Відомі письменники про вихід Великої Британії із ЄС

фото: theguardian.com

Британське видання The Guardian звернулось із проханням до відомих європейських письменників написати листа британцям у зв’язку із референдумом про вихід Великої Британії із ЄС. Письменників запитали, чи хочуть вони, щоб британці залишились, чи готові їх відпустити. Відповідали: Елена Ферранте, Хавьєр Маріас, Тімур Вермеш, Енн Енрайт, Юнас Юнассон та Славой Жижек.

Опитування проводилось до референдуму, який відбувся 23 червня і закінчився рішенням про вихід Великої Британії з ЄС. Подаємо коментарі у скороченому варіанті.  Повна версія доступна за посиланням.

Елена Ферранте, Італія: “Мені не аж так подобається сучасний Європейський Союз. Уявімо, що це будинок, верхні поверхи якого гарно вмебльовані, мають просторі холи для святкувань та вечірок, тут багато магазинів та складів із провізією, кімнатами із панорамними краєвидами, і все це оточене правилами та системою захисту від тих, хто хоче отаборитися в передпокої, або хоча б у підвалі. І ця Європа потворна. І за цим фасадом захищаються інтереси лише тих, хто сильніший, у економічному та військовому плані. Не дивлячись на правила та нормативні акти, усі думають, що як тільки вже нічого буде робити, найкращий вихід – тікати.

І це найбільш хибна думка. Кожна країна ЄС втратила свою абсолютну автономію та центральність. Під час фінансової кризи ніхто не вариться у власному соку. Проблему з мігрантами не можна вирішити за допомогою світлофорів та колючого дроту. Глобальний тероризм це не відеогра, в яку ти бавишся у власній вітальні. Проблема із кліматом не вирішується парасолькою.  Якщо хтось щасливий, а решта ні, це вже не робить загальної погоди.

І саме тому варто залишатись разом за будь-яку ціну. Зараз не так потрібні конкретні маленькі країни, як цілий континент. Перебування разом це не просто варіант поведінки, а нагальна потреба та необхідність”.

Хавьєр Маріас, Іспанія: “Якщо Британія покине союз, навряд чи хтось розпочне війну, але хто його знає. Одна річ, в якій я впевнений, решта континенту буде відчувати себе покинутими сиротами, ампутованими, порожніми і навіть беззахисними. Поясню чому: дехто досі відчуває вдячність перед цією країною, що відокремлена від нас лише шматком моря. Без неї, цілком можливо решта континету могла б постраждати від перемоги Гітлера. Тільки знаючи, що цей маленький острів роками протистояв тиранії та вторгненню, протягом війни та мирного часу, ми хочему бути близько до Британії, як можемо, навіть із такої егоїстичної причини, як порятунок нас самих від себе”.

Тімур Вермеш, Німеччина: “Якщо коротко, то що таке ЄС? Це наслідок Другої світової війни. Це спроба зробити речі кращими. Навіть, якщо результат не завжди такий, як очікуєш. Багато хто у Європі вже не поділяє цієї думки. Це зрозуміло, що 60 мільйонів людей могли померти, якщо б не визналю цю амбіцію справедливою. Це було багато років тому. Кожен має право на власну точку зору. Але всі мають також знати, що наступного разу це зробити буде важче”.

Енн Енрайт, Ірландія: “Звичайно, як ірландка, я маю образливо поспівчувати Британії, що вона втратила імперію і всі свої гроші та владу. Розумію, що для британців це може бути тяжко. Але, якщо сказати будь-якій похилій пані із ностальгією та уродженою гордістю: “Не ізолюйте себе”. Вона відразу закриє двері, зашторить вікна, сховає гроші під матрац, шкодуючи про минуле. Але це було б нечесно. Світ змінився із тих часів, коли Британія перестала бути імперією і залишилась на самоті. Тож, не йдіть. Наодинці ви не будете процвітати, а ми хочемо, щоб ви процвітали. Ви досі є нашою сім’єю”.

Юнас Юнассон, Швеція: “Британці, ви маєте багато талантів. Перше, що спадає на думку це грати у футбол. Це найочевидніший і найзрозуміліший факт. У вас є також і проблеми, наприклад водіння не з тієї сторони.

Але є така річ, як пам’ять. Ми схильні забувати. Наприклад те, що Англія не могла перемогти Швецію 24 роки. Або ЄС. У Швеції люди пишуть, що Англії буде гірше, коли вона покине ЄС. Факту, що це буде катастрофа для усіх нас, приділяється менше уваги. Гадаю, Брексіт – це початок кінця безпрецедентного періоду миру в самому серці Європи. Мені б хотілося, щоб ми і далі були разом, як казав Черчіль, в скорботі, сльозах, поті, але не в крові.  І будемо заради цього спрямовувати ЄС у правильному мирному напрямку”.

Славой Жижек, Словенія: “Коли Сталіна запитали в кінці 1920-х років, хто гірший праві або ліві, він огризнувся: “Вони обидва погані!” І це моя перша реакція на питання про те, чи слід виходити з ЄС.

Я не збираюсь зараз писати любовні листи британцям із сентиментальним посилом: “Будь ласка, лишіться!”. Європа зараз перебуває в порочному колі, коливається між помилковими протилежностями капітуляції глобальному капіталізму і антиіммігрантському популізмові.

Мені хочеться сказати: голосуйте проти Brexit, але робіть це як побожний християнин, який підтримує грішника, таємно проклинаючи його. Не конкуруйте з правими популістами, не дозволяйте їм визначати умови боротьби. Соціалістичний націоналізм не є правильним способом боротьби із загрозою націонал-соціалізму”.

Джерело The Guardian

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

53 thoughts on “Відомі письменники про вихід Великої Британії із ЄС

    Залишити відповідь