«Рай і пекло – це не напрямки. Це рішення». Як Стівен Чбоскі препарує дитячі страхи в «Уявному друзі»

«Уявний друг» – грандіозна (за обсягом і значущістю) новинка від Стівена Чбоскі – автора бестселера «Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих». Американський письменник, сценарист і режисер за все життя не взяв жодного уроку літературної майстерності, але філігранно пише про речі, які його лякали у дитинстві. Як-от у романі «Уявний друг».

Суголосний романам Кінга

51-річний Стівен Чбоскі у підлітковому віці дуже любив книжки, читав «гарний мікс із класики, жахіть і фантастики». Сильне враження на нього справив роман Дж. Селінджера «Ловець у житі», а також творчість Ф. Фіцджеральда.

«Уявного друга» Чбоскі писав протягом 15 років. Це книга про 2020 рік. Про те, хто стоїть за пандемією грипу (роман-передбачення? Можливо…) Про те, де ховається справжня сила і яку ціну доводиться платити за могутність.

Для кого цей роман? Для дорослих і підлітків, для всіх поціновувачів якісної літератури. Тут поєдналися філософія, фантастика, горор і абсурд, у якому всі алогічності зрештою складаються у чіткий  візерунок.

За атмосферою «Уявний друг» суголосний творам Стівена Кінґа. Читач бачить світ очима хлопчика, але порушені питання і проблематика твору – цілком дорослі:

 «Їй хотілося, щоб його дитинство тривало ще дуже довго. Їй хотілося, щоб її син був досить тямущим, щоб вибратися з цього жахіття, але недосить тямущим, щоб усвідомлювати, що він у ньому».

Але він – Крістофер – таки тямущий. Розуміє набагато більше за своїх однолітків (та й дорослих теж), дивиться глибше і точно знає, що «Тиша насправді ніколи не означає просто тишу. Вона завжди – лише затишшя перед бурею».

«Уявний друг» як химерна проза

Цей роман – про вміння помічати і віднаходити суть речей, що губиться за оманливим зовнішнім:

«– Старенькі та діти непомітні для решти світу. Але хочеш дізнатися таємницю?

– Яку?

– Це робить нас непереможними в грі у хованки».

Окремо варто відзначити авторський стиль. Чбоскі грається зі шрифтами, великими й малими літерами, рефренами, розміщенням тексту (а інколи й одного слова) на сторінці. Всі ці нюанси збережено у перекладі – до останньої крапки (або її відсутності).

Звісно, те, що «Уявний друг» став справді мистецькою річчю – заслуга перекладача. Анатолій Хлівний впорався з усіма викликами тексту. Якщо зазирати в оригінал, часом здається, що переклад вийшов ще атмосфернішим за першооснову. Емоційним, напруженим, жахаючим і медитативним. Все у тексті підпорядковується загальній ритміці, створюючи відчуття, ніби читаєш поезію у прозі. Бо така особливість української мови. Українська свідомість загалом і культура зокрема мають романтичну і барокову домінанти. І тому українською якнайкраще звучать такі твори, як «Уявний друг» – ті, що існують на межі жанрів, вбираючи найяскравіші риси кожного. Недарма в українській літературі існує стильовий напрям «химерна проза». «Уявний друг» саме такий – химерний і магічно-реалістичний: «Тепер Крістофер подивився крізь ньогО. На хмару. Обличчя. Синій місяць. Затемнення. Кінець світу. Падучі зорі на тлі крихкого неба. Ось ще одна. І ще. Кожна – дочка. Син. Сонце. Душа. Барвисті цяточки в очах Бога…»

Як не загубити себе в переплетінні уявного і реального? Довіра до себе – відповідь-ключ чи не до всіх дверей: «Були моменти, коли віра Крістофера коливалася між фактом і фантазією. Хлопець був досить розумний, щоб усвідомлювати: або цей хороший чоловік справді існує, або сам він – просто божевільна дитина, що бродить самотою лісом. Але Крістофер і далі будував хатку на дереві».

«Усе місто вважає, що це грип, але це щось значно гірше. Я попросив би Емброуза допомогти мені, але знаю, що в глибині душі навіть Емброуз вважає мене божевільним. І я дуже сподіваюся, що так і є. Я дуже сподіваюся, що я просто малий псих, що гуляє лісом і спілкується сам з собою. Бо якщо все реально, то світ тепер у каструлі з холодною водою, і вона нагрівається. І я єдиний на землі, хто може це зупинити».

«Уявний друг» – роман про силу, що живе у душі кожного з нас. І ця надпотужна сила – любов, милосердя і всепрощення:

«Крістофер подивився на свою руку. І побачив мотузку. Невидиму. Хлопчик, сам того не знаючи, носив її все життя. Він віддав усю свою могутність мамі не тому, що влада Бога – це всезнання. Влада Бога – це не всесилля. Влада Бога – це любов.

– Я тебе прощаю, – повторив він».

«Ніколи не плутай ввічливість зі слабкістю»

У книзі закладено безліч ідей та сенсів. І тому кожен знайде в ній щось для себе.

«Ніколи не плутай ввічливість зі слабкістю».

«Важливо мати щось, на що хочеться чекати».

«Одні народжуються для розмов. Інші щоб слухати. І чудово, коли такі двоє сходяться».

 «Проковтни свій страх, інакше страх проковтне тебе».

 Книга отримала гарну пресу та відомих шанувальників. Схвальний відгук після прочитання роману, зокрема залишила актриса Емма Вотсон.

«Уявний друг» стверджує: в яких жахливих місцях ви не побували б, які страшні речі не побачили б, ніхто, ніщо і ніде не здатне позбавити вас надії. Саме цю істину Чбоскі майстерно розкриває у своєму трилері. У тільки йому притаманному стилі – ґрунтовно та вишукано, моторошно і життєствердно. Не знаю, як він це робить, але йому вдається. І це – шедевр», – вважає Емма.

Схожі книжки

Тут, у реальному світі
Сара Пенніпакер

Підпишись на мене знову
А.В. Гейтер

Татуювальник Аушвіцу
Гізер Морріс

Авторка: Олена Бодасюк