«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про роман «Лавочка зачиняється» Джозефа Геллера

Знаєте, я завжди вважав книжкові списки дном. Ну, тому що не можна чітко сказати, що та чи інша книжка залишиться з тобою на все життя, і кожен, хто стверджує зворотне – брехун і лицемір. Або дурень, що найчастіше збігається. Але в даний період часу пара-трійка книжок посідає особливе місце в моєму житті. Це романи та оповідання Ільфа і Петрова, це «Князь світла» Желязни, це «Марсіанські хроніки» Бредбері, це весь Марк Твен.

І це «Пастка-22» Джозефа Геллера, яка (в паперовому варіанті) їздила зі мною в усі більш-менш небезпечні відрядження, тому що завжди, в будь-якому стані, на кожній дільниці шляху здатна повернути іронічний, тонкий, трішки абсурдний погляд на світ. Саме те, що потрібно, щоб не збожеволіти, правильно?

А тепер до неї додалася «Лавочка зачиняється» (Closing Time). Це напівавтобіографічне продовження «Пастки». Джон Йоссарян повертається, на дворі – божевільні 90-ті, Міло Міндербіндер об’єднався з Уінтергріном і парять уряду Сполучених Штатів невидимий і безшумний бомбардувальник, а капелан Тапмен пісяє важкою водою, через що його ховають від світу.

Спочатку «Лавочка» справляє враження кальки на «Пастку» – там повторюється в новому антуражі пара-трійка сцен і моментів, там багато спогадів. Але далі, з кожною сторінкою, розкриваються всі нові і нові грані цієї чудової книги. Геллер не зупиняється на минулому, він використовує його як основу, підтримуючу новий сюжет – і нові роздуми. Про смерть, про життя, про секс, про гроші, про дурість, про розум, про логіку і алогічність, чорт, та про все, включаючи «цю херову війну». Він так само тонкий і неповторний, він так само жорстокий і нещадний, він став старшим, більш насиченим і багатшим.

Звичайно, «Лавочка» не може переплюнути «Пастку», але вона і не намагається. Це продовження через п’ятдесят років, це логічне завершення ліній, початих в першому романі, це чудово.

І це, все ще, найкращий зразок сатиричної прози, написаний на віки.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

(Visited 59 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com