Чи має колір справжня близькість?

«Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» — останній перекладений роман відомого японця Харукі Муракамі. Українською він вийшов минулого року в «Клубі сімейного дозвілля». Трохи містичний, доволі несподіваний, плавний, текучий і задумливий роман — чудовий варіант провести кілька вечорів і спробувати відповісти на запитання, на які шукають відповіді герої книги.


Японське обличчя літератури


Самого Муракамі представляти широкому загалу немає потреби. Майже 40 років письменництва, 15 романів і ще більше збірок короткої прози, 5 літературних премій (і колекція із 40 тисяч джазових платівок). Його книги завжди сповнені глибоких роздумів про світ, а ще більше — про своє місце в світі і світ внутрішній. Вони про Японію і японців, але насправді — вони про кожного з нас.


Якого кольору дружба?


«Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» — це химерна історія про товариство друзів, їхню дружбу і розлад. Було собі п’ятеро друзів, котрі життя один без одного уявити не могли, троє хлопців і двоє дівчат. Четверо з них мали кольори у іменах і тільки Цкуру був «творцем». І коли настав час вирушати зі школи до університету, четверо залишилися в рідному місті, а ось Цкуру поїхав до Токіо, бо понад усе в житті мріяв будувати залізничні станції. А через два роки друзі раптово обірвали з ним спілкування, жодним словом не пояснивши причини. Цкуру від того ледь не помер, але якось все ж виборсався, хоч і говорив, що з того жахіття, в яке сам себе запроторив, вийшов уже інший Цкуру, а той, молодший, там зник.


Містично, таємниче і глибокодумно


На початку книги читач зустрічає Цкуру уже через 16 років після цих подій. Цкуру знайомиться з жінкою, в яку, здається, закохується, і вона спонукає його розібратися, що ж тоді сталося. Розповідь скаче у часі, від теперішнього до минулого, але врешті усе стає на свої місця. Тут і детектив, і магічний реалізм, і сни з містикою, а ще — безліч роздумів про себе й інших, самотність і любов, злих норвезьких гномів і чари, які відбуваються у світі поза нашою волею. А ще ця книга надзвичайно музична, постійно згадуються «Роки мандрівок» Ліста у виконанні Лазаря Бермана, і від того стає легко, адже фінал відкритий і все в наших руках, а після ночі, навіть довгої скандинавської, завжди приходить світанок.


Відправний пункт подорожі вглиб себе


Романи Муракамі, а «Безбарвний Цкуру…» — дуже хороший їхній представник, — це завжди шлях до себе не тільки для героїв, а й для читачів також. Те, що в певній мірі можна назвати конструктивною рефлексією, коли пройнявшись поставленими героями самим собі запитаннями і загадками роману поступово починаєш ставити різні запитання собі також і вирушати в подорож вглиб себе у пошуках відповідей. Сприяє цьому фінал книги — відкритий, залишений на розсуд читача, автор лише намітив деякі орієнтири, а шукати шлях потрібно самотужки. І куди виведе ця дорога, можна дізнатися лише пройшовши нею.


Кому читати


Якщо ви любите Муракамі, але ще не читали цього роману, український переклад приємно вас потішить. Якщо ви тільки плануєте знайомство з цим автором, ця книга — непоганий старт. Якщо ж ви любите роздуми, японську тематику, трохи містики і дивини — цей роман буде 100% влучанням.


Читати: У Харукі Муракамі та Джорджа Мартіна вийдуть нові романи

Читати: 21 протверезлива цитата Харукі Муракамі


Придбати книжку в Yakaboo

(Visited 117 times, 1 visits today)
Kate Gavrysh
Kate Gavrysh
Редактор і книжковий маніяк. Отримала диплом видавця, але життя вперто тягне мене в IT, тому нині техписьменник. Вірю, що читання книг — найпростіший шлях до безсмертя. Обожнюю подорожі на мотоциклі за відчуття свободи. І ще котів, бо вони точно прибульці з інших планет чи вимірів і щось знають. Мрію відвідати Єхо і Плаский світ — як не вві сні, то хоча б у наступному житті.
http://facebook.com/kate.gavrysh