«Бігати тоненьким містком між літературою та кіно»: 10 цікавих фактів про Ірину Цілик

Вона вивчилась на телережисерку і стала письменницею. Працювала у рекламі, писала поезію та прозу, знімала ігрові короткометражки. А на початку 2020 року презентувала свій перший повнометражний документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» — про життя сім’ї у прифронтовій зоні Донбасу. За цю стрічку, названу цитатою французького поета-сюрреаліста Поля Елюара, отримала нагороду на американському кінофестивалі «Санденс». 

Ірина Цілик розповіла, що можна вмістити в один вірш, кому з українських письменників вручила би «Оскара» і ще дещо кінематографічне і життєве.

У дитинстві улюбленою іграшкою Ірини Цілик була…

…та, якої в мене не було. Чомусь я не можу згадати жодної улюбленої іграшки, але дуже добре пам’ятаю ту, що хотіла й не отримала, справжню Барбі. Коли вони в Україні з’явились, я була вже майже підлітком — соромно було випрошувати її в батьків, та й вони не могли собі дозволити купити цю досить дорогу ляльку. Але як же мені її хотілося яскраву білявку зі стрункими ніжками у цих рожевих пластикових черевичках.

Ірина Цілик впевнена, що в один вірш можна вмістити…

…сильну емоцію, яка б’є під дих. Образ, що народжується на стику несподіваних поєднань і ходить потім тінню за читачем. Думку, яка проростає на ґрунті, в якому посіяні зерна таких образів. 

Ірина Цілик переконана, що між літературою та кіно…

є тоненький місток, яким мені особисто комфортно бігати туди-сюди. А між двома берегами несеться швидка жива ріка, в яку мені так само хочеться пірнати то з одного, то з іншого боку.

Якби можна було потрапити на зйомки будь-якого фільму, Ірина Цілик обрала би…

«Вислизаючу красу» Бернардо Бертолуччі. Італія, Тоскана, жовте, насичене пахощами повітря, скрекіт цикад, юні і зрілі красиві люди, перші уроки чуттєвості й зустрічі з красою. Хотіла б я провести таке літо зі знімальною групою на тому майданчику.

Ірина Цілик вважає, що сучасний український кінематограф може…

вже дуже багато чого, якби йому не підрізали крила на злеті. Я бачу довкола себе дуже цікавих кінематографістів, і якщо їм дати всі потрібні інструменти, незабаром ми матимемо ще більше яскравих фільмів, які будуть приводити до кінотеатрів глядачів і збирати призи на міжнародних фестивалях.

Кому із сучасних українських письменників Ірина Цілик вручила би Оскара за артистизм (на виступах/презентаціях/по життю)?

Олександру Бойченку. Що б він не говорив на сцені, я завжди слухаю його з відкритим ротом і багато сміюсь. Ну і Оксана Забужко, Сергій Жадан, Юрій Іздрик — це ті рок-зірки української літератури, яких мені завжди безкінечно цікаво слухати, коли вони виступають на сцені.

Ідеальне селфі для Ірини Цілик — це...

наприклад, автопортрет американської фотографки Сінді Шерман, який був проданий на аукціоні Christie’s за  $3,8 мільйони.

Нецензурну лексику Ірина Цілик вживає…

дозовано. Загалом, не дуже грішу цим, але міцне слівце може часом вигулькнути в тому, що я кажу чи пишу. Для мене нецензурна лексика — як червоний перець у кулінарії: часом трохи можна, якщо це виправдано.

Океан надихнув Ірину Цілик…

кинути монетку у воду і видихнути розчаровано: «Оце океан?». Побачила його вперше в житті з неправильного ракурсу: це був Брайтон-Біч у Нью-Йорку, який своєю атмосферою нічим не відрізнявся від більшості пляжів Одеси. Поки що це мій єдиний досвід зустрічі з океаном, чекаю на наступні.

Якби Ірина Цілик мала сукню з чарівною властивістю, якою була би ця сукня?

Можливо, це була би та сукня-сітка з казки, в якій героїні вдалось бути одночасно роздягненою і одягненою. Ой, прозвучало занадто сексі. Але я мала на увазі інше. Добре мати таку «сукню», в якій люди бачать тебе дуже по-різному, а насправді ти всіх трохи обдурила і просто залишаєшся собою.