БуквоМама: Моряцьке життя і грузинські мандарини

Учасниця марафону БуквоМама Марія Удуд розповідає про книжку Антона Санченка «Земля Георгія».

ХТО

Український письменник, перекладач, видавець, розробник інформаційно-пошукових і аналітичних систем, уродженець міста Херсон Антон Санченко. Закінчивши Херсонське морехідне училище, працював начальником радіостанції в Керчі, Херсоні, Одесі, Стамбулі та Піреї. У 2005 році Антон Санченко закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Усе це – цілком про головного героя книжки «Земля Георгія».

Автор збірки під назвою «Вызывной канал» (2003 рік), збірки оповідань «Баркароли» та роману-придибашки «Весілля з Європою», однієї з перших в українській літературі електронної збірки оповідань «Нариси бурси». 2011 року книжка «Нариси бурси» увійшла до п’ятірки фіналістів конкурсу «Книга року BBC – 2011».


ПРО ЩО

Висновок, який можна зробити з останньої повісті збірки – «Земля Георгія» таки про передноворічні мандарини, що доставляють напряму з грузинських дворів.

«Земля Георгія» – це шість повістей Антона Санченка про моряцькі походи до Грузії. Написані у різні роки та під однією настроєвою ниткою, вони оповідують про відсталість чи/та технологічний прорив обох країн, про тодішню війну у Грузії та дешевше контрабандне пальне від українських моряків.

Мариністика є головною темою книжки. Невідоме мені раніше справжнє життя забобонних моряків, їхнє «сподіваємося бути» замість будемо, жінок, залишених на суходолі, емоційне вигорання, прасування штанів під матрацом койки, місце грошей у системі цінностей моряка… Рутина на кораблі та буденність у морі. «Море саме з’ясує, хто його вартий». Деталі у книжці сприймаються краще, ніж уся картина загалом.

Прослідковується також настрій моряків 90-х років та початку ХХІ століття. Радянська Україна межує з авторським використанням англіцизмів, до прикладу «коворкінг». Якщо перша повість ще з тих юнацьких післяуніверситетських років за структурою вирізняється прискіпливістю та гарячковістю, то останні твори світяться людською мудрістю та виваженістю.

Цінним висновком для мене стало переосмислення сили духу моряків, та й нас – сухопутних людей. «Зроби це, або помри». Життя, як корабель, несе нас, а ми шукаємо остійливості (балансу – ред.) в ньому.

Завершальна повість додає більшої прозорості книжці та розуміння, за яких причин вона була написана. Якщо ви розпочнете читати твір не дізнавшись нічого про автора (як зробила це я), останні 40 сторінок збірки поглибить ваші знання про Антона Санченка, про його філологічну освіту та ІТ-працевлаштування після судноплавства.

Здивувало, що в творі згадується тільки зимова сезонність. Попри таку літню тему моря та мандрів, автор кількаразово згадує зиму, а ж ніяк не літо.

ЯК

Весело та живо. На початку мені іноді хотілося більше заглибитися у текст та розуміти сленг героїв, всадовити біля себе автора чи бувалого тлумача для пояснення сенсу кількох фраз. Іноді важко було втримати сюжетну лінію – то вона відходила у бік спогадів про домівку, то цілком губилася думка.

Щоб знайти хоча б частинку цілісного розуміння тексту, варто таки дочитати до кінця. Завершуючи читання, я вже підібрала слова для заохочення майбутніх читачів. Ось вони: це один з перших та самобутніх творів українського автора про професійне життя українських (!) моряків, рішучість та безапеляційність головного героя як рушія нового.


Важливо загадати про сленг та «смачні» слова. Тузик/тазик/човник – що зайве?

Єдине, чого я не побачила у тексті, – це структурованості. Наче про все згадується, є з чого витягти цитати, але чогось академічно книжкового мені не вистачило.

КОМУ

Вперше тримала в руках таке чтиво, тому про жодні очікування тут не йдеться. Я далека до теми моря, зважаючи на моє сільське дитинство. Книжка досить зріла – тут і про зґвалтування дружини та помсту, і недобірна лексика. Але ті, хто в темі, хто так чи інакше виходив у море, – будуть захоплені сюжетом книжки.

ЦИТАТИ

Капітан далекого плавання Жаров уже, мабуть, прямував до нових портів, нових пароплавів і нових ошуканих судновласників, матросів та самотніх жінок. (ст.188)

Але ніхто й не переймався – це головне для психічного здоров’я нації. (ст. 193)

АНОНС

Тема моря, літа та пригод була пізнавальною як для дорослих, так і для малят. Ще й книжкові новинки ми взяли до уваги. Поспіли поглинути тематичні книжки до сезону.

Гаразд, рухаємося далі. Оголошуємо відкритим новий тематичний місяць – дитячі бестселери. До п’ятого тематичного тижня ми знову запросили гостю – Наталію Ясіновську. А до наступної середи очікуйте відгук Христини Содомори на книжку Стівена Гокінга «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» від «Видавництва Старого Лева».

Марія Удуд

Джерело: БуквоМама.

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

7 thoughts on “БуквоМама: Моряцьке життя і грузинські мандарини

    Залишити відповідь