Шість небезпечних покидьків. Одне неможливе викрадення. Казова команда – мабуть, єдине, що залишилося між світом і його руйнацією, – якщо вони, звісно, не повбивають одне одного раніше…
Пам’ятаєте «Шістку воронів» Лі Бардуго? Ми впевнені, що кожен, хто прочитав цю історію не може її забути. Ба більше, уже відсвяткував березневу новинку – «Королівство шахраїв» – продовження й завершення дилогії.
Звісно, оповідачки рубрики #ЧитаємоРазом теж святкували. Вони поринули в похмурий магічний світ і вже повернулися в нашу реальність та готові розповісти про свої враження.
Оглядачки
Оля @helga_reads: мій читацький шлях розпочався з фентезі, чи варто далі продовжувати? Перші декілька років мого читання були присвячені саме цьому жанру – було прочитано все, до чого тільки могли дістатись мої рученята. Потім було деяке затишшя, але тепер я повертаюсь із новими силами до одного зі своїх улюблених напрямків у літературі.
Оксана @wanderlust_reading: жанр фентезі полонить моє серце з дитинства, відколи я познайомилася зі світом Толкієна. Вірю, що існують світи, які описують автори фентезі, та знаю, що колись до них потраплю, а поки ковтаю книги жанру разом із героями, що потерпають від пригод.
Поліна @belle_library: поки світ втрачав розум від фентезі – я читала класичну прозу. Єдиним винятком був Гаррі Поттер, але то зрозуміло. Й ось зараз я завдяки Yakaboo маю змогу ознайомитись із різними авторами в жанрі фентезі аби надолужити втрачене. Сказати, що я захоплена – це значить промовчати!
Частина перша. Шістка воронів
Оля: про цю книжку я почула на англомовному буктюбі ще задовго до виходу українського перекладу й за захопливими відгуками одразу зрозуміла, що хочу її прочитати. На початку 2017-го року наше знайомство все-таки відбулося. Хоча спочатку важкувато було зорієнтуватись у новому світі, до якого авторка закидає своїх читачів без жодних пояснень, але з плином сторінок усе стає на свої місця. Головна принада цієї дилогії для мене – герої. Вони неймовірні! Хоч і заявлено, що це підліткова література, але хлопці та дівчата, яким приблизно 17 років поводяться зовсім як дорослі, а все через жорстокий світ, у якому вони зростали. Їхні стосунки, жарти й те, як вони змінюються з початку книги не може не підкупити. Я закохалась остаточно й безповоротно.
Оксана: рік тому, у березні, я почала зустрічати в українських книголюбів дивну книгу. Похмура обкладинка – з одного боку, великий розмір – з іншого (а паперових товстунів я люблю ?). На свій страх і ризик, написавши всім, кого знала з питанням «Купувати? Сподобається?» і таки придбала «Шістку воронів». Це було одним із найкращих книжкових рішень минулого року, а ще з неї почалася моя участь у бінго від Yakaboo, проте це вже інша історія.
Із «Шісткою…» я не розлучалася ні на мить – проковтнула її та зрозуміла: терміново необхідно ще! Але цього «ще» довелося чекати понад рік… Тим не менш, коли тиждень тому я взяла до рук першу частину дилогії, щоб освіжити події в пам’яті, знову не змогла зупинитися до останньої сторінки, поглинувши вже знайому книгу за два дні. Мабуть, Кеттердам у моїй крові. Викорінювати не збираюсь ?
Поліна: мені пощастило, бо не довелося чекати на продовження понад рік, адже моє знайомство з Казом Бреккером та його Воронами відбулося напередодні виходу українського перекладу другої частини дилогії. Я чула про книгу, але не квапилась її читати – була впевнена, що це ще одна варіації підліткового фентезі, яке мені не подобається своєю шаблонністю. Але як це приємно визнавати, що я помилялась. Ділогія Лі Бардуго справила на мене не аби яке враження. Сюжет книги мені нагадує історію Денні Оушена на його друзів. Усі оборудки Каза Бреккера змушували моє серце стрибати, а мурах витанцьовувати польку на моїй шкірі. Ця дилогія стала моєю улюбленою й зайняла почесне місце не тільки на книжковій полиці, але й у душі.
Друга частина історії: до логічного завершення
Поліна: перша частина дилогії залишила після себе велику кількість незавершених справ для Воронів. «Королівство шахраїв» поступово буде наближати читача до логічної розв’язки, але цей шлях не буде простим. Розповідати сюжет без спойлерів майже неможливо, тому лише зауважу, що на читача чекає вир подій, цікавих зустрічей та запеклої боротьби. Аби повернути своє та помститися Янові Ван Еку, Казу Бреккеру та його воронам доведеться гарно попрацювати. До того ж у Керчі хтось починає викрадати Гриш, що не аби як буде непокоїти Ніну та інших. А ще Лі Бардуго буде поступово розповідати історії тих героїв із шістки, про яких не розповідала в першій книзі. Так читач дізнається справжню історію Вілана та Інеж, а ще познайомиться з двома сильними представниками Равки.
Я не рахувала, скільки разів майже скрикувала від несподіванки, а події проносилися перед моїми очима зі швидкістю блискавки. Геніально – це те саме слово, яке описує увесь зміст книги. Мені дуже подобається, що читач дізнається про все поступово, і зрозуміти перебіг подій наперед неможливо. Авжеж, про деякі сюжетні повороти я здогадувалася. Проте, більшість із них була для мене повною несподіванкою. Останні 60 сторінок взагалі забрали в полон моє серце та не повернули його. Я безповоротно закохалась у цю історію. Ширяться чутки, що Лі Бардуго має намір продовжувати історію Воронів, але я б цього не хотіла. Фінал настільки пасує цій книзі, що додати мені хочеться лише фразу з мого улюбленого кінофільму: «Побачимось коли побачимось».
Жодного промаху. Жодного співчуття
Оксана: дилогія про пригоди Каза Бреккера та його команди – той випадок, коли хочеш швидше дізнатись, що буде далі, не в силах відкласти книжку, та водночас пристрасно жадаєш, щоб історія не закінчувалася. «Королівство шахраїв» починається за тиждень після завершення подій першої частини. Тим, хто лише зараз читає «Шістку воронів», а за нею одразу почне заключну частину, видасться, що історія й не переривалась.
Лі Бардуго лишається вірною своєму стилю – невеликі глави, названі іменами героїв (а значить, у цьому розділі акцент буде на відповідному персонажі); велика кількість діалогів; стрімка дія. У першій частині дилогії основні лінії шістки були прописані, але в «Продажному королівстві» авторка пірнає трохи глибше та розкриває їх ще краще. Мотиви та пояснення, чому персонажі стали такими, як є, будуть отримані.
До речі, діалоги в обох книгах – окреме задоволення. Сарказм – те, без чого в Керчі, мабуть, не вижити. Тож герої сповна користуються ним у спілкуванні, і кожен із них – майстер тролінгу (хоча Джаспер, на мою думку, отримає корону в цьому змаганні). Незважаючи на непрості умови виживання в Бочці, цей сарказм персонажів щодо один одного радше добрий та незлостивий, він лиш показує, наскільки добре кожен із шістки знає себе та інших. До того ж такими діалогами Бардуго мистецьки показує, що персонажі не лише розуміють один одного, але й цінують, попри всі явні та приховані вади.
Звісно, текст не сприймався б настільки легко та захопливо, якби не переклад. Як перша, так і друга книги завдяки видавництву Віват – справжній скарб, не побоюсь цього слова, у сучасній перекладній літературі. Жива мова, яскрава лексика, легкий завдяки чудовому перекладу текст – здається, про кожну книгу видавництва я пишу одне й те саме, але це правда. Переклад та коректура в книгах для мене дуже важливі, вони визначають місце книги на поличці, і вкотре улюблене видавництво тішить читацьке серце.
Наостанок зазначу одне: я була впевнена, що книги вже не можуть змусити мене плакати, максимум – зворушити. Чи варто казати, що «Королівство шахраїв» переконало мене у зворотньому?
Mustread для поціновувачів справжніх пригод
Оля: пригоди шести покидьків, описані у двох книжках, вражають своєю епічністю. Кожного разу завдання, що їх перед собою ставить команда головних героїв, спочатку видаються не просто зухвалими й нездійсненними, а навіть трошки божевільними. Від цього читання затягує так, що неможливо відірватись. Цікаво ж дізнатись, як саме вони виконають поставлені завдання. Одразу ж хочеться порівняти дві книжки між собою. Під час читання «Шістки воронів» десь біля 100 сторінок пішло на «розгойдувааня», той необхідний мінімум, щоб познайомитись із головними героями й хоч трошки зрозуміти світоустрій. У «Королівстві шахраїв» ви одразу занурюєтесь у вир подій, адже всі герої вам відомі, а поява нових лише підігріває зацікавленість до сюжету.
Лі Бардуго відмінно прописала своїх героїв, вони не шаблонні, немає абсолютно «білих», або «чорних» персонажів, усе як у житті. Кожен із головної шістки зростає над собою і змінюється за час описуваних подій. Окреме задоволення я отримала від гумору та ненав’язливих романтичних ліній. До речі, кому це важливо, тут є одностатеве кохання. Хоча я не прихильник такого в літературі, але чомусь саме ця лінія не заважала, навіть сподобалось, як мило авторка описувала любовні перипетії.
Нам (усім трьом) дуже сподобалася дилогія Бардуго (до речі, я взагалі не знаю жодної людини, кому б вона зовсім не сподобалась). Переклад від видавництва Віват радує нашу читацьку душу, а обкладинки неймовірної краси тішать око. Тому я впевнена, що всі фанати цієї історії чекають із нетерпінням на видання приквелу «Шістки воронів», а саме – трилогію про Гриш.
Кому варто прочитати
Оля: тим, хто цінує харизматичних героїв.
Оксана: любителям пригодницьких романів, фентезі, а також кримінальних сюжетів, у яких головне – кмітливість ?
Поліна: тим, хто дуже любить гостросюжетні романи без зайвого насильства.
Кому не варто читати
Оля: любителям «повільного» читання з невеликою кількістю подій.
Оксана: тим, кому не до вподоби жанри, перелічені мною вище.
Поліна: тим, хто не любить вигадані світи.
Схожі книжки
Оля: нічого схожого не читала й навіть не чула про подібні сюжети.
Оксана: трилогія «Гриша» Лі Бардуго (на жаль, українською поки не виходила), серії книг Кассандри Клер.
Поліна: «Вундеркідз» Жаклін Сільвестр.
Читати: Новинки березня. 95 книжок від українських видавництв
Читати: Вона написала… фентезі. 10 майстринь найчарівнішого жанру
16 thoughts on “Довгоочікуване продовження «Шістки воронів». #ЧитаємоРазом: «Королівство шахраїв» Лі Бардуго”