«Артефакти з життя. Ернест Гемінґвей»: розповідь письменника про самого себе, описана в нотатках і листах

Книжка Майкла Катакіса «Артефакти з життя. Ернест Гемінґвей», що восени вийшла в «Видавництві Старого Лева», буквально занурює в життя одного з класиків американської літератури XX століття. Вона стане чудовим дарунком для тих, хто вже знає біографію й твори цього письменника – лауреата Нобелівської премії з літератури 1954 року.

Ернест Гемінґвей – популярна фігура не лише в читачів з усього світу, а й у біографів. Десятки, якщо не сотні, бралися досліджувати його життя. Навіть в Україні торік вийшла друком ще одна книжка про письменника «Гемінґвей», авторства Мері Дірборн (видавництво «Наш формат»). У нас Гем – знаний і улюблений, адже активно видавався як за часів СРСР, так і за незалежності. Минулі два роки «Видавництво Старого Лева» щокілька місяців тішить томиком із його доробку у свіжому перекладі українською.

Ернест Гемінґвей народився 1899 року, а помер у 1961-му, і став не просто свідком, а й учасником багатьох буремних подій першої половини XX століття. У 19 пішов добровольцем воювати в Першій світовій війні, де зазнав поранень, описував громадянську війну в Іспанії, а під час Другої світової, в якій воював його старший син Джек, жив у Лондоні. Його життя було сповнене сильних вражень від баченого в боях і в тилу, а також у подорожах, зокрема й до Африки, які він завзято описував у своїх творах і листах. Рядки, написані ним, магнітом манять до себе читачів ось уже майже сто років. 

Американський письменник і фотограф Майкл Катакіс є розпорядником літературного спадку лауреата Ернеста Гемінґвея вже понад 25 років. Свого часу доля звела його з середнім сином письменника Патріком, між ними виникла дружба, а потім і співпраця – зокрема й у створенні книжки «Артефакти з життя».

 «Під час дослідження життя Гемінґвея через його тексти та речі дещо проявилося дуже ясно — його спостережливість. Весь час Гемінґвей складав списки, ніби слухаючи і спостерігаючи за всім і зберігаючи для використання у майбутньому. Одна виявлена мною світлина, яку, на мою думку, він зробив, коли рибалив на Кубі, демонструє насіння, з якого пізніше виросла повість «Старий і море». На ній двоє старих рибалок у маленькому човні з одним коротким вітрилом. Вони перетягують через борт велику рибу-меч. Це зображення прекрасне, виконане з розумінням композиції та відчуттям часу. Він був уважним. Дуже уважним. На відміну від нинішнього часу, коли люди все записують і нічого не бачать, Гемінґвей цікавився життям і робив це з наймолодшого віку», 

— пише в передмові автор книжки, американський письменник та фотограф Майкл Катакіс.

Патрік Гемінґвей прагнув, аби цього разу читач дізнався про життя батька з власне його слів. Тож центральними тут є листи – починаючи від записок Ернеста-школяра батькам, листа з обуренням до сенатора Маккарті і спроби відповісти на запрошення Джона Ф. Кеннеді на інавгурацію, написаної письменником у важкому стані з лікарні. У книжці вміщені й листи до Гема (наприклад, від того ж таки Кеннеді з проханням використати його цитату) та листи про нього (чого вартий тільки лист Джона Стейнбека до спільного знайомого, написаного після новини про смерть Гемінґвея). Листи з різних точок світу й з різного приводу: після того, як перше кохання – медсестра з військового шпиталю в Італії – розбила йому серце, пояснення власного творчого принципу батькам, зізнання в коханні та відповідь на критику, слова подяки редактору Максу Перкінсу (так, це про нього книжка та фільм «Геній» із Коліном Фертом у головній ролі) й підтримки знайомому хворому хлопчику…Словом, вся ця кореспонденція глибоко занурює нас у життя письменника, його думки та переживання. І так, тут ми також зустрічаємо легенд його доби: Фітцджеральда, Джойса, Стайн, Паунда, Ґеллгорн та інших.

Однак ця книжка – це не лише листи, логічно поєднані в історію життя Майклом Катакісом. Автор також доповнює розповідь маркерами часу – що в той момент, коли Ернест Гемінґвей писав черговий роман чи коли вкотре розлучався, відбувалося в світі. Це найрізноманітніші факти: від винаходу електричної бритви до старту в Індії громадянської непокори на чолі з Ґанді, завоювання Гітлером популярності чи резонансу від книжок інших письменників: «Великого Гетсбі», «Грон гніву» чи «Віднесених вітром». Рішення додати контексту дозволило добре «домалювати» в цій книжці портрет доби – на додачу до портрета Ернеста Гемінґвея. Крім того, книга вміщує передмову сина письменника Патріка, післямову онука Шона та нариси кількох дослідників.

 «Гемінґвей жив у аналоговому, а не цифровому світі. Він подорожував кораблями, потягами та машинами, літав літаками, а не реактивними лайнерами, принаймні не спочатку, і все ж, здається, був всюди. Перша світова війна в Італії, Іспанія, Африка, Куба, Кі-Вест, Нью-Йорк, громадянська війна в Іспанії, знову Італія, Париж у молодості, Париж у похилому віці, Китай, Сан-Валлі, Чикаго, Вайомінг та Німеччина. Муссоліні, Купер, Дітріх та Капа. Він рибалив, полював, брав участь у забігах з биками і писав, завжди писав. Ось перша дружина, дитина, інша дружина, ще двоє дітей, ще одна дружина, потім ще одна. Ось він з Пікассо та Фіцджеральдом, Стайн, Джойсом, Паундом, з генералами та старими рибалками. Він на Другій світовій війні, потім Рітц, Орвелл, Селінджер і так без упину. Так, Гемінґвей, здавалося, був всюди, але доба, в яку він жив, та її темп на початку століття були сприятливими для поетів та спостерігачів. Гемінґвей пасував початку ХХ століття…»

 

Оформлення книжки «Артефакти з життя. Ернест Гемінґвей» видається не менш важливим за текст: дизайнеру Джеррі Такігава вдалося гармонійно подати сотні зображень, а результат нагадує скрапбук-альбом про життя письменника, зроблений із любов’ю та увагою. Розглядання ілюстрацій вже саме по собі гарантує естетичне задоволення – такими сильними є деякі зі світлин.

Біографам часто дорікають в упередженості й підтасовці фактів під власну думку, в засліпленому захопленні своїми героями чи навпаки нещадній їх критиці. Майкла Катакіса ні в чому такому не звинуватиш. Тож задум цієї книжки – дати розповісти про своє життя одному з найважливіших письменників американської літератури – вдався. Попри те, що Ернест Гемінґвей, на відміну від багатьох колег-літераторів, не вів щоденник у класичному розумінні.

З його численних записів і листів ми бачимо, причому яскраво, якою він був людиною. Дізнаємося, що ця постать виходить далеко за рамки створеного культурою міфу, хоча кожна з рис, приписуваних Гемінґвею, – не вигадка. Це справді була людина зі складним, суперечливим характером і водночас з великим серцем, яка прагнула правди й справедливості. Письменник, щедро обдарований талантом із народження, який, однак, дуже багато працював над своїм стилем: доказом цього є стоси чернеток його творів, численні варіації кінцівок романів, у яких простежується увага до кожнісінького слова – навичка, засвоєна з часів роботи Ернеста журналістом.

«Гемінґвей взяв страхи, провини та жорстокі розчарування свого життя і перетворив їх на слова, що стали літературою. Через багато років після того, як його зрадила кохана жінка, Гемінґвей написав сторінку роману «Прощавай, зброє», і Ф. Скотт Фіцджеральд, якого Гемінґвей запросив прочитати машинопис у червні 1929 року, залишив на лівому березі коментар: «Це одна з найпрекрасніших сторінок в англійській літературі». Те, що Гемінґвей пережив, почув та відчув у попередні роки, тепер трансформувалося у мистецтво: «Якщо люди приносять стільки мужності у цей світ, світ, який повинен їх вбити, щоб зламати, то, звичайно, йому доведеться їх вбити. Світ ламає всіх, і після того багато хто стає сильнішим у зламаних місцях. Але тих, хто не зламається, він вбиває. Він вбиває неупереджено: дуже добрих, лагідних та мужніх. Якщо ви не є одним із таких людей, то можете бути впевнені, що він вб’є і вас, але без особливого поспіху».

 

Книгу «Артефакти з життя. Ернест Гемінґвей» варто читати тим, хто добре знає творчість Гемінґвея й хоч трошки – його біографію. Тим, хто справді цікавиться постаттю цього письменника чи подіями, свідком яких він був. В такому разі книжка Майкла Катакіса допоможе копнути глибше, яким він був і в який час жив.

Однак я б не радила її тим, хто не читав Гема або читав украй мало й просто хоче прочитати цікаву біографію відомої людини. Для цього на ринку знайдуться більш підходящі книжки. Ця ж – майстерно написана й оформлена коштовність для поціновувачів.

Катерина Толокольнікова
Київська журналістка, книголюбка та авторка блогу про читання What are you reading?. Для свого блогу запитую у незнайомців із книгами у руках, що саме вони читають і які враження у них викликає книжка. Обожнюю подорожувати по Україні та світу. Тому й героїв блогу знаходжу в різних містах та країнах.
http://what-are-u-reading.blogspot.com

One thought on “«Артефакти з життя. Ернест Гемінґвей»: розповідь письменника про самого себе, описана в нотатках і листах

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life articles and blogs

Залишити відповідь