Недільна поезія.
Юрій Іздрик
***
якби ти знала яка ти гарна коли у собі не маєш страху
коли смієшся так ніби влітку діти плюскочуться у ріці
печуть безкарно очі сарни а кожен подих штовхає з даху
і стигне серце моє астральне давно забуте в твоїй руці
і кожна стигма і кожна айстра висить на сході зове додому
і кожен вітер як варте слово летить на захід і кличе в гон
на небі майстер латає дірку ламає мірку ховає втому
а в дні морському знаходить отвір зливає воду і горизонт
стоїш нівроку ідеш півкроком шукаєш місце знаходиш метод
де край за краєм і рій за роєм плетуть навзаєм картату шаль
то ж з новим раєм! і з новим роком! готуйте каву і сигарети
живу як можу роблю що хочу люблю як знаю і вся печаль
любив як вмів і люблю як знаю і знаки гадів морських і чайок
читав запоєм тепер засвоїв пливу як риба мовчу як мім
з колишніх днів не завариш чаю любив як вмів і люблю як знаю
і знов чекаю і знов чекаю і знов чужих не пускаю в дім
безхмарні дні витрачаю марно курю безрадно пишу бездарно
цілком легально цілком безкарно зриваю шапки календарям
приходь як зможеш дзвони як схочеш хоч серед ночі хоч по непарних
яка ти підла..
яка ти гарна..
і як нам разом..
і як нам там..
18 thoughts on “Почуття від Юрія Іздрика”