Звичайні люди в особливих умовах: рецензія на книгу: «Де немає Бога»

Думаю, у кожного читача є «свої», особливі книжкові теми, які завжди будуть пріорітетнішими за інші. Хтось відкладає любовний роман, якщо у ньому згадується про війну; хтось ладен купити будь-яку книжку, аби вона була про підлітків; комусь хочеться читати про історію України, іншому – про життя на інших планетах. Однією з таких тем для мене є виживання в жахливих умовах. Читаючи про щось подібне, я завжди примірюю ролі персонажів на себе – як би поводилася я? Саме тому я просто не могла пройти повз «Де немає Бога». Тим паче, коли автор такої історії – Макс Кідрук.

Макс Кідрук — український письменник, популяризатор науки та мандрівник. Родом з Володимирця, за освітою інженер-енергетик, автор художніх романів, декількох тревелогів та, як підказує Вікіпедія, навіть технічних книг. А ще — лауреат Коронації Слова, фанат американського футболу та гурту Iron Maiden.

Кідрук згадує, що найдавніші чорнові начерки окремих епізодів «Де немає Бога» датовані 2012-м, хоча насправді все почалося значно раніше – з оповідання Джека Лондона, прочитаного ще у дитинстві. Письменник почав вибудовувати сюжет, коли натрапив на інформацію про катастрофу рейсу 901 новозеландської компанії…

Вмикайте фантазію та уявляйте: нервова українка з величезною сумою грошей, росіянин-пілот з аерофобією, найвідоміший політик Баварії, гравець американської НФЛ, таємний папський кардинал, загадкова жінка та дівчинка, яка розмовляє на незрозумілій усім фарсі. Що спільного у цих занадто різних людей? Яке випробування чекає на них? Чи зможуть вони залишитися людьми у жахливій ситуації? І де це місце – де немає Бога? Кідрук залишає своїх персонажів у диких умовах і начебто спостерігає – а що ж з цього вийде?

Традиційно для автора: динамічно, захопливо, цікаво. А ще проникливо, моторошно, страшно. Такі реальні історії героїв: одним співчуваєш, деяким – дивуєшся, інші взагалі лякають. Макс збирає таку різноманітну “компанію” і розказує долю кожного так, що важко залишитись байдужим. Моторошний сюжет, який увесь час ставить не тільки героям, а й читачеві питання – що б зробив ти? Повороти, які лякають і захоплюють водночас, події, від яких шкіра вкривається сиротами, і повне занурення в історію цих людей. Теми, які порушуэ Кідрук, – часом жахливі, складні, але дуже актуальні. Дотримання справедливості, розуміння, співпраця, мораль. Відносини з дітьми, ненависть до своєї роботи, втрати і зради, складний вибір, АТО…

Суб’єктивно і, знову ж таки, традиційно – крутезна книга від крутезного автора. Мені імпонує професійний підхід Кідрука до створення літератури: читаючи, я ані хвилини не сумнівалась у тому, що автор дійсно знає, про що пише. Детально, з усіма можливими подробицями, по-хорошому прискіпливо — письменник поділиться історією написання у післямові. Часом книга здавалася важкою, саме через жахливі деталі. Але це і є її особливістю – бути реалістичною, наскільки це взагалі можливо.