не дивно, але мати. Мати, яка компенсувала синовою увагою свої невдачі в шлюбі. Мати, яка надмірною опікою вбила у ньому бажання брати на себе відповідальність. Мати, яка притлумлювала його так довго, що потім він збожеволів від юнацької свободи. 

Можна довго говорити про те, що дорослий чоловік мав би себе контролювати і правильно розставляти пріоритети. Але… чи мав він можливість насправді подорослішати з таким багажем провини…

Але книжка не про сумне

Якось знічев’я знайшла в instagram сторінку Ніла Штрауса: письменницькі будні, фото з дружиною і щоденник щасливого татуся кучерявого парубка. Він таки знайшов себе у сім’ї з тою ефектною Інґрид, яку так уклінно просив не читати цю книжку. 

Штраус знайшов скелет у шафі і поховав його по-християнськи, щоб вже ніколи не повертатись. 

(Visited 93 times, 1 visits today)
Юлія Дутка
Юлія Дутка
Трилероїд, інтроверт та психоаналітик-аматор. Ви хочете про це поговорити? За фахом - журналіст, та більше тяжію до редагування. Люблю соло-подорожі, важкий метал, м’яке світло, волохатих корів, Скандинавію та бензопили. Мрію попестити ісландських коників та потиснути руку Чакові Поланіку.
http://tarels.blogspot.com/%20