Підліткам буває складно осягнути глибину книг для дорослих. Зате кожен дорослий може захопитися підлітковими книгами. Чому варто читати книги про і для підлітків, розмірковує Оксенія Бурлака – авторка повісті «Поцілунок був не останній».
Пишучи повість «Поцілунок був не останній», із головою занурилася в світ сучасних тінейджерів. Стала затятою фанаткою підліткової літератури! Це океан нових досвідів. У процесі роботи не тільки пригадала себе юну, а й зрозуміла, що підліткова література — суперсильна річ, яка може допомогти і юним, і дорослим. Ось кілька аргументів:
1. Тур у минуле чи майбутнє
Підліткові історії — персональні машини часу. Ви знову й знову повертаєтеся в минуле, заново переживаючи шквал емоцій, що приносить дорослішання. Перша любов, поцілунки й близькість, перші відкриття, успіхи й провали. Куди ж і без хрестоматійних непорозумінь з батьками й конфліктів з однолітками.
Дорослим, які все це вже пережили, підліткові історії допоможуть по-новому поглянути на своє тінейджерське життя. А ще — бути обережнішими в ставленні до сучасних підлітків, яким цей досвід іще належить здобути. Часто батьки й учителі, самі того не розуміючи, знецінюють актуальні для їхніх дітей проблеми. Фрази на кшталт «ти ще малий/мала», «виростеш — зрозумієш» чи «мені б твої проблеми» — лише верхівка айсберга.
Для дівчат і хлопців історії, створені спеціально про й для них, можуть стати рятівним колом. Бо автори книг показують різні варіанти розвитку подій, допомагають впоратися зі страхами й сумнівами.
2. Світ тінейджерів ізсередини
Підлітковий світ десять-двадцять років тому кардинально відрізняється від сучасного. Дорослим, які переймаються вихованням своїх дітей, було б корисно зрозуміти, чим вони насправді живуть і про що мріють. Чимало дідусів і бабусь, мам і татусів досі дивуються, що в сучасних тінейджерів зовсім не ті трабли, які були в них. Але вчасно визнати, що реальність змінює не тільки обставини життя, а й психологію сприйняття підлітків, — перший крок до розуміння цього. Підказки наступних кроків література для тінейджерів теж дає. Це один із найцікавіших і найбезпечніших способів зазирнути в життя підлітка, не втративши його довіру.
3. Знаходимо спільну мову
«Мам, ти нічо не розумієш!», ─ цю фразу може почути (чи вже почула) кожна мама підлітка. Неприємно усвідомлювати, що з роками батьки й діти часто не зближуються, а віддаляються. Підлітковий лексикон поповнюється дивними словечками, а про життя своєї дитини простіше дізнатися зі сторінок у соцмережах, ніж особисто. Підліткова книжка допоможе не тільки краще пізнати психологію підлітка, а й почати діалог із ним на складні теми. Зрештою, сучасні письменники підказують батькам і вчителям, в яких ситуаціях справді треба їхня увага чи допомога, а в яких краще набратися терпіння й просто спостерігати, щоб не зробити гірше.
4. Прогресивна сім'я
Уявіть, що ви прочитали книгу, яка викликала бурю емоцій, і вам кортить із кимось її обговорити. Правда ж круто, коли це можна зробити вдома, зі своєю сім’єю? У батьків і дітей, які мають спільні книги для читання, з’являються додаткові теми для розмов, а схожі інтереси зміцнюють стосунки. Підліток відчуває, що його люблять, переймаються його проблемами, тож стає відвертішим із батьками. А ще сімейне читання ─ найбільш ефективний спосіб привити любов до літератури.
5. Побачити і запобігти
Підлітки часто бувають жорстокими. Коли їхнє тіло й психіка активно формуються, хтось може опинитися в ролі жертви, а хтось ─ насолоджуватися роллю кривдника. Дуже важливо розуміти все, з чим сьогодні може зіштовхнутися тінейджер: булінг, емоційний тиск і навіть вигорання. Той, хто в темі, легше збагне, як запобігти проблемі.
А ось декілька підліткових книжок, які сподобаються навіть дорослим:
За цю фантастичну трилогію у 2013 році Тері Террі отримала британську літературну премію Angus Book Award у сфері художніх підліткових книг. Українською перекладено вже дві частини — «Перезавантаження» та «Роздвоєння», і фанати вже з нетерпінням чекають на останню. Хоча твір і належить до підліткової літератури, у ньому насправді описуються далеко не дитячі питання дистопічного світу, де людям стирають пам’ять, звинувачуючи їх у тероризмі. Проте, що ж коїться в цьому світі насправді? І чому 16-річна Кайла раптом починає бачити сни з дуже вже до болю знайомими подіями — це її колишнє життя, а чи просто вигадка фантазії? Книга до останнього тримає в напруженні: автор дає нам незвичні обставини, а вже потім, крок за кроком, пробує разом із читачем розплутати причини їхнього виникнення. «Обнулена» затягує підлітків у всьому світі, а для дорослих — це можливість у черговий раз подумати над тим, яке майбутнє може очікувати на наших дітей, адже розповідь розпочинається у футуристичному Лондоні кінця ХХІ століття.
Книжки у форматі щоденника допомагають краще проникнути у світ героя, і книжка Лорі Андерсон — одна з таких. У тринадцятирічної героїні кожен похід до школи — як справжній Армаґеддон, адже вона — типовий самітник, з яким несправедливо відмовляються дружити й на якому зміщують всю злобу.
Авторку книги тричі номінували на Меморіальну премію імені Астрід Ліндґрен та відзначали у The New York Times; у своїй творчості вона детально описує фізичне насилля серед молоді, проблеми травми, неприйняття та суспільну жорстокість.
Американський автор підліткових романів Джон Грін часто описує складні етапи дорослішання з доволі зрілої точки зору, сприймаючи підлітків радше як майбутніх дорослих, а не як дітей. Його книги для підлітків і захопливі янґ-едалт романи ставлять питання перших стосунків, взаємин з батьками і ровесниками, пошуки себе та сенсу, вміння жити в умовах інакшості та справлятися з тиском суспільства тощо.
«Паперові міста» — історія про відчайдушного Квентина, який подається на пошуки Марго, зниклої безвісти дівчини, в яку був безтями закоханий із самого дитинства. Та в ході свого невеличкого розслідування і розгадування залишених Марго зачіпок, Квентин починає переосмислювати свої почуття, справжні цінності та різницю між фантазією і буденністю.
Герої цієї книги живуть у дуалістичному світі, де є поділ на багряних і срібних, на звичайних людей і на еліту з магічними здібностями. Дівчині Марі вдається впродовж історії змінити своє становище бідної посередньої злодюжки на більш привілейоване. Але якими жертвами це їй вдасться зробити і чи зможе вона сповна скористатися своїми можливостями задля хорошої мети?
Вікторія Авеярд, попри те, що вона письменниця-початківець, змогла у книзі прекрасно передати зміну головної героїні з набуттям нового досвіду та фактичним дорослішанням. Авторка створила антиутопію, в якій, однак, є чимало алюзій на реальні життєві ситуації, де доводиться обирати: будеш ти на боці зла чи добра, та й чим узагалі є ці примарні поняття хорошого й поганого.
Олена Рижко — доктор із соціальних комунікацій, тож її підліткові романи розповідають саме про спілкування в добу технологій. Хоча прогрес і змінив його форму, все ж суть залишилася та сама. У романі «Дівчина з міста» описана типова, на перший погляд, проблема, коли з переїздом сім’ї головній героїні доводиться змінити своє оточення, зарекомендувати себе в новому навчальному закладі і навчитися “розшифровувати” ще такі незрозумілі натяки ровесників, які поки сприймають її за чужинця. Але тут на заваді ще й невпевненість в собі…
Олена Рижко в одному інтерв’ю запевнила, що пише про те, чого підліткам не розповість Google. А ось про те, що дорослим не розповість підліток можна також дізнатися з її реалістичних, близьких багатьом історій.
Ця книжечка змушує героїв-підлітків вийти на вулицю, бо вдома їм тепер нема чого робити. У світі зникла електрика, а з нею й мобільний зв’язок, інтернет та гаджети, а жити доводиться у постійній напівтемряві. У цій атмосферній розповіді, яка має доволі незвичне продовження — про те, як раптом на чорному екрані планшета все ж хтось зміг дивовижним чином передати заклик про допомогу, і тепер темний всесвіт цієї книжки стає загадковішим: моторшним, але від того чомусь не без нотки душевності.
101 thoughts on “П’ять причин, чому дорослим варто читати підліткову літературу (і книжки, з яких можна почати)”