«Критики схильні думати, що майже всі письменники належать до цієї категорії. Вони часто пишуть, що той чи інший твір “зазнав впливу” когось там, “наслідує” щось там, “зобов’язаний своєю появою” певним літературним явищам чи течіям сучасності або й давніх часів, хоча сам письменник насправді й близько не підходив до названих книжок. Критики впевнені апріорі: письменники такі ж ерудовані й такі ж сірі, без краплини фантазії, як вони самі».
Павук снує павутиння, яке згодом стане пасткою для нього ж. Так коротко можна представити основну ідею роману відомого норвезького письменника Юстейна Ґордера «Донька директора цирку». І це зовсім не роман про цирк, і не про директора. Це радше роман про доньку, або про батька. Можливо, це також роман про світ літераторів, про фантазію і сюжети до їхніх майбутніх книг, які можна купити – у Павука. Це не справжнє ім’я людини, голова якої по вінця забита різноманітними фабулами. Його справжнє ім’я Петтер і він вирішує цим заробляти собі на хліб, але оскільки він не хоче обмежуватись мінімумом, то заробляти прагне на хліб з маслом.
Окрім суто письменницького контексту, очевидно і логічно, добре знайомого самому Ґордеру в силу свого ремесла, де оповідається про книжкові ярмарки у Франкфурті чи Болоньї, де прописуються різні типажі письменників та їхніх прагнень слави; окрім цих контекстуальних деталей роман містить набір всіляких синопсисів – цікавих історій, які Павук власне й продає своїм клієнтам, коли у них творча криза або вже залежність від такого допінгу. Попри максимальну обережність Павука, який записує на диктофон усі розмови-продажі, який ретельно веде бухгалтерію гонорарів, він все-таки не враховує одного нюансу, що згодом стане фатальним. Якщо ви читали, наприклад, «Homo Faber» Макса Фріша, то можете тут отримати підказку щодо продовження роману Ґордера. Бо виключно небажання привідкрити завісу основної таємниці і таким чином позбавити майбутніх читачів насолоди самому поступово (а може й раптово) підібрати ключик до дверей, за якими ця таємниця схована, стримує мене у продовженні ділитися враженнями про книжку. Сюжет закручено майстерно і майже детективно.
Читати: Літні новинки українських видавництв: Літопис, ВСЛ та Видавництво Анетти Антоненко
Тут і про дитячі комплекси Павука, що справили глобальний вплив на його долю, тут і пошуки себе чи то втеча від себе, тут і жінки та вино, зрештою тут багато розповідей – сюжетів у сюжеті: про потрійне вбивство після смерті, про шахову партію живими фігурами, про бездушних дітей, ну і звичайно лейтмотивна історія – про доньку директора цирку.
Відкритий, хоча наче й очевидний фінал – це лише одне з підтверджень якісного задуму автора. Читати цікаво ще й тому, що численні вигадані сюжети Павука неординарні, захоплюючі та непередбачливі. Можна читати виключно заради них і таким чином розважатися текстами в тексті, можна читати задля дискусій про життя, творчість і нелегку долю письменників, можна читати як детектив. А можна просто читати і насолоджуватися добротним перекладом Наталії Іваничук українською мовою.
Христина Содомора
14 thoughts on “За скільки можна купити сюжет?”