Ми підготували третій матеріал у рамках нашого літнього флешмобу #Ґейманоманія, отже, скоро фініш. Що це означає? Уже сьогодні дізнаємось ім’я книголюба, який отримає приз – будь-яку книжку Ніла Ґеймана! Результати шукайте в нашому instagram.
Підказка для тих, хто пропустив попередні огляди:
Третьою книжкою #Ґейманоманії стала найочікуваніша новинка видавництва КМ-Букс – «Американські боги». Це видання, як і «Небудь-де», відрізняється від усіх інших видань. Чим саме? Розкажуть наші оповідачки 🙂 Ми ж зізнаємось лише в том, що український варіант «Американських богів» заполонив 696 сторінок. Так, @wanderlust_reading, @belle_library та @helga_reads читали і вдень, і вночі, щоби якнайшвидше підготувати огляд. За що ми їм дуже вдячні!
Оглядачки
Оля @helga_reads: не уявляє свого життя без читання. Почала знайомство з творчістю Ґеймана багато років тому без жодного уявлення про автора. З першого разу зовсім не оцінила, але після «Американських богів» і «Небудь-де» сміливо може називатись його фанаткою.
Оксана @wanderlust_reading: вірить в існування магії та дива. Водночас полюбляє тонкий чорний гумор, та обожнює тих, хто створює казки, у яких він тонко вплетений (так-так, це саме про Ґеймана та Пратчетта :)). У літературі вболіває за хороших героїв, проте не може протистояти чарівності деяких поганих хлопців. Пірнає у світи фентезі, знаючи, що зовсім поруч є такий схожий на наш, але інший світ – як Нижній Лондон.
Поліна @belle_library: аналітик за освітою, але в душі – невиправна мрійниця з дитячою вірою в чудеса. Переконана, що хороша книжка може поліпшити поганий вечір. Завжди готова підказати, що й під яким соусом почитати.
Знайомтесь, Американські боги
Оля: Америка – країна переселенців. Коли люди іммігрували до Нового Світу, вони везли за собою своїх богів і продовжували поклонятись їм та приносити пожертви на новому місці. У такий спосіб з’явились Старі Боги. Про деяких ви могли чути раніше з якихось оповідок чи міфів: Одін, Лепрекон, Чорнобог і Білобог, Зорі Вранішня, Вечірня та Опівнічна; про інших скоріше за все не чули жодного разу: Анансі, Білкіс, Остара та інші.
У противовагу ним із часом з’явились Нові Боги – ті, кому сучасні люди жертвують свій час і увагу. Їх також багато, але я назву найвпливовіших – Телебачення, ТехноХлопчик та Глобалізація.
Назріває буря.
Старі Боги хочуть виступити проти Нових.
Хто переможе?
Посеред двох вогнів потрапляє такий собі чолов’яга Тінь Мун. Обидва боки хочуть заманити його до себе, але що ж такого важливого в ньому?
На початку книжки Тінь відбуває термін у в’язниці, але не поспішайте його засуджувати! Краще прочитайте самі, через що він так вляпався. Вийшовши раніше строку, так трагічно складаються обставини, що він втрачає дружину і друга. Йому нема куди податись, його ніхто не чекає й тоді починається наша історія, у якій складніше всього повірити в реальність того, що відбувається.
Я повірила одразу, з перших рядків. Бажаю і вам насолодитись цією неймовірною історією на всі сто відсотків!
Ідеальне видання для поціновувачів Ґеймана
Оксана: Мушу зізнатись – мене завжди мучила інформація, що якісь твори улюблених авторів потерпали від урізання під час видання або ж, що сам автор щось вирішив забрати з уже написаної, проте ще не виданої книги. Першим подарунком для українських книголюбів, що полюбляють твори Ґеймана, став бонус наприкінці «Небудь-Де» – оповідання про те, як Маркіз де Карабас своє пальто шукав (ох уже цей харизматичний чолов’яга!).
Проте зачекайте радіти – я впевнена, вас накриє хвиля щастя (як і мене, звісно 🙂 ), коли ви дізнаєтесь, що нам підготувало видавництво КМ-Букс. Перед вами – книжкова цеглинка на 700 сторінок, ювілейне видання, приурочене до десятиріччя виходу першого накладу «Американських богів». Повна версія історії, що більша за вже видану на дванадцять тисяч слів – так-так, я не помилилась, дванадцять тисяч! Уявляєте, скільки це додаткових хвилин занурення в чарівний світ забутих богів та дорожніх історій?
З цієї книги почалося моє знайомство з творчістю Ніла Ґеймана. У неї я закохалась із перших рядків, чомусь інтуїтивно відчуваючи кожним рядком – це моє. Моя історія. Мої герої. Кожна фраза – цитата в серце, кожна подія – круговерть пригод. Тепер, читаючи одну з улюблених книжок українською, я закохуюсь у неї знову. Хоча знаю, що «Американські боги» або захоплять вас, або відштовхнуть від себе, або лишать байдужим, однаково завжди всім рекомендую її та не можу залишатись безпристрасною, розповідаючи про цей твір.
Неймовірна подорож
Поліна: «Американські боги» – це ніби подорож на американських гірках, коли історія то несе тебе угору, то забирає дух на різких поворотах та падіннях. Автору вдалося створити неповторний симбіоз минулого й майбутнього на тлі пейзажів сучасної Америки. Магічний реалізм Ніла Геймана здобуває своєї довершеної форми саме в «Богах», бо краще поєднати два різних світи було б неможливо. Лепрекони, піксі, зорі, русалки та інші міфічні істоти більше не наганяють страху на людей. Зараз задля виживання їм приходиться прилаштовуватися до сучасності – працювати на заправках та в супермаркетах, красти, обманювати, або навіть торгувати власним тілом. Ба більше, старі боги більше не могутні – зараз правлять нові міфічні істоти, яким люди присвячують своє життя, стосунки та почуття. Хто вони? Дізнатися можна зі сторінок книжки.
Це була неймовірна подорож. Вона була сповнена неочікуваних знайомств та гірких втрат. Проте, було цікаво гортати сторінки й думати, а хто з майже забутих богів з’явиться на наступній сторінці? Книжка сповнена протиріч, але саме в цьому я вбачаю її привабливість (гаразд, і в чорному гуморі. Люблю чорний гумор 🙂 ). Мене дуже зацікавили вставки окремих оповідань та міських легенд, переказаних на сучасний манер. Це давало змогу відпочити від подорожі США в пошуках богів для великої битви, а ще це давало змогу краще зрозуміти сутність нового світу.
Вердикт щодо книги в мене невизначений. Вона мені сподобалась, але бачу в ній деякі моменти, що здалися мені незавершеними. Я буду з вами повністю чесна – вважаю, що в книжці забагато героїв, яких автор не відкрив до кінця. А так хотілося більше подорожей, більше знайомств, де кожен зі старих чи нових богів зміг би розкрити свою сутність. Хто знає, як Нілу вдається створювати цікаві світи, і, може, він колись таки подарує нам продовження цієї захопливої історії. Думаю, читачі були би йому вдячні.
Кому варто прочитати
Оля: Прихильникам темного фентезі, історій про богів та тим, хто полюбляє повільний розвиток подій та багато цікавих подробиць про героїв та місця, що трапляються в сюжеті.
Оксана: Любителям міфології, героїчних (та не дуже) богів та дорожніх історій.
Поліна: Тим, хто любить старі історії в нових інтерпретаціях.
Кому не варто читати
Оля: Тим, хто ще не знайомий із творчістю Ґеймана й має сумніви (краще спочатку прочитати щось інше й тоді вирішувати).
Оксана: Тим, кого зупиняє позначка 18+, адже Ґейман не любить ніжностей; любителям екшну та стрімкого сюжету.
Поліна: Любителям класичної міфології та “правильних” речей ця книжка може не сподобатись, тому зважайте на це.
Схожі книжки
Оля: «Сини Анансі» Ніла Ґеймана, «Хроніки Амбера» Роджера Желязни, «11/22/63» Стівена Кінга схожа за настроєм, але без богів.
Оксана: «Small Gods» Террі Пратчетта, «Good Omens» Террі Пратчетта та Ніла Ґеймана.
Поліна: «Протистояння» Стівена Кінга. Хоча повністю схожих за сюжетом книжок я поки що не читала.
12 thoughts on “#ЧитаємоРазом: «Американські боги» Ніла Ґеймана”