- Непрості стосунки в мене склались з історіями всесвіту Grishaverse (українською вийшла «Каттердамська дилогія» - «Шістка воронів» та «Королівство шахраїв»), тож до нової серії поставилась з острогою. Але «Дев’ятий дім» зайшов на ура – юнка Алекс Стерн балансує між світом живих та мертвих та має розгадати примарний детектив.
- Кому варто читати
- Кому не варто читати
- Схожі книжки
- Авторка: Юлія Дутка
Непрості стосунки в мене склались з історіями всесвіту Grishaverse (українською вийшла «Каттердамська дилогія» - «Шістка воронів» та «Королівство шахраїв»), тож до нової серії поставилась з острогою. Але «Дев’ятий дім» зайшов на ура – юнка Алекс Стерн балансує між світом живих та мертвих та має розгадати примарний детектив.
Знайомтесь, Алекс Стерн
Насправді її звати Ґелексі, але дівчина не любить власне ім’я (а вам би сподобалось, якби рідна мати прозвала вас Галактикою?). Вона була бунтівною підліткою, а тепер все ще проблемна юнка та першокурсниця Єлю, куди потрапила воістину дивом. Але найголовніше, що вам треба знати: Алекс бачить привидів. Постійно. І коли іншим потрібно готувати спеціальні зілля, щоб виявити Сірих (саме тут так називають примар різного штибу), вона не може нікуди подітись від цих видив. Саме тому вона зацікавила магічне об’єднання Лета, саме тому тепер вчиться в університеті Ліги плюща.
Це її вміння – шанс на краще життя чи прокляття змалку? Адже цей світ населений неприкаяними душами, які з дня в день повторюють звичну рутину (геть як офісні працівники) і крутяться довкола, як набридлива карусель. І доведи іншим, що ти не божевільна, геть не божевільна, жодного разу не божевільна… Тільки наркотики дарували їй спокій і свободу від видінь, та, на жаль, ненадовго.
Це її вміння – основа сюжету, адже нас чекає чимало таємниць. Я б навіть назвала цю книжку примарним детективом, адже серед іншого разом з героїнею розслідуватимемо вбивства, плутаючи серед спіральної часової лінії роману.
Магія в кожному камінчику
Нью-Гейвен, місто в Коннектикуті, де розташований Єльський університет, живе магією, тут до потойбіччя рукою подати. Межа тонка. Мов серпанок. Зрештою, тут вона так і називається. Серпанок. Смерть – це природний перетин Серпанку. Звісно, магія допоможе повернутись звідти, але ризикувати не варто. Бо смерть всепереможна, як тут кажуть, mors vincit omnia.
Для Алекс – все це нове і незрозуміле. Вона – Данте, її Вергілій – Дарлінгтон – допомагає робити перші кроки. Разом вони йдуть через це пекло (люблю цю алюзію на «Божественну комедію»). Колись Алекс сама стане Вергілієм та візьме на виховання ретельно відібраного Данте, хоч сама проскочила «поза конкурсом». Колись вона володітиме всіма потрібними знаннями та стане потужною опорою Лети, а поки вчиться, лажає, знову вчиться, захоплюючись можливостями магії і часто не розуміючи пріоритетів (адже, уявіть собі, маленький спойлер: зцілювальну магію жоден з домів не шанує!).
Але чому це місце таке особливе? Що живить всю цю магію? Чому саме Єль, адже в США не бракує старих університетів? Відповідь вас здивує, але не натякатиму, надто вже великий спойлер вийде.
Вісім домів – який же дев’ятий?
У цьому романі ми спостерігаємо за вісьмома Домами Серпанку: «Череп і кістки», «Сувій і ключ», «Книга та змія», «Вовча голова», «Рукопис», а також «Святий Аврелій», «Святий Ельм» та «Берцеліус». Кожен має власну спеціалізацію та особливості. Одні – віщуні, інші – перевертні. Перші п’ять мають більше влади та впливу, останні три тільки скніють.
Нагадую, що ця книжка називається «Дев’ятий дім» – таємниця розсіюється поступово – і для читачів, і для самої Алекс, яка приєдналась до своєрідного елітного підрозділу бійців Лети для охорони Серпанку.
В цього дому дві штаб-квартири: скромна Халупка та розкішний маєток «Іль-Бастоне», де, окрім вже знайомих вам Алекс та Дарлінгтона, квартирує Пеммі – вона Окулус чи радше дослідниця, яка дбає про те, щоб інші агенти не відчували якоїсь нестачі. Вона більше спостерігачка, але готова прийти на допомогу. Якщо дуже треба.
Нормальні люди
Окремо похвалю Лі Бардуґо за те, що «Дев’ятий дім» вона населила «реальними людьми» – не стереотипними персонажами, а дівчатами і хлопцями, яких ми, можливо, маємо в своєму оточенні. Добре вихований джентльмен Дарлінгтон, відмінниця Пеммі, відчайдуха Алекс, хороша дівчинка Мерсі та гнилуватий красунчик Блейк – ну ж бо, впізнали когось зі своїх однокласників чи, може, колег?
Нормальні, вони просто нормальні люди з нормальними емоціями в паранормальних умовах і з надзвичайними силами. Навіть привиди – цілком адекватні реакції та історії, в які віриш, не сумніваючись.
Звісно, зловмисники ще здивують, але повторюсь, в цій книжці багато від детективу, тож поганці мали б майстерно приховувати власні мотиви. Хоча натяки є, як без того.
Душа просить екранізації
Серія про Алекс Стерн однозначно матиме продовження, вихід ще поки неназваної книжки запланований на 2021, тож, якщо вона ще не дописана, то вже десь на фінішній прямій. Відкритий фінал благає про продовження пригод, адже місія Алекс тільки почалась. До речі, також є інформація, що за романом, який нахвалює Стівен Кінг, незабаром зніматимуть серіал. А от реліз «Shadow and Bone», що базується на Каттердамській дилогії, на Netfix й далі відкладають. Тож фанів Лі Бардуґо чекатиме велике свято, але якось потім.
Кому варто читати
Шанувальникам фентезі та жанру New Adult, а ще тим, кому смакують детективи з містичним елементом.
Кому не варто читати
Тим, хто воліє обійтись без чортівні.
