Що читають блогери. Зоя Казанжи

Блог Yakaboo продовжує розпитувати у відомих українських блогерів про те, які книги справили на них найсильніше враження. У журналістки та письменниці Зої Казанжи понад 38 тисяч підписників у Фейсбук. На своїй сторінці вона пише зворушливі та сильні історії про життя. А ще Зоя є авторкою книг «Щось таке як любов» та «Якби я була». А які книги вона читає?


Мама навчила мене читати в 5 років. А вихователька дитячого садка і, за сумісництвом, моя тітка, за руку повела записуватися в місцеву бібліотеку. Йшов 1974-й рік, бібліотекарка трохи здивувалась, вирішила все-таки перевірити, чи справді я вмію читати, протягла якусь книжку, я все відтарабанила і вона, кивнувши головою, дозволила вибрати одну (!) книжку. Поки я йшла додому, прочитала ту дитячу книжечку на ходу. І повернулась за іншою. Я просто не знала, що в бібліотеку не прийнято так часто ходити 🙂 Але з тих пір мені давали книжок в бібліотеці достатньо.

 

От з того часу я і читаю)

 

Років десять тому чоловік мені подарував електронну книжку. Я сумлінно почала нею користуватися. І навіть пару років читала в чергах, під час поїздок і перельотів, на відпочинку. А потім повернулась до традиційного читання звичайних паперових книжок.

 

Є у мене і свої так звані книжкові фетиші. Люблю тверді палітурки і наявність в книжках ляссе (закладок). До речі, зовнішньо моєму концепту відповідає видавництво «Наш формат» – у них найбільше, із куплених мною, книжок з закладками.

 

Отже, мій ТОП-11 книжок. Вони прочитані в різні періоди життя, але це із розряду тих, які я тримаю на книжкових полицях, і емоційно вони мені досить близькі. 


Артур Хейлі «Вечерние новости» (АСТ, 2015) 

Слід сказати, що я дуже люблю Хейлі. І прочитала все, що є в перекладах. Мені здається, що саме ця книжка може бути підручником для факультетів журналістики. Там і про стандарти, і про майстерність, і про етику. Мова йде про роботу відділу новин на телеканалі. Одного дня терористи викрадають всю сім’ю одного із співробітників – сина, дружину і батька.  Колеги, паралельно із поліцією, починають розслідування. Сюжет цікавий,  написано добре, виписані деталі. Такий собі якісний «виробничий роман» про професію, з гарною сюжетною лінією.

Джонатан Троппер «Дальше живите сами» (Corpus, 2015, пер. Ольга Варшавер)

Цей автор – крутий. Я теж перечитала все, написане ним і перекладене російською чи українською мовами. Якби мене попросили двома словами відповісти на питання, про що роман, я б сказала – про сум і секс ) На похорони батька з’їжджаються четверо дорослих дітей. І привозять свої старі образи, дивні спогади, складні стосунки, дитячі страхи… Сім’я Фоксманів, за бажанням вдови померлого і матері його дорослих дітей, має відсидіти Шиву – сім днів трауру. В цей час всі родичі знаходяться в одному будинку, разом, і без особливої потреби не покидають його. І от саме в цей час все і відбувається – у кожного, виявляється, є свої скелети в шафі.

Джоді Піколт «Время прощаться» (КСД, 2015, пер. Інна Паненко)

Знову таки, я прочитала всі книжки цієї авторки. Всі, які перекладено українською чи російською мовами. Але цей роман для мене особливий.  У 13-річної дівчинки пропала мати. 10 років тому. Дівчинка зібрала трохи грошей – аж 68 доларів, – і вирішила почати пошуки слідів зниклої мами.  Мама займалась вивченням поведінки слонів, працювала в заповіднику. Дженна познайомилась з відставним детективом Верджиллом.  Зараз він – невдаха і любитель випити. Фінал цієї історії просто приголомшливий. А всі історія – про любов, про відданість, про життя. До речі, письменниця  Піколт досить детально вивчає теми, на які пише. Тому побічно можна дізнатися ще багато всього цікавого. Тут – про слонів, наприклад)

Осне Саєрстад «Кабульський книгар» (Наш формат, 2014, пер. Уляна Джаман, Інгрід Крістофенсен)

Як на мене, абсолютно унікальна книжка. Це документалістика, скоріше. Написана на основі знайомства і спілкування норвезької журналістки Осне Саєрстад та кабульского продавця книг Султана Хана. В книжці багато деталей про життя, цінності, побут афганського суспільства. Через призму життя сім’ї Хана авторка показує життя жителів афганських міст і сіл. Багато розповідає про афганських жінок, про страшні для нас, європейців, вимоги до них.

Генрі Марш «Історії про життя, смерть і нейрохірургію» (ВСЛ, 2015, пер. Андрій Мизак)

Автор – британський нейрохірург, який досить пізно почав вивчати медицину. Книжка має купу спеціальних термінів і описує конкретні випадки із лікарської практики нейрохірурга. Спочатку мені було досить тяжко її читати. Препарування хворих, опис діагнозів… А потім текст захопив, викликав купу рефлексій, питань, сумнівів… Ця книжка досить серйозно змінила моє ставлення до смерті.

Кайл Кріс «Американський снайпер» (ВСЛ, 2016, пер. Андрій Поритко)

Автор свого часу служив в підрозділі спеціальних операцій ВМС США «морські котики». І його було визнано найуспішнішим снайпером в військові історії США. Книжка – про військовий конфлікт в Іраку. Тут детально описаний власний досвід. І, до речі, автор наголошує, що вважає свою роботу правильною, і жодної секунди не сумнівався в своїх діях.  А сам він, після поранення, звільнився з ВМС США та почав проводити тренінги для американських солдатів, допомагаючи їм позбутися посттравматичного синдрому та відновитися після травм. 

 

Така деталь: в 2013 році Кріс та його товариш були застрелені на стрільбищі 25-річним ветераном морської піхоти, який страждав на ПТРС. Причина стрільби невідома і досі. Поліція схопила ветерана, він засуджений до довічного позбавлення волі. А вбитому Кайлу Крісі було 38 років.

Тімоті Снайдер «Криваві землі»  

Як на мене, одна із сильних книжок про нацистський та радянський режими.  Це глибоке і важливе дослідження американського історика про події, які відбувалися в період з 1933 по 1945 роки. Багато є про Україну. Про небачену жорстокість і масове насилля з обох боків. Про окуповані території. Про мирне населення, яке ставало заручниками страшних ситуацій. Тут є багато дискусійних тез. Але, принаймні, саме ця книжка задає високу планку фаховим дискусіям. Варто читати всім, хто намагається розібратися в тому найстрашнішому періоді.

Юрай Шпітцер «Я не хотів бути євреєм» 

Дуже болюча і травматична книжка. Словацький письменник пройшов тяжкі випробування в 1939-1945 роках. Втікав від нацистів, переховувався, потрапив до  концентраційного табору Новаки, брав участь в повстанні, був командиром партизанського єврейського підрозділу. Про все пережите описав у цій книжці. Тут багато дуже звичайних побутових речей, власних роздумів, намагання відповіді на питання: чому євреї не чинили опір і приречено йшли на погибель.

Тетяна де Росней «Ключ Сары» 

Власне, це знову тяжка книжка про Другу світову війну. Про окупований Париж. І про маленьку дівчинку Сару. Французькі поліцейські влаштували облаву на дітей із єврейських сімей. Стукали у двері і забирали батьків і дітей віком від 2 до 12 років. Постукали і в квартиру, де жила родина 10-річної Сари. Мама веліла збиратися і допомогти зібратися маленькому 4-річному братикові. Але той так злякався, що заховався до їхньої таємної шафи. Сара вирішила його замкнути, щоб потім, коли повернеться, визволити звідти. Замкнула – і ключ заховала до кишені.  Сара не знала, коли вона повернеться…

 

Від цієї книжки зупиняється серце. 

Джоан Ролінґ «Случайная вакансия» (Азбука, 2014, пер. Олена Петрова) 

Так-так, це та сама Роулінг, яка придумала Гаррі Поттера. А Випадкова вакансія – її перша книжка для дорослих. І це роман про місцеві вибори в невеличкому англійському містечку – Пегворд. Один із членів міських зборів раптово помирає і тепер цю «вакансію» мають заповнити. Розгортається серйозна боротьба. А на сайті місцевої ради починають з’являтися анонімні повідомлення, які розкривають різні цікаві секрети місцевих жителів. В містечку починається справжня паніка… Роман написано цікаво, досить смішно. Я, наприклад, побачила купу аналогій із нашими невеселими справами.

Ганья Янаґігара «Маленьке життя» (КСД, 2017, пер. Анжела Асман)

Авторка – фіналістка Букерівської премії 2015 року.  Роман про драму і почуття, про руйнацію і відродження. Успішний, талановитий юрист, чиє життя нагадує пекло, але ніхто з оточуючих про те не здогадується. 

 

Моя донька була в захоплені, зателефонувала мені і категорично сказала: «Терміново купуй, ти маєш неодмінно прочитати! Я не можу відірватися!».

 

Я купила, звісно. Починала читати тричі. Чомусь мені було досить тяжко сприймати той текст. Але потім щось ввімкнулось – і я вже не відривалась. Проковтнула, що називається, 878 сторінок.  Ця книжка  теж як своєрідне маленьке життя. Десь читала, що читати її все одно, що кататися на американських гірках – від несприйняття до захоплення. Там багато страждань, привидів дитинства, страхів та сподівань. І так, це, власне, перша мною прочитана книжка, де абсолютно відсутня жіноча лінія.

Тетяна Гонченко
Маю в житті чотири пристрасті: журналістика, подорожі, література і котики. Тож багато пишу, багато їжджу по світу, багато читаю і маю двох котиків. Зрештою, ці сфери тісно пов’язані: хороший журналістський текст – це теж література. А книги – це ще один спосіб подорожувати. Котики ж прекрасні самі по собі. Веду телеграм-канал про книжки: http://t.me/npzbvnkngchtn
https://www.facebook.com/atanoissapa

19 thoughts on “Що читають блогери. Зоя Казанжи

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life articles and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these Second Life websites and blogs

  5. I think this is among the most important info for me. And i’m glad reading your article.
    But wanna remark on some general things, The web site style is great, the articles is really great : D.
    Good job, cheers

  6. Hey! Do you know if they make any plugins to help with Search Engine Optimization? I’m trying to get
    my blog to rank for some targeted keywords but I’m not
    seeing very good gains. If you know of any please share. Many thanks!

  7. Simply wish to say your article is as surprising.
    The clarity on your post is simply cool and that i can assume you’re an expert in this subject.
    Well along with your permission let me to grasp your RSS feed
    to keep updated with forthcoming post. Thank you one million and please keep up the
    rewarding work.

  8. You actually make it appear really easy with your presentation however I to find this matter to be really one thing that
    I think I’d by no means understand. It kind of feels
    too complex and extremely large for me. I am having a
    look ahead on your subsequent publish, I will try to get the cling
    of it!

  9. Thanks a bunch for sharing this with all people you really understand what you’re talking approximately!
    Bookmarked. Please additionally discuss with my web site =).

    We could have a hyperlink change contract between us

  10. Fantastic blog! Do you have any helpful hints for aspiring writers?

    I’m hoping to start my own blog soon but I’m a little lost on everything.
    Would you advise starting with a free platform like WordPress or go for a paid option? There are
    so many options out there that I’m totally confused .. Any ideas?
    Thanks a lot!

  11. I do consider all of the ideas you have presented to your post. They are very convincing and will certainly work. Nonetheless, the posts are very brief for beginners. May just you please lengthen them a bit from subsequent time? Thank you for the post.|

  12. Hi there, just became alert to your blog through Google, and found that
    it’s really informative. I am going to watch out for brussels.
    I will appreciate if you continue this in future. Many people will be benefited from your writing.
    Cheers!

Залишити відповідь