Текст наданий видавництвом.
Одного разу світ, в якому панувала сила та винятковість, поступився… Звичайній. Дівчині, яка підірвала фундамент тиранії та стала згубою для її принца. Тепер він має ненавидіти її більше, аніж кохає. Адже цього вимагає закон. А він — його Виконавець. Саме в цьому ключі розгортаються події роментезі «Безрозсудна» від Лорен Робертс.
Лорен Робертс — американська письменниця, що на сьогодні є однією з найяскравіших зірок жанру роментезі. З дитинства вона полюбляла вигадувати власні історії або додумувати свою улюблені сюжети. Ідея ж її культової трилогії «Безсила» з’явилася тоді, коли авторка подумала — а що як замість обраної героїні, яка за замовчуванням має володіти могутньо силою, поставити в центр історії цілком звичайну дівчину?
Так і виник світ «Безсилої», в якому дівчина без особливих магічних здібностей змогла скласти конкуренцію наймогутнішим супротивникам. Вперше авторка поділилася задумом книжки зі своїм ком’юніті в TikTok, і отримала шалене схвалення. Тож поява повноцінною книжки стала лише питанням часу. Після виходу в світ трилогія набула дивовижної популярності, ставши бестселером New York Times, а дві перші книги стали номінантками Goodreads Choice Awards та BookTok сенсаціями. «Безрозсудна» ж отримала відзнаку Goodreads Choice Award Nominee for Readers’ Favorite Young Adult Fantasy (2024).
«Безрозсудна» – друга частина трилогії, в якій події розгортаються у тому ж самому світі, що і в «Безсилій» – у королівстві Ілія. Тут панує чіткий поділ на Елітних, людей із особливими силами, і Звичайних, що жодними силами не володіють. Фактично, в цьому світі править диктатура обраних. Та після подій першої частини баланс сил починає швидко змінюватися. Усе завдяки Пейден Ґрей – Звичайній, що перемогла у кривавих Іграх Очищення, збурила повстання та власноруч убила короля Ілії.
Тепер дівчина опиняється у розшуку. Новий король Кітт наказує своєму братові Каю, що відтепер обіймає посаду Виконавця, будь-що дістати Пейден і винести їй смертельний вирок. Але Кай і досі кохає цю срібноволосу дівчину. Він ще не знає, що Пейден також має намір помститися Каю за те, що він вчинив багато років тому. Їхні шанси на ненависть одне до одного – однакові.
Проте коли вони нарешті зустрінуться, подолавши пекельні піски розжареної пустелі, беручи участь у брудних вуличних боях, рятуючи одне одного від смерті, їм доведеться дізнатися правду, яка змінить все. Але легко не буде, адже для того, аби вислухати одне одного, доведеться хоч на мить перестати бажати взаємної помсти.
Манера авторки у другій частині залишається такою ж динамічною, сповненою прекрасних метафор, романтичних зворотів, як і в першій частини. Але події, в яких опиняються Кай та Пейден стають більш небезпечними. Теми, які транслює авторка, стають глибшими, додається більше психологізму. Пей намагається впоратися із флешбеками минулого, в якому втратила батька та навчитися жити з приголомшливою правдою про те, чому це сталося і хто до цього причетний. А ще прийняти справжню історію свого походження.
Кай намагається визначитися, хто він – бездушний Виконавець, інструмент кари короля, чи людина, яка має право робити власний вибір та контролювати своє життя. Король Кітт мучиться страхами та невпевненістю, він фактично божеволіє від нової ролі, і усвідомлення того, що все одно ніколи не дотягнеться до рівня свого брата, який і мав би стати королем. Додаються ще й проблеми з Опором, який рішуче налаштований скинути авторитарний режим та покласти край свавіллю Елітних, що роками приховували правду про Звичайних, Чуму та її справжні наслідки. А також про те, що внаслідок союзу Звичайних та Елітних на світ можуть з’являтися особливі діти.
«Безрозсудна» шокує своїм фіналом, так само як «Безсила» і готує ґрунт для завершальної частини трилогії. Уся історія просякнута таким собі вайбом полювання Кая на Пей, але жертва та мисливець постійно міняються місцями. Їхні діалоги сповнені гумору та кмітливих шпильок, прихованої пристрасті та завуальованого бажання. Чого лише варта сцена, коли Каю доводиться прикувати до себе Пей наручниками, аби вона не втекла, і те, як їм потім доводиться взаємодіяти, будучи прикутими одне до одного.
Троп від ворогів до коханців у другій частині набуває поглибленого сенсу, романтичний та пригодницький елементи поєднуються в прекрасних пропорціях. І найбільше «Безрозсудна» продовжує захоплювати тим, що найкрутіша героїня історії – дівчина без приставки «супер». Саме це і зробило всю трилогію унікальною та впізнаваною серед інших роментезі книжок.
Тож якщо ви фанат цього жанру, в якому додатково присутній екшн, головні герої перебувають на позиції супротивників, а їхній фінальний вибір має вирішити не тільки долю їхніх стосунків, а й майбутнє цілого королівства (і якщо ви з нетерпінням чекали на продовження «Безсилої») – «Безрозсудна» Лорен Робертс запропонує вам поринути в інтриги, пристрасті та небезпеки, що чатуватимуть на Кая та Пей. Відверті сцени в книзі відсутні, тож рейтингу 18+ остерігатися не варто. А от поцілунків (випадкових та не дуже), дотиків, вимушених і водночас жаданих обіймів тут чимало. Тож попри напругу, що панує в сюжеті, ніжність, якій все ж таки не можуть опиратися Кай та Пей, робить цю історію дуже soft.
Цитата
— Скажи, що ненавидиш мене, і я все одно буду рахувати кожне биття серця, кожну веснянку, кожне тремтіння твого тіла, якщо тільки ти скажеш це з посмішкою. — Він відступає, звільняючи моє обличчя від своїх рук. — Може, я і чудовисько, але якщо ти поріжеш мене, кров потече. І якщо ти розіб'єш моє серце, Пей, ти розіб'єш мене. Тож якщо хоч частинка твоєї душі прагне до моєї, я витрачу решту життя на те, щоб заслужити її.
