В Україні створили видавництво для елітарних читачів: інтерв’ю з засновником

В Україні все частіше створюються нові видавництва. Блог Yakaboo вже розповідав про «Дім химер», що спеціалізуватиметься на химерній прозі. Тепер – розповідаємо про ще одне нове видавництво — «Цивілізація».

Його засновник – Роман Малиновський, головний редактор видавництва «Вавилонська бібліотека». Роман розповів блогу Yakaboo, яку літературу видаватиме «Цивілізація», коли з’явиться перша книжка та на яких читачів орієнтуватиметься його видавництво.

Про те, навіщо він створив «Цивілізацію»

Рішення створити «Цивілізацію» формувалось поступово, довго, як триває вагітність слонів. «Цивілізація» виникла з ідеї видавати книжки, які не лягали в існуючі видавничі стратегії. Логічна послідовність така: якщо є ідеї, але немає платформи, на основі якої можна їх реалізувати, потрібно створити платформу.

Коли я спілкуюсь з художниками, дизайнерами, перекладачами, я бачу колосальний потенціал ідей і рішень, фантазію і чую надзвичайні пропозиції. Все, що потрібно, — щоб ці ідеї обросли менеджментом, були «розбиті» на етапи і реалізовані. «Цивілізація» створена для того, щоб трансформувати такі ідеї у форму, концепції – у книжки.

Про конкуренцію між малими видавництвами

«Цивілізація» і «Вавилонська бібліотека» працюватимуть паралельно, йтимуть синхронно, крок в крок. Більше того, ці видавництва підтримуватимуть один одного, адже ми працюємо на спільну ідею і мету.

Я не вірю у конкуренцію між малими видавництвами, насправді ми найближчі друзі один одного, найнадійніша підтримка. Тому я товаришую з засновниками «П’яного корабля», «Komubook», «IST Publishing, «O.K. Publishing» та багатьма іншими. Чим сильніші ці видавництва – тим сильніші ми. Те, що ми робимо – це розвиток галузі, формування традиції читання, статусу книжки. Малі видавництва готові на сміливіші кроки, вони більш гнучкі, їм легше маневрувати. Дружба і приязнь між нами, це важливо для нас. Ми знаємо, що завжди можемо сподіватися на підтримку один одного.

«Вавилонська бібліотека» готує кілька книжок, які мають вийти у наступному році, зовсім скоро ми оголосимо про них. Закономірно, що «Цивілізація» також ставить перед собою високі стандарти але разом з тим бачить нові цілі і готова до нових викликів.

Про спеціалізацію «Цивілізації»

«Цивілізація» не робитиме сегрегацію за жанрами, що надмірно обмежує вибір. Сегрегація існуватиме на інших рівнях і матиме інший критерій – якість текстів, важливість автора. «Цивілізація» видаватиме те, що відповідає назві видавництва.

Ми маємо намір працювати з каноном або текстами, які мають перспективу стати його частиною. Назва видавництва не випадкова, це світогляд, філософія: команди, які працюватимуть над проектами «Цивілізації», вірять в інтелект як в ідею.

Про колектив видавництва

Колектив «Цивілізації» непостійний, змінний. Команда видавництва – це перекладачі, ілюстратори, дизайнери, меценати об’єднані довкола спільного проекту, спільної ідеї. Ми будемо об’єднуватися, щоб працювати над книжкою і розходитись, коли проект буде завершено. Цивілізація – це спільнота, що об’єднуватиме людей, які можуть запропонувати цікаві видавничі рішення, нові погляди на книжку, тексти, оформлення, на взаємодію з читачем та промоцію. В кожному випадку це буде така кількість людей, яка потрібна для того, щоб якісно і повноцінно виконати всі етапи видавничого процесу.

Про те, яку літературу видаватиме «Цивілізація»

Не ставимо собі жодних обмежень, не хочемо створювати собі рамки. Єдиним критерієм вибору буде якість матеріалу, з яким ми працюємо, його важливість, цікавість, стиль. Ми працюватимемо зі світовою літературою, що створює більшу перспективу вибору цивілізаційних текстів, в тому числі з українською, як частиною світової. Зараз можу сказати, що перші книжки будуть проектами перекладної літератури.

Перший проект стартує ще до кінця року, але поки ні слова про нього, будемо відкривати цю перспективу поступово. Скажу лише, що автор – моноліт світової літератури. Щодо тиражів, ми маємо намір працювати з лімітованими накладами, ми ставимо собі за мету створювати ексклюзивний продукт.

«Цивілізація» – видавництво яке перш за все працюватиме з мовою. У деяких проектах, які ми готуємо, мова стане головним об’єктом, метою, тим, задля чого створюється книжка. Головною мовою «Цивілізації» звичайно буде українська, тому що це мова, якою ми говоримо і яку нам найцікавіше розвивати. А у окремих випадках наші книжки будуть полімовні (це може бути будь-яка інша мова), проте лише тоді, коли це буде важливо або необхідно.

Про цільову аудиторію

Ми орієнтуємося на елітарного читача, на читача уважного, для якого книжка — це водночас розвага і спосіб пізнання світу.

Ми маємо намір створювати статусні видання з якістю, яка відповідатиме високим стандартам, і наша цільова аудиторія – це люди, для яких важливі ці фактори.

Про те, якою має бути книжка, щоб її купили

У книжці важливе все, все має значення. Книжка – це комплекс, послідовність рішень, не лише текст, але й всі етапи його опрацювання. Важлива послідовність – сильний текст потрібно якісно перекласти, потім відредагувати, зробити коректуру, ілюструвати, створити дизайн, обрати папір. Книжка – як фільм, музичний альбом або вистава, у яких кінцевий продукт залежить не від однієї людини, а від команди.

Якщо ми говоримо, скажімо, про якісний роман – тоді все залежить лише від письменника, але коли ми говоримо про книжку, як цілісний продукт – все має значення, все важливе. Ми будемо приділяти достатню увагу кожному етапу, першому – як останньому.

Про мрію видати конкретну книжку

В основі «Цивілізації» лежить мрія створювати книжки. Інакше ми б цього не робили взагалі. Йдеться не лише про мої книжки-мрії, а про книжки-мрії усіх, хто працюватиме над проектами «Цивілізації».

Щодо мого особистого списку, то йдеться про астрономічні цифри. Такими цифрами вимірюють відстані між планетами. В цей перелік входять не лише книжки, які ніколи не виходили українською, але й багато книжок, які виходили, але з посередніми або поганими перекладами чи з поганим оформленням. Я також переконаний, що книжки, які належать до канону, повинні бути перекладені повторно, щоб поряд з класичними перекладами існували сучасні, що дозволить ближче підійти до оригіналу, тому мені подобається, що є відразу кілька перекладів Шульца, Вінценза, Воннеґута, Конрада і багатьох інших ключових авторів світової літератури.

Новий переклад – нове переосмислення, і я вірю, що це важливо. Крім того, переклад – це розвиток рідної мови, тому нові переклади Джека Лондона, Владіміра Набокова чи Ернеста Гемінґвея розвивають перш за все сучасну українську мову.

Про те, які книги він читає

Я уважно обираю те, що читаю, і разом з тим я читаю постійно. У мене вже багато років не буває так, щоб я почав читати книжку, про яку нічого не знаю, якогось невідомого автора. Ще перед тим, як розгорнути обкладинку, я знаю багато про роман, який маю намір прочитати, і письменника, який його написав.

Звичайно, щось з прочитаного подобається більше, щось — менше, проте все це книжки, які не проходять повз, тексти, які вражають і залишаються з читачем назавжди. Таким чином, п’ять останніх книжок, які зачепили, це п’ять останніх книжок, які я прочитав – «Мене називають Червоний» Орхана Памука, «Ворошиловград» Сергія Жадана, «Бігуни» Ольги Токарчук, «Усі вогні – вогонь» Хуліо Кортасара, «Шпиль» Вільяма Ґолдінґа.

Про те, чому в Україні активно створюються нові видавництва

Я думаю, це, перш за все, свідчення того, що є ідеї, а також є люди, які готові їх втілювати. Це ознака колосального потенціалу, який шукає собі виходу, попри відсутність ринку. І це ідеї, які цей ринок формують, які формують читацьку культуру.

Є багато людей, яким бракує конкретного книжкового продукту, вони втомлюються чекати його від когось і починають створювати цей продукт самостійно. І це вражає. Зараз на видавничому ринку України час сміливих ідей.