14 цитат з українського перекладу прижиттєвої біографії Ілона Маска

В очікуванні виходу книжки-біографії відчайдушного іноватора, мислителя і бізнесмена “Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє”, що з’явиться у продажу 22 грудня, публікуємо найбільш влучні цитати з українського видання.

1

“Хоча розмови про заселення Марса людьми можуть справити враження, що в Маска поїхав дах, саме вони стали унікальним бойовим закликом до дії для всіх його компаній. Це радикальна мета, яка об’єднує все, що він робить. Працівники всіх трьох компаній добре це усвідомлюють, а також чудово розуміють, що вони щоденно докладають зусиль для досягнення неможливого. Коли Маск ставить нереалістичні цілі, вербально знущається з працівників і заганяє їх роботою до повного виснаження, це сприймається – на певному рівні – як частина плану опанування Марса. Деякі працівники його за це люблять. Інші його терпіти не можуть, але залишаються йому дивним чином вірними, з поваги до його драйву та місії. Те, що Маск, на відміну від стількох підприємців у Кремнієвій долині, зміг розробити, – це наповнений сенсом світогляд. Він – одержимий геній, що вирушив у найвеличнішу з місій, яку хтось коли-небудь вигадував. Він не стільки генеральний директор, який женеться за багатством, скільки генерал, який веде війська вперед, до перемоги. На противагу Марку Цукерберґу, який хоче допомогти вам поширити фотографії вашого маляти, Маск хоче… е-е-е… врятувати людство від самонакликаного або випадкового знищення”.

2

“Він – винахідник, бізнесмен-зірка й промисловець, здатний узяти великі ідеї і перетворити їх на великі продукти. Він створив тисячі робочих місць у сфері металургії на американських заводах у часи, коли це здавалося неможливим. Народжений у Південній Африці, Маск нині видається найінноваційнішим промисловцем і мислителем із найбожевільнішими ідеями в Америці, а також людиною, яка має найбільше шансів спрямувати Кремнієву долину на амбітніший шлях. Завдяки Маскові американці можуть через десять років прокинутися у країні з найсучаснішими шосе у світі: транспортною системою, яка працює на енергії, виробленій тисячами зарядних станцій, що працюють на сонячній енергії, і якою мчать електромобілі. У ті дні SpaceX, можливо, запускатиме ракети щодня, відвозячи людей і речі до десятків космічних поселень і готуючись до довших подорожей на Марс. Такий поступ важко вкладається у голові, але водночас є неуникним, якщо Маскові вдасться знайти достатньо часу, щоб його реалізувати. Як висловилася його колишня дружина Джастін: «Він робить те, що він хоче, і в цьому він невідступний. Це світ Ілона, а всі ми у ньому живемо»”.

3

“Він доглядав за овочами і вигрібав зерно з зернових бункерів на фермі свого кузена у малесенькому містечку Уолдек. Там Маск відсвяткував свій вісімнадцятий день народження, з’ївши торт разом із нововіднайденими родичами і декількома незнайомими сусідами. Після цього у Ванкувері, провінція Британська Колумбія, він навчився різати дерев’яні колоди бензопилою. Найважча робота, за яку взявся Маск, стала результатом візиту до служби зайнятості. Він запитав, за яку роботу найкраще платять, і нею виявилася чистка бойлерної на тартаку за вісімнадцять доларів за годину. «Ти надягаєш захисний костюм і потім пробираєшся через цей маленький тунель, у який ти ледве влазиш, – розповідає Маск. – Ти маєш лопату і мусиш увесь оцей пісок, всю цю глевку масу, відходи, які все ще парують, вигребти через ту нору, через яку ти заліз. Іншого виходу немає. Хтось на іншому боці вигрібає це у тачку. Якщо ти затримаєшся там довше ніж півгодини, то перегрієшся і помреш». Тиждень розпочався у колективі з тридцяти осіб. На третій день залишилося п’ятеро. Наприкінці тижня працювали лише Маск і двоє інших чоловіків”.

4

“Складалося враження, що Маск ніколи не залишав офісу. Він спав, майже як собака, на кріслі-мішку, яке стояло поруч із його столом. «Я майже щодня приходив о сьомій тридцять чи о восьмій ранку, а він там спить на цьому мішку, – розповідає Хайлмен. – Може, на вихідних він приймав душ. Я не знаю». Маск просив тих перших працівників Zip2 давати йому копняка, коли вони приходять на роботу, – він прокидався і продовжував працювати далі.

Створення Zip2 і спостереження за її зростанням дало Маскові нове відчуття впевненості. […] Маск також почав свідомо намагатися регулювати свою схильність критикувати інших. «Ілон не така людина, яка може сказати: ”Я відчуваю, що ти хочеш сказати. Я розумію тебе“, – розповідає Джастін. – Оскільки він не має цієї риси, вміння ”відчувати“, то були речі, які здавалися очевидними іншим людям, але не були такі очевидні для нього. Він мусив навчитися, що юнак, якому ледве за двадцять, не може просто так відкидати плани, запропоновані старшими, досвідченішими людьми, і перелічувати все, що в цих планах не так. Він навчився певною мірою модифікувати свою поведінку. Гадаю, він дивиться на світ крізь призму стратегії та інтелекту». Успіхи у зміні характеру були нерівномірними.

Маск усе ще час від часу доводив молодих інженерів до сказу своїми вимогами щодо інтенсивності роботи та жорсткою критикою. «Я пам’ятаю одну нараду, де ми проводили мозковий штурм щодо нового продукту – сайта з пропозиціями нових авто, – розповідає Дорис Даунз, креативний директор Zip2. – Хтось поскаржився, що технічна зміна, яку ми хотіли втілити, є неможливою. Ілон повернувся і сказав: ”Мені начхати, що ти думаєш“, – і пішов з наради. Для Ілона не існує слова ”ні“, і він очікує такого ж ставлення від усіх, хто його оточує». Періодично Маск зривався і на старших менеджерах. «Люди виходили з нарад із виразом відрази на обличчі, – каже Мор з команди продажів. – Не можна опинитися там, де Ілон є тепер, якщо завжди випромінювати тільки доброзичливість, а в ньому було це завзяття, ця впевненість у собі».

Працівники Zip2 могли ввечері піти додому, повернутися зранку і з’ясувати, що Маск щось змінив у їхній роботі, не поговоривши з ними, і Маскова конфронтаційна манера при цьому більше шкодила, ніж допомагала. «Так, у нас у Zip2 були деякі дуже хороші програмісти, але ж я умів програмувати значно краще за них. І я просто сідав і виправляв їхній довбаний код, – каже Маск. – Мене дратувала повільність їхніх процесів, тож я просто сяду і виправлю твій код, і він тепер працює уп’ятеро швидше, ти, ідіоте. Один чувак якось написав на дошці рівняння з квантової механіки, квантову ймовірність – і написав неправильно. Я такий: ”Як ти міг таке написати?“ І виправив це. Він мене після цього зненавидів. З часом я зрозумів: може, я оте виправив, але цим я також зробив цю людину непродуктивною. Просто це не був найкращий спосіб вирішення проблеми»”.

5

“І Маск, і Тіл мали добрий нюх на молодих геніальних інженерів. Засновники таких різних стартапів, як YouTube, Palantir Technologies та Yelp, – усі вони працювали у PayPal. Інша група людей – серед яких Рід Хоффмен, Тіл і Бота – стала найвищим щаблем інвесторів у технологічну галузь. Працівники PayPal вперше запровадили техніку боротьби з онлайн-шахрайством, яка стала основою програмного забезпечення, що його ЦРУ та ФБР використовують для відстежування терористів, і програмного забезпечення, яке використовують найбільші банки світу для боротьби зі злочинами. Цей гурт надзвичайно розумних працівників став відомий як Пейпелівська мафія – на сьогодні більш-менш правлячий клас Кремнієвої долини, – і Маск є її найвідомішим та найуспішнішим членом”.

6

“На прийнятті з нагоди весілля Джастін побачила й іншу сторону героя-завойовника. Під час танцю Маск притягнув Джастін до себе і повідомив їй: «У цих стосунках альфа – це я». Через два місяці Джастін підписала післяшлюбну фінансову угоду, яка пізніше ще матиме наслідки в її житті, і вступила у безкінечне силове протистояння. Пізніше вона описала цю ситуацію у статті для журналу «Marie Claire»: «Він постійно робив зауваження щодо моментів, які вважав моїми вадами. ”Я твоя дружина, – постійно казала я йому, – а не найманий працівник“. – ”Якби ти була найманим працівником, – також постійно відповідав він, – я б тебе звільнив“».

7

“… у грудні 2000 року все заспокоїлося настільки, що Маск вирішив, що може взяти першу за багато років відпустку. Він запланував двотижневу подорож: перша її частина мала бути в Бразилії, а друга – у Південній Африці в угіддях для полювання поблизу кордону з Мозамбіком. Під час перебування в Африці Маск заразився найагресивнішою формою малярії – falciparum malaria, – яка є причиною більшості смертей від малярії. […] Видужання Маска зайняло шість місяців. За час хвороби він втратив двадцять кілограмів ваги, відтак мав гардероб, повний речей, які йому вже не пасували. «Я майже помер, – каже Маск. – Це мій урок за те, що я взяв відпустку: відпустки вбивають»”.

8

“Був майже кінець лютого 2002 року, і вони вийшли на вулицю, зупинили таксі та крізь сніг і багнюку московської зими поїхали прямо до аеропорту. У машині ніхто не розмовляв. Маск прибув до Росії, сповнений оптимізму влаштувати величне шоу для людства, а тепер їхав звідти роздратований і розчарований людською натурою. Лише у росіян були ракети, які потенційно могли вписатися у Масків бюджет. «Це була довга поїздка, – розповідає Кентрелл. – Ми сиділи мовчки і дивилися на російських селян, які під снігом скуповувалися». Похмурий настрій не розвіювався аж до посадки в літак, доки між рядами не з’явився возик із напоями. «Це відчуття завжди особливо приємне – коли колеса відриваються від злітної смуги у Москві, – каже Кентрелл. – Це щось на зразок: ”О Господи! Я вижив!“ Тож Ґриффин і я взяли по келиху і цокнулися». Маск сидів перед ними, друкуючи щось на комп’ютері. «Ми думаємо: довбаний ботан, ну що він може зараз робити?» У цей момент Маск розвернувся і продемонстрував таблицю, яку щойно склав. «Ей, чуваки, – сказав він. – Я думаю, ми можемо побудувати цю ракету самі»”.

9

“Люди кидали гроші на зелені технології, тому що виглядало, що так треба, а не тому, що це мало сенс з бізнесових міркувань. Починаючи з нових видів систем накопичування і зберігання енергії до електромобілів і сонячних панелей, ці технології так і не виправдали покладених на них надій і вимагали забагато бюджетного фінансування і забагато стимулювання, щоб на їх основі утворився життєздатний ринок. Здебільшого ця критика була справедливою. От тільки був оцей персонаж на ім’я Ілон Маск, якому, здавалося, вдалося осягнути щось, що всі решта випустили з уваги. «У нас близько десяти років було беззастережне правило, яке забороняло інвестувати у сферу чистих технологій, – каже Пітер Тіл, співзасновник PayPal і венчурний капіталіст у компанії Founders Fund. – На макрорівні ми мали рацію, бо чисті технології як сектор були доволі негодящими. Але на мікрорівні виглядає так, що Ілон має дві найуспішніші компанії чистих технологій у Сполучених Штатах. Існує тенденція пояснювати його успіх як щасливу випадковість. Є ще уся ця тема Залізної людини; його презентують як мультяшного бізнесмена – таку собі ні на що не схожу дивовижу. Але зараз з’явилося достатньо підстав спитати себе, чи не є його успіх обвинувальним висновком решті всіх нас, які працювали над значно дрібнішими кроками на шляху до змін. Те, якою мірою світ досі сумнівається в Ілоні, я гадаю, говорить радше про безумство світу, а не про буцімто безумство Ілона»”.

10

“Він вірить у технології настільки, наскільки вважає, що вони є правильною точкою застосування зусиль для поліпшення життя людства. Вони також принесли йому славу та багатство. Кінцевою метою Маска, втім, є перетворення людей на міжпланетний вид. Це може комусь здаватися дурницею, але нема жодного сумніву в тому, що це і є сенсом Маскового існування. Маск вирішив, що виживання людей залежить від створення поселення на іншій планеті і що він має присвятити своє життя реалізації цієї мети”.

11

“Найкраще наблизитися до Маска вдається людям, які спроможні навчитися відчувати спорідненість із його способом мислення. Саме вони можуть не тільки ототожнити себе з його візією, але й кинути йому інтелектуальний виклик, необхідний для досягнення цієї візії. Коли він запитав мене під час однієї з наших вечер, чи я вважаю його божевільним, це було свого роду випробування. Ми мали достатньо розмов, щоб він переконався, що я справді цікавлюся тим, що він робить. Він почав довіряти мені та відкриватися переді мною, але хотів упевнитися – остаточно упевнитися, – що я справді розумію важливість його зусиль. Багато з його найближчих друзів витримали значно більші, вимогливіші випробування. Вони інвестували в його компанії. Вони захищали його від критиків. Вони підставляли йому плече на межі краху 2008 року. Вони довели свою лояльність та відданість його справі”.

12

“Люди у галузі технологій постійно порівнювали Маскову внутрішню спонуку та масштаби його амбіцій з внутрішньою спонукою і амбіціями Білла Ґейтса і Стіва Джобса. «Ілон має таке ж глибоке розуміння можливостей, що їх відкривають технології, таке ж ставлення до життя – ставлення візіонера, який не звертає уваги на жодні обмеження, – і таку ж цілеспрямованість у роботі над довгостроковими речами, які були у них обох, – каже Едвард Янґ, вундеркінд, який працював на Джобса і Ґейтса і певний час був головним архітектором програмного забезпечення у Microsoft. – І він має цю чутливість до бажань споживачів, як і Стів, разом зі здатністю наймати висококласних спеціалістів у тих сферах, де він не почувається комфортно, що більше схоже на Білла. Можна майже сказати, що було б непогано створити генноінженерне дитя кохання Білла і Стіва. Хто знає, може, нам треба розшифрувати генотип Ілона та перевірити, чи це не той самий випадок». Стів Джурветсон, венчурний капіталіст, який інвестував у SpaceX, Tesla і SolarCity, працював на Джобса і добре знає Ґейтса, також описував Маска як покращену суміш їх обох. «Як і Джобс, Ілон терпіти не може гравців третього чи четвертого ешелону, – каже Джурветсон. – Але я сказав би, що він приязніший до людей, ніж Джобс, і трохи витонченіший за Ґейтса».

Але що більше знаєш про Маска, то важче стає визначити, яке саме місце він займає серед рівних йому. Джобс також був генеральним директором двох великих компаній, кожна з яких змінила свою галузь: Apple і Pixar. Але на цьому практичні подібності між ними закінчуються. Джобс присвячував значно більше енергії Apple, ніж Pixar, на відміну від Маска, який витрачає рівні зусилля на обидві компанії, залишаючи рештку для SolarCity. Джобс також був широко відомий своєю увагою до деталей. Але ніхто не може сказати, що він намагався тримати під безпосереднім наглядом щоденні операції своїх компаній аж такою мірою, як це робить Маск. Масків підхід має свої обмеження. Він не такий вправний у питаннях маркетинґу та медійних стратегій. Маск не проводить репетиції своїх презентацій і не відшліфовує своїх промов. Більшість його оголошень від імені Tesla і SpaceX – імпровізації. Він також може розповсюдити якусь важливу новину у п’ятницю після обіду, коли її найімовірніше не помітять репортери, які вже повтікали додому на вихідні, просто тому, що він саме тоді закінчив писати прес-реліз або хоче вже нарешті переспрямувати свою увагу деінде”.

13

“Тою мірою, наскільки Кремнієва долина шукала спадкоємця Стіва Джобса як провідної, рушійної сили у технологічній галузі, Маск виглядає як найімовірніший кандидат на цю роль. На цьому етапі він, безумовно, є втіленням відчуття «оце воно». Засновники стартапів, досвідчені управлінці та легенди галузі вказують на нього як на людину, якою вони найбільше захоплюються. Що більше буде автомобілів Tesla, то вище злітатиме репутація Маска. Якщо Model 3 продаватиметься, як гарячі пиріжки, це засвідчить, що Маск є тією рідкісною людиною, яка може перевинайти галузь, відчути побажання споживачів і втілити це в життя. Це буде порогом, за яким його найфантастичніші ідеї почнуть здаватися неуникненними. «Ілон є одним з небагатьох людей, які, на мою думку, реалізувалися успішніше, ніж я», – каже Крейґ Вентер, людина, яка розшифрувала людський геном і згодом створила синтетичні форми життя. Він сподівається у майбутньому разом з Маском розробити свого роду ДНК-принтер, який можна буде надіслати на Марс. Теоретично це дозволить створювати ліки, їжу і корисних мікробів для перших поселенців планети. «Я гадаю, що справжня колонізація космосу почнеться тоді, коли буде реалізовано ідею біологічної телепортації, – каже він. – Ми з Ілоном говорили про те, як це могло б розвиватися»”.

14

“Один із найпалкіших прихильників Маска є також одним із його найкращих друзів: Леррі Пейдж, співзасновник і генеральний директор Google. Будинок Пейджа – стабільний пункт у Масковому розкладі хато-серфінґу. «Він у певному сенсі цього слова безхатько, і це, як на мене, трохи смішно, – розповідає Пейдж. – Він надсилає імейл, в якому пише: ”Я не знаю, де сьогодні зупинитися. Можна до тебе?“ Я йому ще не дав ключа чи чогось такого»”.

(Visited 1 098 times, 1 visits today)