«Ворошиловград», «Тарас Бульба», «Дизайн-мислення»: книжкові рекомендації Олександра Ткаченка

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, любить читати по дві книжки одночасно та прагне зробити читання модним серед українців. Серед книжкових фаворитів міністра – твори Сергія Жадана, Миколи Гоголя, Лао Цзи та Боба Айгера. Далі – пряма мова міністра.

Я читав все життя, а особливо багато – в студентські роки, коли на факультеті журналістики доводилося вивчати величезні масиви інформації. В основному, це були новини, але постійно я шукав і їхні першоджерела. Щоб перевірити, наскільки ці новини були правдивими. І ця любов до читання залишилася зі мною і сьогодні.

Завжди намагаюся поповнювати свій книжковий арсенал. Серед фаворитів – нон-фікшн та художня література. Наші видавництва публікують нові, сучасні книжки з блискучим перекладом і колоритними ілюстраціями. Якість зростає, а от попит серед українців – поки що ні. І проблема в тому, що українці не усвідомлюють цінності читання. Хоча це не лише знання, а й саморозвиток. І він має бути постійним. Тобто, і читання має стати модним серед українців.

Ми у МКІП взяли курс на підвищення рівня читання серед населення. Наразі розробили стратегію з промоції читання та підтримки книговидавничої галузі. Вона вже доступна до публічного обговорення на сайті міністерства, після чого буде презентована. Плани маємо амбітні, але на меті – створити міцну читаючу спільноту. Для популяризації, зокрема запустили проект #Читай_досягай, який реалізується спільно із Українським інститутом книги. До нього може долучитися кожен охочий. І я теж дуже б рекомендував ділитись своїми улюбленими книгами у соцмережах.

Своїми фаворитами залюбки ділюся з вами.

«Ворошиловград», «Тарас Бульба», «Дизайн-мислення»: книжкові рекомендації Олександра Ткаченка 0

Білл Барнет, Дейв Еванс«Дизайн-мислення. Спроектуй своє життя»

Мотиваційна книга допомагає зрозуміти кроки для щасливого життя. Побудувати кар’єру? Отримати вищу освіту? Чи може мати міцну сім’ю? Такі б, здавалося особисті пункти часто збігаються у розумінні «щастя» для більшості людей. Для досягнення цілі, перш за все, треба змінити своє мислення. Книга, зокрема, пояснює те, що мало лише бачити проблему, потрібно одразу шукати її вирішення. Від правильного підходу часто залежить і успіх.

Лао Цзи «Дао де цзин»

Суперовський філософський давньокитайський трактат, який вважається основоположником даосизму. Книга-медитація, що підштовхує до роздумів про власний життєвий шлях. Це і врівноваження, і, одночасно, перезавантаження думок. Універсальні тези, що мають повчальний ефект. Must read, що знаходиться поза часом, як і вчення Арістотеля чи Конфуція.

Боб Айгер, «Мандрівка тривалістю в життя»

Менеджментські наративи від Боба Айгера, колишнього директора компанії Disney. За його керівництва медіагігант значно посилив свою роль на ринку. Тим, хто очолює творчі команди (і не тільки творчі) – практичні поради з цієї книжки будуть надзвичайно корисними. Досвід Айгера як CEO, виявився релевантним до більшості робочих моментів: як підвищити ефективність команди, навіщо формувати корпоративну культуру, в чому її роль для підсилення навичок нетворкінгу та іншого.

Сергій Жадан «Ворошиловград»

Хороший приклад сучасної літератури. Читається легко з першої сторінки, хоча сюжет дуже непростий.  Історія головного героя показує, як важливо не зраджувати власним принципам, боротися за своє та про безцінність дружньої підтримки. Справжній роман з відкритим, на мій погляд, фіналом. Не дивно, що «Ворошиловград» обраний «Книгою року» за версією BBC у 2010-му. 

 

Микола Гоголь «Тарас Бульба»

Для українців принципово важливо читати твори Миколи Гоголя. Бо він – український письменник. Народився на Полтавщині, має українське походження, збирав український фольклор.

Ми пам’ятаємо повість «Тарас Бульба» про козацьке повстання ХVII століття зі шкільної програми. Але, перечитавши її ще раз, у більш дорослому віці – інакше відчуваєш ці історичні події та їхній драматизм. А безліч історичних джерел та українських дум і пісень, що досліджував письменник для написання твору, немов переносять нас у той час. І вкотре доводять – Гоголь – український.