Чи є в світі людина, яка не знає, хто така Дюймовочка? Крихітна мила дівчинка, яка з’явилася на світ з прекрасної квітки. Її життя – низка неймовірних пригод, радісних і сумних, а часом навіть божевільних – як для такого малятка. Вкраденій великою бридкою жабою Дюймовочці належить зустріти багатьох на своєму шляху. Жуки, метелики, ластівка, миша, кріт – хто ж допоможе маленькій героїні знайти своє місце?

…всередині квітки на зеленому стільчику сиділа крихітна дівчинка — гарнесенька, мов лялечка, і зростом не більша за дюйм. Через те й стали називати її Дюймовочкою.

Зворушлива і добра історія. У новому перекладі Галини Кирпи вона стала ще теплішою, а приголомшливі ілюстрації сучасної української художниці Грасі Олійко створили особливу, неповторну атмосферу, близьку кожному малюку. Стиль нагадує дитячі малюнки, що додає книзі доброти. Ще один новий для мене нюанс – це «живі букви», які рухаються разом з текстом. Падають, стрибають, збільшуються і відлітають. Думаю, такий прийом може здорово захопити самостійного маленького читача.

Навколо неї пурхав красивий білий метелик, кружляв та й опустився на листок — так сподобалася йому дівчинка. Дюймовочка неабияк раділа, що тепер жаба до неї не дістанеться. Як же красиво було там, де вона пропливала!

Стара і така улюблена казка заграла новими, яскравими фарбами. Крихітна дівчинка з великими очима навряд чи залишить когось байдужим – як малюка, так і дорослого. А гарні ілюстрації і прийоми в тексті занурять в атмосферу казки і дадуть читачеві можливість супроводжувати Дюймовочку у всіх її пригодах.

Холод проймав Дюймовочку до кісток, бо її сукенка розлізлася на шмаття, а дівчинка була така тендітна, що їй легко було закоцюбнути. Зірвався сніг, і кожна сніжинка, що падала на неї, видавалася їй такою важкою, якою нам видається повна лопата снігу…

Чи дитяча це історія? Важко сказати однозначно, адже сам Андерсен наполягав на тому, що його казки підходять не тільки дітям, а й дорослим. Тому ідеальний вік для читання «Дюймовочки» — від 0 до 100, а найкраща компанія — вся сім’я. Тепло і затишок гарантовані.

— Прощай! Прощай! — гукнула маленька ластівка, покидаючи теплі краї й знов повертаючись до далекої-предалекої Даніі. Там, над вікном, де живе добродій, що вміє розповідати казки, в неї звите гніздечко. Саме йому вона прощебетала «кві-віт, кві-віт!», тож від нього ми тепер і дізналися всю цю історію.