Якби ще півроку тому мені сказали, що в межах двох місяців прочитаю дві книжки, які стосуються цифрового гіганта Apple, не повірила б – захоплення домінуванням бренду поділяю, але бути клієнтом не поспішаю. Та все ж таки, сьогодні говоримо про дві біографії: натхненника-засновника та блискучого менеджера.
Що між ними спільного?
В обох книжках багато Стіва Джобса
Якщо «Малеча» – нестандартна біографія Джобса-батька (не вельми дбайливого) з неприємним характером та купою недоліків, написана донькою, яку той обділяв увагою. У цій книжці не бракує любові, але все ж вона показує творця комп’ютера як негативного персонажа.
То біографія Тіма Кука – завжди порівняння з попередником, цього порівняння уникнути неможливо, надто вже яскравим був Стів. І певний трепет автора перед його особою відчувається.
Все ж більше про людей, ніж про Apple
Ліса Бреннан мало говорить про продукти, які розробляв її батько, якому ми всі мали б подякувати за те, що маємо гарненькі, потужні та компактні комп’ютери.
Ліендер Кені більше уваги приділяє телефонам, планшетам, ноутбукам та великому тріумфу Кука – смарт-годиннику, але все ж він зосереджується на персоналії розсудливого керівника.
Пристрасть до справи
Стів Джобс був надзвичайно емоційним інноватором та брався за справу з усієї пристрастю, на яку був здатен.
Тім Кук справляє враження святого спокою, але він такий же фанатично ефективний у всьому, за що береться.
Творити найкраще
Обидва топ-менеджери Apple ставлять на перше місце якість продукції: Джобс у цьому був безкомпромісним, Кук, реформуючи, теж вирішив не жертвувати якістю заради прибутків.
Якщо сприймаєте Стіва Джобса як ікону століття, то ця книжка змусить трон під ним захитатись. Хоча, можливо, генієві не обов’язково бути людиною… Принаймні, у стосунках з дитиною, яку вперто не хотів називати своєю. Для добробуту якої ніколи не хотів докладати жодних зусиль.
«Ми всі попускали йому ці дивацтва та нападки на людей, бо він був генієм, а іноді навіть добрим і глибокодумним. Але тепер я відчула — якщо дозволю йому, то він розчавить мене. Повторюватиме мені про мою нікчемність, аж доки я в неї повірю. Яка мені користь з його геніальності?»
Біографії сильних світу цього часто наглухо пов’язані з їхньою роботою. Біографи мало пишуть про особисте життя, спілкування з коханими, друзями, дітьми. Саме це робить працю Ліси Бреннан-Джобс такою цінною. Вона показує Стіва Джобса таким, яким його більше не міг побачити ніхто, – нестерпним генієм, нетолерантним до помилок та вибуховим, немов вулкан.
Перші розділи «Малечі» наводять на думку, що вже ніколи не вдасться позитивно сприймати головного героя, останні ж показують, що він врешті зміг примиритись з Лісою, собою та світом.
Ліендер Кені «Тім Кук. СЕО, що вивів Apple на новий рівень»
(Наш формат, 2019, пер. Євгенія Кузнєцова)
Наступник Стіва Джобса здається взірцем спокійного та розсудливого керівника. Компетентність, різноманітність, постійне генерування ідей – ось за що бореться Тім Кук, а тим часом здається, що він геть незворушний. Власне, його біографія пера Ліендера Кені зосереджена на професійних здобутках, адже про особисте життя теперішнього СЕО Apple майже нічого не відомо. Він шанує приватність не тільки у продуктах компанії, яку очолює.
«Коли Джобс мене обирав, то знав, що я не такий, як він, що я не його точна копія. І він, очевидно, чудово продумав, кого хотів бачити лідером. Я завжди відчував за це відповідальність… Я знав, що можу бути лише собою, тому намагався бути найкращою версією Тіма Кука».
З Куком Apple став більш людяним, почав приділяти увагу благодійності та екологічній відповідальності: започаткували вторинну переробку, перейшли на відновлювальні джерела енергії та нарешті покращили умови праці своїм китайським підрядникам. Разом з тим компанія піднялась на небувалий рівень, ставши найдорожчою у світі. Ґаджети стали найбажанішими подарунками та заполонили весь світ.
Тім Кук значно більше сподобався мені як людина. Симпатизувала йому упродовж всього читання. Саме такого керівника хотілось би мати: уважного до деталей, акуратного та дещо нудного в питаннях якості продукту.
58 thoughts on “Двобій біографій СЕО Apple: Стів Джобс проти Тіма Кука”