«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про сагу «Війна з демонами» Пітера Бретта

Сьогодні я збирався писати зовсім про інші книги. Але час від часу починаєш читати, думаючи «а, чергове легке чтиво» або «ай, прохідна книжечка» – а потім отримуєш пару ударів під дих, поспіхом знаходиш всі доступні на сьогодні продовження і занурюєшся все глибше і глибше, не в силах відірватися.

Саме так вийшло з Пітером Бреттом і його найвеличнішою сагою «Війна з демонами». Здавалося б, що тут такого? «Війна з демонами». Хто б взагалі подумав, що з цього вийде щось адекватне? Демони самі по собі досить банальні, а вже воюють з ними з незапам’ятних часів. До того ж, це епічне фентезі (до слова, це чи не єдиний епік в моїх оглядах), яке апріорі через жанр має бути нудним, похмурим і жахливим.

Ага. Як би не так. Так, і ще раз так, це підпорядковане законам жанру (з урахуванням змін, внесених туди сучасними фентезі-письменниками на кшталт Аберкромбі та Мартіна), так, це все ті ж «життєві шляхи героїв», де є дорослішання, становлення, набуття сил і наймасштабніше випилювання сил зла.

Навіть сам світ більш ніж повністю списаний у Террі Брукса з його жахливими, нудними та дитячими «Хроніками Шаннари» (які стали дорослими – іронія! – у підлітковому серіалі Ем-Ті-Ві).

Втім, судіть самі. Це майбутнє, яке стало минулим. У сенсі, ось був світ з технологіями і якимись невідомими штуковинами, а потім якимось чином все змінилося й обрушилося назад в середньовіччя. В основному, завдяки мешканцям Надр – демонам, які щоночі «згущуються з тіней і туманів» і наполегливо вбивають залишки людської раси, які тремтять і ховаються за магічними «мітками» від стандартної християнської Напасті та чекають другого пришестя Спасителя. Це на Півночі. На Півдні, де іслам (так-так, все, звичайно, заховане за кумедними новими слівцями, але це старий добрий іслам з невеликими вкрапленнями бусідо), воїни щоночі борються з підземним злом на славу свого Аллаха і гинуть, підносячись до чогось дуже принадного.

Природно, за логікою речей, з’являється герой, який в майбутньому має стати тим самим Спасителем. Він знаходить Давню Магію ТМ, Магічний Спис ТМ та інші Великі Чари Минулих Років ТМ.

Банально? Так. Але тут починається найцікавіше. По-перше, крім епіка тут є непогана домішка дарку (зі зґвалтуваннями, інцестом та іншим становленням жінок у світі, який їх за людей не вважає, але яким вони керують). По-друге, головних героїв декілька – і у кожного є непогані шанси перетворитися в того самого Спасителя завдяки особистим талантам. По-третє, інтриги, підстави, жахи та інші забавні штучки, які подарував нам Джо Аберкромбі в трилогії «Перший закон» зустрічаються в ДУЖЕ ВЕЛИКІЙ кількості та крутять сюжетом як хочуть, розкриваючи все нові й нові грані цього простого на перший погляд, але дуже складного, якщо занурюватися, світу. По-четверте, написано це настільки смачно, що відірватися практично нереально. І, нарешті, по-п’яте історія кожного персонажа містить стільки порад із (підкресліть) перетворення в божество, макіавеллізму, чудових східних хитрощів, витонченого демонічного чаклунства, прекрасно прописаного магічного канону, що їх можна видавати окремо як підручники.

Пітер Бретт взяв канони, додав нові правила, перемішав все, пару раз струснув і видав настільки шикарну річ, що зуби зводить від задоволення.

Звичайно, це реально сага. Перекладені три томи – «Мічений», «Спис пустелі» і «Денна битва». Четверта частина – «Трон черепів» – була видана в минулому році й доступна англійською. Сам Бретт обіцяв все закінчити на п’ятому томі, але, судячи з усього, нас чекає шостий, сьомий і навіть восьмий, тому що головні герої тасуються і йдуть в тінь, поступаючись місцем другорядним персонажам в кращих традиціях «Ігри престолів». Але – і це хороша новина – тут немає Мартіновської спраги перенищити всіх і вся, щоб ви ахнули. Навпаки, є шанс поспостерігати за розвитком кожного. Мало того, у Бретта немає ідіотської тяги перетворити персонажа в придурка, що не помічає очевидних речей лише заради сюжетної арки. Вони розумні, приймають логічні – що рідкість – рішення і тішать навіть спокушеного читача, який і сам знає, як краще писати.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

8 thoughts on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про сагу «Війна з демонами» Пітера Бретта

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl websites and blogs

  3. 631706 596426Wow, incredible blog format! How lengthy have you been blogging for? you make running a blog glance straightforward. The full glance of your internet site is wonderful, as smartly the content material! 958189

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl articles and blogs

Залишити відповідь