10 книжок з найбільш неочікуваними та оригінальними назвами

Звісно, ми любимо книги не через незвичайні назви, але саме вони можуть привернути увагу та змусити обрати роман серед сотні інших. Ми пригадали декілька прикладів того, як письменники інтригують одразу ж. Радісно, що зміст цих книг такий же хороший, як і назва.

1

Кен Кізі «Політ над гніздом зозулі» (Над зозулиним гніздом)


Книга про психіатричну лікарню була названа рядком з дитячої лічилки. Таке неочікуване рішення Кена Кізі зацікавило мільйонів його першим романом.

Головний герой книги – Рендл Макмерфі – зовсім не нагадує інших пацієнтів психіатричної лікарні; замість того, щоб скоритися системі, він планує бунт.

Більшість знайома з романом Кізі по екранізації Мілоша Формана. Втім, самому автору фільм не сподобався, американський письменник навіть подав у суд на продюсерів стрічки. Отож, радимо, в першу чергу, ознайомитися з оригіналом.

2

Джером Селінджер «Ловець у житі»


Роман-дорослішання, одна з найбільш знакових книг американської літератури та головний твір самого Селінджера. Голден Колфілд продовжує надихати цілі покоління бунтарів, вільнодумців та сміливців. Підлітки зі всього світу бачать у цьому персонажі частинку себе – це впізнавання і яскрава назва зробили «Ловця у житі» миттєвим бестселером та, без перебільшення, культовим романом.

«Ловець у житі» – книга, яку необхідно перечитувати. По ній легко звіряти свої внутрішні орієнтири та дивуватися, як по-іншому вона сприймається через роки.

3

Фенні Флеґґ «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»


Надзвичайно життєва та ностальгійна книга американської письменниці. У центрі оповіді – 86-річна Нінні, яка живе у будинку для літніх людей. У неї стільки яскравих спогадів, якими можна поділитися… Слухачкою цих історій стає Евелін. Нінні доводить, що, не зважаючи на радості та печалі, тільки ми вирішуємо, як сприймати світ навколо, і саме наш вибір є головним.

Значна частина розповіді Нінні присвячена кафе «Зупинка», яке можна сміливо вважати чи не окремим персонажем історії.

4

Рей Бредбері «Давайте всі вб’ємо Констанцію»


Хто така Констанція і чому всі її мають вбити? Не сумніваємося, що більшість книголюбів не зможе залишити це питання без відповіді. Ймовірно, відомий фантаст на це і розраховував.

У романі Бредбері йдеться про кінозірку на ім’я Констанція, якій хтось надсилає поштою Книгу Мертвих – телефонний довідник з намальованими хрестиками навпроти прізвищ.

Книга «Давайте всі вб’ємо Констанцію» є останньою частиною «голлівудської трилогії» Рея Бредбері. Шанувальників небанальних детективних історій зацікавлять і два попередніх романи серії: «Смерть – діло самотнє» та «Кладовище для божевільних».

5

Арнхільд Лаувенг «Завтра я завжди була левом»


Трапляється, що дивна назва – це не фантазія автора та цікава метафора, а реальність. Яскравий приклад – автобіографічна книга Арнхільд Лаувенг. «Завтра я завжди була левом» – це опис світосприйняття людини, яка хвора шизофренією. Арнхільд одужала і тепер може проаналізувати всю історію своєї хвороби. До того ж, Лаувенг сама стала психологом.

Ще одна подібна книга, яка написана лікарем, що ділиться найбільш дивними випадками з своєї практики – «Чоловік, який прийняв жінку за капелюха» Олівера Сакса.

6

Філіп Дік «Чи мріють андроїди про електричних овець?»


Науково-фантастичний роман про «мисливця за головами», який переслідує андроїдів, адже тих у світі майбутнього оголошено поза законом.
Книга 1968 року напрочуд актуальна сьогодні. Вона шукає відповіді на питання, які ставить собі людство, – чи етично створювати роботів, чим вони відрізнятимуться від нас і чи взагалі мріють андроїди про електричних овець?

7

Клайв Стейплз Льюїс «Доки ми не дістали облич»


Бувають назви, читаючи які, практично неможливо спрогнозувати, про що ж розповість книга. Один з таких заголовків належить Клайву Стейплзу Льюїсу, який відомий більшості, як автор серії дитячих книг «Хроніки Нарнії».

«Доки ми не дістали облич» – своєрідне переосмислення античного міфу про Амура та Психею. Щоправда, ірландський та англійський письменник показує міф з зовсім неочікуваного ракурсу – очима сестри Психеї Оруелі. Його книга змушує задуматися над питаннями любові, віри та ревності.

8

Харукі Муракамі «Країна Чудес без гальм і Кінець Світу»


Взагалі, цей японець вміє інтригувати назвами. Дивіться самі, окрім «Країни Чудес без гальм і кінця світу» він видав такі книги: «Погоня за вівцею», «Хроніка заводного птаха», «Кафка на пляжі», «1Q84» та інші.

Отож, у рекомендованому романі Муракамі існує два світи: Країна чудес і Кінець Світу. Автор хотів створити цілісну оповідь з двох різних історій. Гадаємо, йому це вдалося.

9

Вільям Ґолдінґ «Володар мух»


Цей дебютний роман Нобелівського лауреата – це книга-пересторога, мудра алегорія і, знову ж таки, відмінний приклад сильної назви, яку неможливо оминути увагою.

Головні герої «Володаря мух» – діти та підлітки. Для того, щоб врятувати їх від війни, дорослі відправляють своїх синів та дочок на віддалений острів. Хто ж знав, що діти влаштують власну війну та побудують свій викривлений варіант цивілізації.

До речі, про свій захват від книги Ґолдінґа не раз говорив Стівен Кінг. Цікаво почитати роман, який лякає самого «короля жахів».

10

Марія Парр «Вафельне серце»


Норвезьку письменницю Марію Парр вже встигли назвати новою Астрід Ліндгрен. Її дебютна книга «Вафельне серце» – тепла і разом з тим сумна розповідь про 9-річного хлопчика Трілле та його подругу Лєну.

Приємним бонусом у книзі виявиться рецепт ідеальних вафель, отож смачного читання!


Яна Онишкевич

(Visited 1 181 times, 1 visits today)
Яна Грицай
Яна Грицай
Блогер, письменниця. Вивчала журналістику у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Люблю казки братів Грімм, "Маленького принца" і екзистенціалістів. Якби у мене була можливість побалакати за кавою з будь-якою історичною особистістю, то обрала би Франца Кафку. Впевнена, що одна хороша книга може змінити життя.
http://www.unicornstime.in.ua