Буває таке: читаєте твір, а в ньому опис вашого міста, села чи улюбленої вулички, яку завжди відвідуєте в Києві? Або описи героїв — ну дуже схожі на ваших сусідів або далеких родичів? Діалоги — такі, як ви ведете ввечері на кухні, а спогади — ніби взяті у вас з голови? Ця магія можлива лише під час прочитання книг українських письменників, які виросли у схожому нам середовищі, яких цікавлять наші з вами спільні проблеми та які пишуть зрозумілою нам усім мовою.
Пропонуємо вам у цьому матеріалі 10 книг українських письменників.
А щоб не лише читати, а й носити українське, беріть участь в акції та вигравайте вишиванку від ETNODIM (клац-клац):
В. Домонтович — він же Віктор Петров — був людиною різноманітних талантів і захоплень. Серед іншого, він також був етнографом і фольклористом, археологом і літературознавцем, філософом і соціологом, але, що більш цікаво, — радянським шпигуном, який, проте, неприязно ставився до комуністичного режиму.
Укладачка цієї збірки — літературознавиця Віра Агєєва. Книга містить 11 оповідань автора, зібраних під назвою одного з них — романтичної розповіді про літературно-музичне кохання.
Літературно-мистецьке видання від Олега Каданова, про якого ви могли знати з музичних проектів «Оркестр Че» або «Лінія Маннергейма», де він створює сучасну, гостру аж до мурашок музику спільно з Сергієм Жаданом та Євгеном Турчиновим.
У цій збірці поезії Олег Каданов — відверто щирий; його проза ритмічна, вона ллється прямим потоком, не чіпляючись за розділові знаки. Естетична трагічність — якось так би я передала у двох словах стиль автора. А сучасний стиль колажів, використаних в оформленні збірки, робить з книги непоганий інструмент для споглядання, натхнення та розшифровування семіотичних кодів.
Марина Гримич — фахівчиня з фольклористики, етнології та історії. Її новий роман «Клавка» — про секретарку Спілки письменників у 1947 р., яка стає очевидицею скандальних історичних подій. Пленум цього року був розгромним: твори Олександра Довженка, Юрія Яновського, Максима Рильського та багатьох інших було звинувачено у несмаку, тоді як акцент вище керівництво рекомендувало зробити на вивченні філософії Леніна-Сталіна. Роман — прекрасний художній екскурс в літературне життя радянської України, в якому було чимало темних сторінок.
Ця збірка історій-споглядань про Черкаси часів дитинства і юності автора. Артем Чех, відомий за своєю книгою малої прози «Точка нуль», розкрив типових персонажів черкаського райончика періоду кінця 80-их — початку 90-их. Це книга про травми, про ретроспективне осмислення не дуже світлих епізодів життя міста; це також і книга-пам’ять про ті сторінки історії, які не варто забувати — щоб не було спокуси повернутися в темні часи.
Дорж Бату — оператор корекції траєкторій Центру керування польотами в НАСА, який у 2016 році переїхав з України до США. Його «Франческа» — жартівлива історія про пригоди Джорджіо та його напарниці. Роман почався з історій про робочі будні в Facebook: Бату, колишній журналіст, розповідав своїм друзям про курйозні моменти. А потім виникла ідея: чому не зробити з цього цілу книжку…
Романи про війну — це завжди важко. Герої цього твору ледь зуміли вижити на війні фізично, однак подумки вони все ще там, на полі бойових баталій. Книга переважно про посттравматичний синдром, про життя з ранами, про проблему сучасного українського соціуму, вимушеного якось жити з усвідомленням факту війни на Донбасі.
Авторка написала книжку ще у 2017 році, а видати вийшло лише цьогоріч завдяки призовому місцю в літературному конкурсі. До цього письменниця була відома переважно дитячими творами — «Як Грицик Муху-Нехочуху переміг» та «Історія Цвірінька».
«Собор» Олеся Гончара — це три історії, сплетені воєдино тематикою величного собору; не лише як пам’яткою архітектури, а й як певним символом нації, душі, віри в краще. Собор став головним у житті героїв з кількох поколінь, які намагаються захистити його, попри всі перешкоди. Книжка сповнена детальними описами, які занурюють в атмосферу різних століть; а також філософськими роздумами про справжню цінність.
Життя в будинку для людей похилого віку — яке воно? Хтось наново шукає сенс життя, хтось — жалкує за втраченим минулим, а з ним і за втраченими можливостями, а хтось — просто хоче прожити останні роки більш насичено. Ця елегійна книжка від учасника гурту ТНМК допоможе читачеві переосмислити себе і навколишній світ.
Ця гучна новинка Книжкового Арсеналу 2019 — історія про чотирьох дівчат з доволі різними життєвими ситуаціями, в яких, однак, простежується єдиний мотив втечі й бажання свободи. Героїні — сильні, на перший погляд, жінки, які, однак приховують за цим фасадом багато власних проблем і переживань.
Це перший «дорослий» роман Ірени Карпи після майже 8-річної перерви. Книга вийшла глибоко психологічною, дещо пригодницькою і навіть азартною, тож читання обіцяє бути захопливою подорожжю — в очікуванні тих самих добрих новин.
Восени цього року даний твір Василя Шкляра готується до екранізації, тому підготуватися до перегляду, попередньо прочитавши оригінальну історію, не буде зайвим. Книгу було написано ще у 2009 році, десь приблизно з того часу автор ініціював збір коштів на її кіноадаптацію.
В основу роману покладені реальні події 1920-их рр., коли українські повстанці продовжували змагатися проти комуністичної влади у Холодному Яру. У ньому зібрана містична атмосфера, відверті людські переживання, героїчність — та трохи любові, бо без неї ж, правда, нікуди.
26 thoughts on “Читай своє — будь у моді: 10 книг української літератури”