Як створити справжній хіт, почати бігати та стати сильним духом: Що читали співробітники Yakaboo в березні

У березні працівники Yakaboo прочитали немало цікавих книжок і вже готові поділитися з вами своїми враженнями.

Богдан Горбай, виконавчий директор Yakaboo Publishing

богдан горбай

Альфред Лансінг «Лидерство во льдах. Антарктическая одиссея Шеклтона» (МИФ, 2014, пер. Є. Сарамутіна)

Однозначно крута книга, просто неймовірна! Баланс між «не здаватися» і «холодно оцінювати», між «завжди вперед» і «довірся інтуїції». Знаю точно, що у найважчих ситуаціях людина незламна (принаймні може такою бути). Головне – не оглядатися назад і жити наступною миттю!

Це історія другої великої експедиції Шеклтона на Антарктиду. Прогулюєшся поруч із героями льодами Антарктики і ніяк не можеш повірити, що все це може бути насправді. Автор був знайомий із 10 учасниками експедиції «Енд’юренс» і вивчив щоденники ще 8-ох. Тому книга нашпигована деталями побуту та професійного життя мореплавців.

Сама історія – багатосерійний фільм про межі людських можливостей. Банальна істина – «коли здається, що це кінець, людина встане і пройде ще трохи» – тут в кожному розділі і абзаці. Чого вартий один факт (з епілогу книги) – суворий острів Південна Джорджія, до якого чудом добралася експедиція Шеклтона навесні 1916 року, сам керівник експедиції з двома колегами без особливого одягу та техніки перетнули впоперек, щоби дістатися до рятівного поселення китобоїв Грютвікен. Так от, цей острів наступного разу поперек перетнула тільки в 1955 році група професійних альпіністів із найновішим тогочасним спорядженням.

І найголовніше – все це правда. Правда, в яку просто важко повірити!

Оксана Провотар, HR-менеджерка

оксана

В березні прочитала «Тисяча доріг» М.Савчин – емоцій від прочитаного – море… Найбільше вразив конфлікт борець-ідеаліст-мати-дружина. Вражає філософський спокій, фаталізм і неймовірна сила духу звичайної дівчини в таких нестандартних умовах. Захоплююсь, пишаюсь своїми земляками.

Може трохи незграбно висловила думки від прочитаного, та найголовніше, що хотіла сказати – що всім рекомендую прочитати цю книгу. Але розумію, що не всім вона зайде. А я люблю такі книжки.

Юлія Близнюк, SMM-менеджерка

Юля

Любите «Зоряні війни» чи «Гру престолів»? Переслухали всі пісні Адель? Дивитеся серіали на Netflix і слухаєте музику через Spotify? Тоді ця книжка – для вас!

«Хітмейкери» – це Біблія для розуміння сучасної масової культури. Розбір секретів успіху на прикладі пісень, фільмів, серіалів, книжок, програм, які ми знаємо і любимо. Густина культурних посилань на розділ зашкалює!

Ви дізнаєтеся, чому два однаково хороші культурні продукти не можуть стати однаково популярними. Чому Швеція – це Кремнієва долина світової музики? Чому мелодії застрягають у голові і викликають мурашки на шкірі? Що спільного між написанням хітів і промовами Барака Обами? Чому люди перестають слухати нову музику після 33 років?

«Хітмейкери» – це книга, у якій хочеться підкреслювати найцікавіші абзаци. Ліпити стікери на важливі сторінки. Виписувати цікаві факти і дивувати ними друзів. Особливо корисно, якщо у вас є творча ідея, з якою ви хочете завоювати світ!

Англійський мандрівник Річард приїздить до Бангкоку. Незнайомець із сусіднього номеру вчиняє самогубство і залишає героєві намальовану від руки карту. Це – шлях до таємничого острову, про який давно ходять чутки. Річард вирушає за маршрутом і знаходить цей райський куточок, не зіпсований туристами. Тут вже кілька років живе комуна таких мандрівників, як і він. За цей час у колективі вибудувалася чітка ієрархія і правила. Але після приїзду Річарда все безповоротно змінюється.

Цю книгу захотіла прочитати після того, як дізналася, що її автор – режисер трилера «Анігіляція» з Наталі Портман у головній ролі. Фільм добряче полоскотав мені нерви, але від книги я не очікувала подібного. Якось назва «Пляж» мене розслабила, і уявлялося щось таке романтичне і приємне. Більшу частину книжки так і було. Але під кінець почалася жесть в дусі «Володаря мух». 

Півтора століття тому дівчат в Україні видавали заміж у 15-18 років, хлопців – до 20. Через 9 місяців весілля після одруження від новоспеченої родини чекали на поповнення. А до 35 років люди ставали бабусями та дідусями. 

Книга фольклористки Ірини Ігнатенко – це докладне дослідження родинних традицій і побуту українців. Пріоритети в житті кардинально відрізнялися від сучасних, і це шокує.

У сімейних питаннях наші предки були прагматичними, іноді навіть цинічними. Багато речей розглядали суто з економічної точки зору. Наприклад, сусіди могли оженити дітей, щоб об’єднати свої господарства у одне велике. Або більше раділи народженню хлопчика, ніж дівчинки. Бо це – додаткова сила у хаті, а після одруження приведе у дім ще одні робочі руки. А виховання дівчини вважалося невигідним – після заміжжя тікає з дому, ще й забирає частину майна як придане. 

Авторка розповідає про позашлюбну вагітність, розлучення, зради, аборти у ті часи. А також дикий для сучасності обряд «комора», коли наречену під час весілля перевіряли на цноту, а нареченого – на спроможність здійснити статевий акт. Розрив шаблонів після прочитання книги забезпечений.

Єдиний мінус книги – досить формальний виклад інформації, з посиланнями на джерела у квадратних дужках і кліше, притаманними науковому стилю. Хотілося б більш невимушеної подачі від авторки.

Хемій Мар’яна, редакторка блогу

Мар'яна Хемій

Березень видався детективним. Хоч це і не мій улюблений жанр, але в ньому є одна суттєва перевага – якщо інші книжки можна відкласти, щоб дочитати коли-небудь, детектив так просто не відкладеш, поки не дізнаєшся, хто вбивця (хіба що це буде вже дуже поганий детектив).

Один із прочитаних – «Зерно правди» Зиґмунта Мілошевського, це перша книжка з трилогії про прокурора Теодора Шацького. Особливість детективів Мілошевського в тому, що він не тільки майстерно вибудовує сюжет, а й паралельно звертається до складних суспільних проблем. У «Зерні правди» – це питання співжиття на одній території поляків і євреїв, які, попри те, що минуло багато десятиліть, досі глибоко всередині зачаїли образу одні на одних.

Власне, довкола цього й розвивається розслідування, яке виявить, що тим небагатьом євреям, кому вдалося вціліти після Другої світової, не завжди було куди повернутись. Адже в помешканнях часто вже жили сусіди, їхнє майно було розграбоване, та й, зрештою, їх просто вже ніхто не чекав. І як за цих обставин та в атмосфері прихованої ненависті довелося будувати ці сусідські стосунки по-новому.

Щиро раджу також інші детективи цього автора – «Гнів» і «Безцінний».

Це дебютний роман письменника, що вирішив заховатися за псевдонімом Мартин Якуб. Описані в романі події відбуваються в наш час, тут згадано багато впізнаваних нам реалій – герої викликають Убер, беруть на прокат сукню в Oh My Look, читають «Крадіїв пам’яті» Сергія Комберянова. Це все дуже зближує, зріднює з текстом, він – наче написаний про твоїх друзів, тільки деякі з описаних ситуацій, на щастя, відрізняються від звичного для нас побуту.

Сюжет детективу одразу ж затягує, він не перевантажений зайвими деталями, події розвиваються стрімко і динамічно. Та, попри це, герої промальовані об’ємно, ми уявляємо їх, зчитуючи образи з їхніх дій та розмов, а головного героя, від імені якого ведеться оповідь, – також з його роздумів. 

Тут, як і в Мілошевського, теж порушені важливі питання – стосунки між роботодавцями і підлеглими, родинні взаємини, алкоголізм, але, що важливо, без моралізаторства чи нав’язування власної думки.

Якщо шукаєте чтиво для вихідного чи на вечір – «Мертві моделі» ідеально для цього підійдуть, навіть якщо ви, як і я – не фанати детективу. Автор не нагнітає обстановку, не переборщує з жорстокістю, не навантажує зайвими деталями, і при цьому не спрощує текст до самої лише розваги. 

Олександра Ліхобіцька, promo-маркетолог

sasha

«Розквашене яблуко» – це комікс про сімейне насильство.

Вперше комікс був виданий у 2017 році у Польщі, де наробив чимало галасу через те, в який спосіб було втілено його ідею. Він дуже відвертий, тому має позначку 18+. На мою думку, комікс порушує дуже важливу тему, і видання цієї книжки зрушує камінь консервативного «милі лаються – лише тішаться».

Українська класична література просочена дискримінацією жінки та тим, що непорозуміння не повинні виноситися за поріг. Зі шкільних років через літературу та життєві ситуації формується норма поведінки у підлітків. І ні в якому разі ця норма не повинна бути у психологічних, економічних та, тим більше, фізичних утисках. Те, що відбувається насилля у сім’ї, на мою думку, – результат сприйняття норми ще з дитинства і не розуміння того, як може бути інакше, тому що про це не прийнято говорити.

Підліток, який тільки розпочинає будувати близькі стосунки, повинен розуміти, що нормою та здоровими стосунками не можуть бути постійні конфлікти та утиски, і це стосується як дівчат-підлітків, які страждають від фізичного типу насильства, так і хлопців, які страждають від психологічного насильства.

На цьому коміксі є позначка 18+, тобто він націлений на проблематику дорослих, а саме проблематику сімейного насилля, у якому «головною героїнею» є жінка. Але ж це не є ототожненням правди, чоловіки частіше потерпають від жіночого психологічного насилля. І не треба одразу хапатися за штампи.

Звісно, вихід такої книжки є дуже важливим для порушення цієї теми, тому однозначно вважаю вихід цього коміксу великим кроком. Але також вважаю за потрібне вихід книжок саме для підлітків, які тільки формують своє уявлення про здорові стосунки.

Цей комікс – не про доповнення книжкової полиці, він – про більше: про проблему в суспільстві, яку ще донедавна було заведено замовчувати.

Андрій Пархомчук, директор з продажів B2B

Я читал эту книгу для того, чтобы начать бегать более правильно.

Данная книга написана известным тренером, в ней достаточно хорошо подан материал, есть такие моменты, как бег – не самый популярный вид спорта, начиная со школьной скамьи. Но автор показывает, что может быть иначе, что если бы в школе больше уделяли времени, то и было бы больше спортсменов.

Сама книга подойдет больше профессионалам, чем любителям, так-как в ней много научных данных, цифр.

Но и для любителя есть что взять, например, техника бега, дыхания.

В книге представлено много таблиц с результатами для разных дистанций и уровня подготовки, так что обладая данными знаниями новичкам проще понять, на какой стадии развития они находятся.

Данную книгу я бы поставил в обязательную школьную программу, так как прочитав ее, проходишь небольшой курс по истории, биологии, физике, религии, экономике и политологии. Книга очень легко читается, приводятся простые примеры, которые будут понятны даже школьнику. Буквально в нескольких ключевых фразах раскрывается разница между религиями, политическими идеологиями, системами управления.

Четко прописаны разницы революций, которые произошли, и кто в них остался победителем, и это не всегда человек. Эпоха потребления, к сожалению, не приводит к тому, что всего должно хватать всем, а наоборот делает людей менее счастливыми из-за многообразия выбора и стремления быть лучше, чем вчера.

Пугает только то, что человек разумный действительно является самым опасным хищником на земле и к тому же способен уничтожить себя сам и все вокруг. Но в то же время, показан и путь развития, в результате которого, если человечество действительно будет использовать знания во благо не только себя но и планеты, то оно имеет высокие шансы на дальнейшее развитие. 

(Visited 419 times, 1 visits today)