Якби цю книжку (“Бути мною”) не робив Стронґовський, або якби її не перекладала моя хороша знайома Юля Юрчук (а вона ж і блоґер reading mouse), навряд чи я б узялась її читати. Я давно не підліток, і дуже рідко (майже ніколи) не читаю таких книжок. Але тут усі фактори спрацювали, і тому така незвична для мене книжка потрапила у руки. Ще й це було гарним доповненням до експерименту щодо жанрів у рамках #літо_читання. Нижче відгук з Ґудрідз і пару ілюстрацій.
Мабуть, єдина причина у тому, що я не поставила п’ятірку цій книжці – я не є цільовою аудиторією. Але колись була. Уся її відвертість – (про яку зараз постійно згадують в загах – “найвідвертіша книжка Європи для підлітків”) у першу чергу стосується її щирості. Це надзвичайно щира книжка про маленьку історію дівчинки-підлітка. Здається, авторка просто переповіла ті маленькі на перший погляд трагедії та питання, які виникають в голові в такому віці (місячні, перші закоханості, думки про секс, страх перед невідомістю, думки про загальне відчуття бути жінкою тощо.)
Візуальна її частина неперевершена. Від малюнків шведської авторки (що є і автором тексту й ілюстратором) Анни Хьоґлунд до шрифтів, обкладинки. Анна Хьоґлунд впершу чергу ілюстратор. Входить до журі премії імені Астрід Ліндгрен. У її портфоліо близько 20 дитячих книжок, та багато нагород. А серед них немала доля ілюстрацій для книжок Ульфа Старка. Сама вона оформлювала шведський варіант книжки “Чи вмієш ти свистати, Юганно?” За книжку “Бути мною” (2015 рік) отримала престижну італійську премію Bologna Ragazzi Award.
До українського перекладу книжки (першого серед усіх!) авторка Анна Хьоґлунд написала передмову: «Пригноблення жінок, що тривало тисячоліттями, і в наші дні відбивається на тому, як сприймають себе дівчата. Тому я хотіла показати, що бачить дівчина насправді — і у своєму житті, і в дзеркалі. Мені було важливо нічого не оминати. Інакше це було би зрадою, і я зрадила б не лише історію, а й дівчат. Головна героїня, Руса, не бачить у своєму тілі нічого такого, чого варто соромитися, але вона хоче розібратися, чому жінок завжди експлуатують і роблять невидимими».
“Бути мною” приємно тримати в руках, просто мати в себе в бібліотеці. Хоча більшість фігурок можуть здатися похмурими на малюнках, але якщо уявити самовідчуття Руси, то десь так і виглядали люди у її світогляді. Велика кількість ілюстрацій, коміксів, колажів – робить її не просто книжкою, а своєрідним щоденником записів. Особистим і дорогим.
Мені дуже сподобались комікси, які малювала Руса. Це така поетапна історія жіночого питання в малюнках, яку намагається для себе з’ясувати вже не дівчинка, а маленька жінка. Це така схематична спроба зрозуміти складні речі – як сталось, що в світі панує патріархат, яка роль жінки в суспільстві, і як на неї впливає держава та церква.
Від книжки не варто очікувати екшену, чи загостреного сюжету. Це все таки історія підлітка, досить звичайна. І найбільша у ній кульмінація – це місячні. Це на перший погляд виглядає кумедно, але тоді, в тому віці це було щось.
Мене днями запитала знайома, кому потрібна така книжка. Мені здається дівчаткам вона дуже потрібна. Має ж бути якась межа між наївними романтік сторі та історіями про серйозні дорослі стосунки. Це лише початковий етап, на якому самоусвідомлення грає немалу роль. І, можливо, таку книжку буде не всім легко сприйняти, не завжди просто прочитати історію не таку, яка б вона “мала бути”, а таку, яка вона є насправді, без прикрас. З іншого боку, саме із такої книжки може початись діалог.
Ксеня Різник, Етажерка
124 thoughts on “Бути дівчинкою-підлітком”