Дитячий путівник: який він? Міста, які розкрили свої історії для найменших читак

Що має бути в дитячому путівникові, яку структуру він повинен мати, форму – усе це не береться до уваги, коли про нове місто хочеш розповісти дитині. Тут повинен бути тільки вогник, шарм, зачіпка, яка розростеться в неймовірне бажання швидше приїхати до міста, усе дізнатися, доторкнутися, помріяти, розчинитися в часі поза зоною комфорту і потім довго-довго згадувати й захлинаючись розказувати й розказувати, просто збивати з ніг своїми розповідями всіх знайомих людей чи готового вислухати кота…


Якщо вам зручніше слухати, а не читати, тримайте подкаст:


«Легенди Чернівців від Чорної Вівці» Христя Венгринюк


Закохатися може навіть камінь. Про любов до міста в книжці «Легенди Чернівців від Чорної Вівці»

Ця книжка – авторська добірка легенд, які «озвучуються» в тексті від імені Чорної Вівці, такої симпатичної, магнетичної оповідачки, котра веде Чернівцями не менш колоритного Музику, який грає на козі (музичний інструмент).

Легенди зринають зі сторінок, гармонійно поєднуючись з історією власне Чорної Вівці, чарівного міста, Буковинського краю. Ця книжка – наче губка, що всотала в себе невимовну любов до рідного міста. Авторський задум із діалогом двох незвичайних персонажів і легка подача разом із магнетичними ілюстраціями творять диво, яке не відпускає до останньої сторінки.


Коли авторський виклад – на користь


Книжку ілюструвала Христина Лукащук – львівська художниця, архітектор, блогер, майстриня, яка знається на кераміці. Заснувала школу практичного мінімалізму, пише романи, ілюструє їх. Багаторазова лауреат «Коронації слова». Презентувала персональну виставку у Львівському музеї етнографії.

Надихнула художницю створити малюнки до путівника Христя Венгринюк – молода й досвідчена українська письменниця, викладач живопису, співзасновниця дитячого арт-видавництва. Працює з особливими дітками.

Мабуть саме тому Її текст – виткана концентрація досвіду та гармонійного викладу для малого читача.

Авторський виклад не затінив багатогранність історії, легенди наведені із декількома трактуваннями, наприклад, про походження назви міста:

Не довго думали й назвали люди ту місцину Чернівцями, від слів Чорні Вівці. С.14

А позаяк прийшли вони з «Черна», то своє нове поселення назвали «Чернівці». С.16.

Дітлахам читання цих легенд стане ще і своєрідним викликом, бо авторка подбала і про те, щоб у їхній пам’яті відклалися неймовірні факти про місто. От, до слова, така собі «брейншторм»-хвилинка:

А Ви як гадаєте, друзі, про що думали Кирило й Мефодій? C.24

Кожна легенда дихає захопленням від краси та історії рідних вулиць Чернівців. Сторінки щиро запрошують до справжнього діалогу, адже неможливо не пофантазувати, не закрити очі, коли розповідаючи про Садгору витончена Вівця питає про чернівецькі чарівні сади:

«Ви бачили ЯК вони цвітуть? А восени, коли переливаються яблуками, грушами? А взимку, замріяні, у пухнастих білих шубах?» (с.26).


Головне число міста


Цей путівник – хороше знайомство з Чернівцями, а ще й пізнавальний текст, бо в ньому діти й дорослі дізнаються про те, чому пам’ятник Тарасу Шевченку на площі сьомий, і чому число сім взагалі таке знакове для центру міста. На додачу читаки поповнять знання та згадають такі поняття як «пієта», «майоліка», здивуються посаді, яка пов’язана з театром, але її не знайти в жодному довіднику професій та занять.

Чорна Вівця допоможе обрати твори літератури та мистецтва, які ще більше розкажуть про Чернівці, ще дужче закохають у місто — навіть тих, хто ще ніколи в ньому не був, на відстані.


До нових зустрічей із Любов’ю


Харизматична оповідачка авторки Христі Венгринюк не ставить крапки наприкінці. Декілька разів у тексті та, звісно, у фіналі, провідниця запрошує в гості й обіцяє ще нові розповіді.

Весь путівник – це особливий вияв любові, який можна назвати честю, патріотизмом, містолюбством, а може це і є Любов, бо:

«І знову трішки про любов. Як же я люблю про це говорити…» – прошепотіла Чорна Овечка й загадково примружилась.

Придбати книжку в Yakaboo


«Таємниці Львівських левів», Петро Радковець, Іван Радковець


Цієї ночі вони ненадовго покидають львівські площі, вулиці, музеї, помешкання, аби зранку знову зайняти своє місце (с.11)

Закінчіть логічний рядок: бруківка, кава, шоколад, леви. Звісно ж, Львів! Травень готує нас до Дня міста і звістка про святкування облітає вже всю країну і далі поза її межі. Львів притягує. Усі, хто був там хоч раз, повертаються, радять туристам, або ж… переїжджають туди жити.


Таємниці цікавлять усіх


Ґвара, копальня кави й ратуша – загадка, яку відгадає навіть першокласник, який бачив мапу України. Тоді ж чим заманити дітлахів, щоби прочитали про Львів, а не поспішали вештатися його вулицями зі смачнючим морозивом навесні? Таємницями! Найпотаємніші таємниці від найзатятіших їхніх хранителів – левів, які мешкають у старому місті, і від досвідчених та харизматичних оповідачів, зустріти яких для туриста — на щастя. Мова йде про братів Радковців та їхню книжку «Таємниці львівських левів», яка вийшла у ВСЛ.

Петро та Іван Радковці – харизматичні, професійні й незабутні львівські екскурсоводи. Стереотипних розповідей про архітектуру Львова з датами, які ніхто не згадає після екскурсії, від них не почути. Брати виросли в місті й обнишпорили в ньому всі закутки. Автори легенд представляють гостям Львів, як сцену, головні події на якій відбувалися і відбуваються досі. Ніяких хронологій і монохромних завчених виголошень на вулицях із туристами. Тільки діалог, тільки повні вражень очі.

Підігріти інтерес до читання книги авторства цих двох «енциклопедій» може ще той факт, що обоє сповнили свій багаж за роки роботи в бібліотеці ім. Василя Стефаника. А ще більше – їхнє ставлення до слухача/ читача. Радковці ставляться з повагою до дітей та дорослих, тож і їхні легенди однаково полонять увагу великих та малих.

Ілюстрації таємничої книжки подарувала читачам Ключковська Іветта – ілюстратор декількох видавництв в Україні та закордоном. Удосконалювала свої знання та навички в Бельгії, брала участь у понад шістдесяти виставках різного рівня. Її штрихи – виточнені, емоційно влучні. Її малюнки оживають і переносять у світ, який описують автори, за стільки б років від нас він не був.


Зростання з читанням


Цей путівник є казкотерапією. У ньому міститься ще й п’єса, яка присвячена неймовірній професії, вічній галузі книговидавництва. І кожен із творів, що так бережно, мов з рук у руки, передають автори, переконає читача в існуванні найвищих істин, у благородстві добра, вихованості, працьовитості й чесності. Цінності людського буття тісно вписані в захоплюючі, хвилюючі, глибокі, як дно колодязя з Високого Замку, історії про місто.

Вони вигадані з правди, переказані з фантазій, вихоплені поспіхом із найсокровенніших слів і впродовж багатьох років обдумані, перед тим, як їх почали розповідати. Кожне слово всіяне у свідомість, як зерня; кожне є повним і плодючим, принесе зріст і матиме сильний пагін. Автори не лише майстри зачудувати, вони ще і справжні вчителі, мудреці та наставники, старі жителі міста, які вже є його частиною, його мудрою сивиною.

Важко уявити – що ці слова про дитячий путівник, про збірку авторських казок про Львів. Але ж подорожі – це не лише зміна часу і клімату, це зміна стану душі і зростання. Неодмінне зростання знань, натхнення й досвіду. До такого зростання у Львові й готує книжка братів Івана та Петра Радковців.

Але пам’ятай: якщо ти бодай раз у житті скажеш неправду, то ґудзик буде виконувати чиї завгодно бажання, лише не твої. С.41


Леви дивляться як люди


Отож, перед поїздкою до міста Лева напередодні його Дня народження – розгорніть цю ілюстровану збірку й насолоджуйтеся казковими оповідями про медяники Святоюрського ярмарку, зібрання левів, які крокують «кам’яними, дерев’яними, скляними, шовковими та паперовими ногами.» Якщо не знали – прочитайте про те, від чого люди стають істинно багатими, про те, як у Львові зупинився час, як віднайти найкращий у Львові меч і змотивувати себе вивчити більше мов.

Після знайомства читачів з цією книгою Львів промовлятиме до них голосом братів-екскурсоводів, а його вулицями підморгуватиме кожен людиноокий лев, внесок котрих в історію міста неможливо переоцінити.

Придбати книжку в Yakaboo



«Казкове місто Суми. Дитячий путівник» Анна Коршунова, Світлана Качуровська


Дебютант на мапі мандрівної України? Про майбутній оазис для спраглих туристів у книжках Анни Коршунової та Світлани Качуровської

Хто не чув найсумнішого анекдоту для сумчан – так це той, де західняк питає: «Суми? Це місто якої області?»

Та темні часи минають, місто впевнено входить до списку туристичних вподобань. Приїжджим подобається його затишок, зелень і… щось у його мешканцях. Найчастіше згадують привітність.

Молоде, супроти тисячолітніх старших обласних центрів, містечко має на своїй території відповідні їм міста-однолітки. Хто не чув про Ромен, Конотоп та Путивль? Але сьогодні – про книжки, що виросли з любові саме до цього затишного, чарівного міста. Отже, знайомтеся, «Казкове місто Суми. Дитячий путівник» (Видавницво «Час майстрів») та «Маленькі історії чарівного міста» (Видавництво «Юнібук», Суми), які для малих читак написала Анна Коршунова та намалювала Світлана Качуровська.


Чарівні дами про кохане місто


Анна Коршунова – народилася в Кіровограді, а минулого року отримала премію «ВВС – книга року» за повість «Комп і компанія». Виховує двох синів, називає їх найбільшим натхненням для творчості, виявом якої, до речі є не лише книжки. Авторка має колекцію власноруч створених ляльок із неймовірними вбраннями та іменами. Зараз працює й мешкає в Сумах. Цікавиться прогресивними методиками освіти, активно бере участь у популяризації читання. Чудовий тандем склався в української письменниці з художницею Світланою Качуровською, яка є не лише блискучим художником, а і прикладом життєвої наполегливості та вміння дієво мріяти. Бо саме в її житті освіта економіста та юриста не визначила подальшого шляху. Наперекір обставинам Світлана здійснила свою мрію почавши малювати. Тепер вона радує містян захоплюючими майстер-класами з живопису та ілюструє ось такі небезпечні за цікавістю путівники.

На форзаці книжка має мапу м.Суми. Просту, стару і зрозумілу малим читачам, 1655 року. Ось річка, ось фортеця, а ось їдуть переселенці. Одразу згадаю цікавинку для читачів – наприкінці книги їх чекає така ж мапа, але майбутнього міста Суми – з міжнародним музеєм сумок, з триповерховою велостоянкою і з листоношами на дронах.

А весь відрізок часу між цими двома мапами і є структурою довідника в сумській історії для малечі. Що цікаво – сторінки не нумеровані, а вгорі в куточках стоїть покажчик століття, мова про яке ведеться на даних сторінках.

Перші сторінки яскраво охарактеризували милу рису характеру сумчан – ось вона, привітність – мальовані портрети та лист-привітання від автора й художниці. У листі написані інструкції щодо інтерактивності, як от: «Цей путівник зовсім не образиться, якщо тобі захочеться розфарбувати деякі з його сторінок, бо знає, що ти любиш малювати.» і багато інших – дружніх, мотивуючих порад.


Туристам – активне читання


Уже за два розвороти читачам пропонують розгадати чи не найбільшу таємницю назви міста – чому його названо не в честь головної річки, а в честь її притоки. Для цього малеча разом із дорослими має швиденько вирушити в річкову подорож.

Швидко прочитати путівник не вийде. Кожна сторінка ховає в собі й елементи віммельбуху, тобто книжки-розглядалки з безліччю дрібних деталей, і безліч завдань, і розповіді зі зрозумілими поясненнями. Подорож книжкою загартує для довгих піших прогулянок затишним центром – щоби роздивлятися деталі, розшифровувати, досліджувати.

Неспішність притаманна для міста Суми, от навіть: «На початку ХХ столітті центральні вулиці Сум були забруковані. Але бруківка була нерівна, вугласта. Робили це навмисне, аби зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод.»


Де скупати слона та інші корисні знання


Чому в місті не склалося з трамваями, де купали слонів, і що означає голка під дахом найбільшого торговельно-розважального центру міста – ось сходинки до дружби з містом. Цікаві факти, розгорнуті хронологічно в захопливих розповідях, відкривають історію міста в насичених барвах.

Інтерактивність путівника просто зашкалює. Окрім екскурсії дітлахи-читаки отримають знання з потаємного письма, основ фотографії, можуть дати волю фантазії розмальовуючи королеву-альтанку чи симпатичного гусара, цілий полк котрих колись у 1765 році створили в Сумах. І все це –  прямо на сторінках книжки, які, до речі є досить міцними, яскравими і якісними в оформленні.


Місто єдності та добрих людей


Таємниці міста розкриються на прикладі підземного ходу до річки Псел, легендою про розбійницю Марусю та ще безліччю пригод. Суми для читачів постануть прикладом меценатства, єдності, замайорять на мапі України як привітне й затишне місто троянд, театрів і водограїв, храмів різних конфесій та вірувань.

Дуже трепетно подано тексти про засновників, меценатів міста та героїв уже сучасної України. Вражаюча легенда в цьому путівникові присвячена заступникові міста – Олександру Аніщенку, полковникові СБУ, який заступив собою товаришів у бою (на теренах нинішніх бойових дій в Україні). Авторами цієї легенди стали учні Сумської спеціалізованої школи №30.

А більше про пам’ятки архітектури,  визначні місця та романтику невеликого містечка варто прочитати дітям разом із дорослими в книжці «Маленькі історії казкового міста».

Головні герої казкових, вигаданих, але таких характерних місту Суми в Анни Коршунової та Світлани Качуровської є пам’ятники, театри, світлофори, автівки, словом – усе, що зустрічається гостям і мешканцям містечка кожного дня:

«– Привіт, братику! – вигукнув Цукрик. – Як же я за тобою скучив! – Привіт! – відповів Фонтанчик.» с.53

Їхні історії – про чисту любов, про добрі справи, про перевірену дружбу. Тексти й романтичні, і сучасні, бо поруч із панянкою Альтаненною, із мадам ТЮГ походжають юні, активні хлопчаки з гаджетами, як от Цукрик. Значення всіх цих видатних об’єктів, що оживають в історії міста, пояснені з допомогою невеликих, вписаних у художню розповідь і — що особливо радує — ненудних замальовок, наприклад:

«– Та он мене, коли тут, у сквері, спорудили, знаєте, що тільки не говорили. І що карієс у мене, що я – суцільне кубічне непорозуміння.» С.19


Хто викрав кому?


Однією із найяскравіших героїнь казкових історій є, звісно, чарівна Любася Сердешна (це ліхтар кохання у формі сердечка на старій центральній вулиці з написом «Я чекаю бо кохаю». Так-так, саме без коми. І таємниче зникнення цієї коми описала Анна Коршунова в романтичній історії кохання Любасі і Проблискового маячка (з автівки патрульних, які й  у житті часто паркують свої машини на стоянці поряд із ліхтарем).

До слова, нещодавно ліхтар якимось чином упав, мешканці так і не дізналися, чи були то хулігани (які в книжці теж фігурують), чи ненароком мийна машина зачепила. Головне, що його вдало поставили на місце і, на щастя, літер і знаків Любася більше не загубила.

І путівник, і казкові історії доповнюють один одного, малеча після прочитання «на ти» з містом, бо факти з його історії буквально вплітаються в пам’ять, завдяки художньому оформленню та фантазійній подачі історій головних героїв (театрів, пам’ятників, фонтанчиків і парків).

Поява цих книжок для міста Суми та його мешканців – теж визначна подія, бо вже далеко розійшлося це художнє запрошення відвідати затишне зелене містечко на північному сході України.

Придбати книжку в Yakaboo


Читати: Балет, крадіжка і трохи космосу – собачі справи в книжках-картинках

Читати: Здоров’я, виховання й розвиток: книги для мам

Читати: Як зберігати спокій у стресових ситуаціях? #ЧитаємоРазом: Секрети спокою «лінивої мами»

(Visited 696 times, 1 visits today)
Ірина Варламова
Ірина Варламова
Десь два роки тому в моїх профайлах можна було побачити: юрисконсульт, депутат, помічник керівника... Усе так, певною мірою, і залишається, та зараз моя найголовніша роль - мама. А найбільшим хобі завжди було читання. То ж я заснувала спільноту про читання дітям "Читата: читає мама і тато". Зі своїми дописами можу трапитись вам ще на Барабуці та в блозі Видавництва Старого Лева, у рубриці "Книготерапія" в сумській студентській газеті "Academix". Допомагаю бібліотеці в рідному селі поповнювати фонд та триматися сучасності. Просто так. Мрію відкрити книгарню-кав’ярню з дитячою кімнатою. Мотиваційна література для батьків, дитліт; книги для бізнесу та саморозвитку, історичні романи завжди знайдуться на моїх поличках і сторінках блогу.