Яке воно, «Літо психіатра»? У вигляді затяжної відпустки з відсутністю планів у календарі? Чи насичене пригодами, злочинцями та таємницями? Дізнавалися в рамках рубрики #ЧитаємоРазом.
Оглядачки
Юля @tar_el: більше люблю сучасну перекладну літературу, але час від часу з неймовірним подивом відкриваю для себе, що й українська має що запропонувати.
Оксана @wanderlust_reading: мій читацький багаж в сучасній українській літературі складається лише з Макса Кідрука та повістей для юнацтва. Була приємно здивована, дізнавшись, що й детективи в нас пишуть 🙂 Звісно, не могла пройти повз.
Аня @ann_ostapchyk: звісно, сучасні українські письменники не є авторами світових бестселерів, їх книги рідко виходять тиражем, як-от книги Дена Брауна чи Агати Крісті. Але вони теж особливі. Я тішуся, коли до рук потрапляють книги наших майстрів пера. Вони теж є авторитетами, але у своїх колах. До них сміло можу віднести Оксану Забужко, Макса Кідрука чи Любко Дереша. Звісно, це лише вершки з цілого українського письменницького айсберга. Вони ростуть з нами, а ми з ними!
Інстаграмна обкладинка і карпатське повітря
Юля: якщо друг-лікар радить взяти відпустку та добряче відпочити, треба слухати. Психіатр Андрій Левинський на роботі все брав аж надто близько до серця, то воно й не витримало. Хатинка в горах має стати його спасінням від нездужання. Хто ж знав, що з появою львів’янина у карпатському селі почнеться якась кримінальна чортівня. Серія загадкових смертей мовби переслідує Левинського.
Справжній трудоголік завжди знайде собі роботу, то й наш психіатр не виняток. Він починає шукати і шукає так запекло, що неабияк допомагає навіть закордонній поліції. Так, у це село занадились міжнародні злочинці. І не тільки вони. Одне злодіяння спричинило ланцюгову реакцію, яка потім змела все на своєму шляху, як гірська лавина.
Що означають пляшечки на обкладинці? Звісно, я могла б дозволити собі жирний спойлер, але, боюсь, колеги проженуть мене з цього чудового читацького клубу і більше ніколи не приймуть. Можу сказати тільки те, що вони тут невипадково і до сюжету мають прямий стосунок.
До речі, деякий час підозрювала у всіх гріхах заїжджого психіатра. Так, він дещо долучився до літнього апокаліпсису своєю появою. Але він аж ніяк не міг цього зробити, ми ж з автором з нього очей не спускали. Насправді все виявилось значно цікавіше. Детектив вийшов дуже незлецький.
Шерлок Голмс і доктор Ватсон в українському селі
Аня: саме те чтиво, яке ідеально підходить для відпустки. Бо про відпустку. Історія легка і водночас цікава, детектив з непростою пікантністю. Про що це я? Ну от, уявіть, дія відбувається в Українських Карпатах.
Головний герой — психіатр, як й живе та працює у місті Лева. І от, молодий та успішний юнак відправляється у село, де колись жили його дідусь та бабуся.
Все починається дуже мило, тепло і швидко. І терапія для лікаря саме те, що потрібно. Але, як то кажуть, якби все було так просто, книги б не було.
Головне у цьому тексті таки не «проблематична», а детективна лінія, і вона дуже навіть непогана. І фінал ефектний!
Насправді, авторка Леся Демська вперше спробувала себе в детективному жанрі. Гадаю, їй вдалось влитися у цей загадковий світ. Одразу помічаєш усю структурованість сюжету, цікаву і просту манеру авторки. Ніби Шерлок і доктор Ватсон, так і тут — психіатр та юрист.
Повноцінний текст, який читається як добра детективна історія: легко і швидко, а задоволення від викритої таємниці не лишає післясмаку розчарування. Так, сюжет простий, але заслуговує на вдумливе читання та цікаві роздуми. Оскільки авторка Леся Демська є літературним критиком, вона чітко знала, що варто показати читачу. Тому ми маємо змогу побачити динамічний текст, з легкою мовою викладу. Помітні професійні навички опису, діалогу та розвитку персонажів. Де можна помітити і іронію, і цікаві прийоми метафори, і, звісно, алегорію.
Гарно описано село, таке наше рідне, українське. Одразу усім жителям мегаполісу, точно захотілось туди, де поїхав наш головний герой. Тут немає полеміки між селом та містом, тут гармонія! Ба більше, читати книгу мовою оригіналу – це велике задоволення. Як не як, немає по крученого тексту, все так як задумав автор!
Не класичний, проте гідний детектив
Оксана: як я зазначала вище, моя полиця прочитаного в сучасній українській літературі зовсім невелика — тому за «Літо психіатра» я взялась з великим ентузіазмом. Можу сказати, що свої очікування книга виправдала абсолютно — легка та невелика, читається дуже швидко та з цікавістю. Що важливо, вона близька та зрозуміла нам, адже події відбуваються в рідних Карпатах, а не десь за кордоном. Деякі частини я зачитувала чоловіку вголос, настільки актуальні та смішні, знайомі серцю жарти лунали зі сторінок детективу.
До речі, про детектив як ключовий жанр книги. Він гідний та має всі необхідні складові, загадки розв’язуються покроково, але є величезне «але». За канонами жанру, читач повинен мати всі необхідні деталі в тексті, аби самому дійти до рішення, хто ж винен. Тим не менш, у «Літі психіатра» одна з найважливіших деталей, яка допомогла визначити вбивцю, була розказана читачам на останніх сторінках — вже на етапі традиційного для книг Крісті збору всіх-всіх-всіх та оповіді про те, як все було. Це мене спантеличило, я навіть повернулась назад, аби переконатись — дійсно, читачам не давали знати про дуже важливу складову для визначення винуватця.
Тим не менш, я дуже рада, що український детектив таки існує, та сподіваюсь, що він буде розвиватись як жанр і далі. З задоволенням читатиму подальші книги про пригоди психолога за фахом та детектива-аматора за складом обставин Андрія Левинського та вам раджу 🙂
Кому варто прочитати
Аня: тим, хто ще не переконаний, що сучасна українська література крута! Бо вона ж таки крута.
Оксана: любителям детективного жанру
Юля: поціновувачам карпатських краєвидів та заплутаних головоломок. А ще тим, хто любить історії на один вечір.
Кому не варто читати
Аня: дітям до 17. Думаю вам не сподобається, і абсолютно все. А от інша річ, якщо почитати вже після цілого гарему книг (який і формується після 17-19 років). Буде з чим порівняти і що нахвалити. Повірте.
Оксана: тим, хто цінує лиш класичні детективи; також тим, хто не цікавиться сучасною українською літературою.
Юля: тим, хто не сприймає детективи як жанр і не вірить в сучасну українську літературу.
Схожі книжки
Аня: «Вбивство п’яної піонерки». Чому? Однаковий післясмак.
Оксана: абиякий з детективів Агати Крісті, адже майже в усьому «Літо психіатра» витримане в канонах жанру.
Юля: Сергій Оксеник «Вбивство п’яної піонерки», Лора Підгірна «Омбре. Над темрявою і світлом», Олександр Винокуров «Клон».
Читати: 12 поліцейських детективів про найкращих слідчих
Читати: 7 найсмішніших сучасних книжок
11 thoughts on “Український детектив з ноткою гумору. #ЧитаємоРазом «Літо психіатра»”