Ненудна alma mater: книжки про університети і студентські роки

Ненудна alma mater: книжки про університети і студентські роки

Студентські роки — невичерпне джерело пригод і проблем, можливостей і провалів, нових знайомств, які можуть змінити життя як на краще, так і на гірше… Словом, так чи сяк, а навчання в університеті таки накладає відбиток на долі книжкових героїв, навіть якщо згадане в книжці побіжно.

Саме про такі історії, зі згадками про університет, ми розповімо у цій добірці. До речі, вона вам допоможе закрити один із пунктів осіннього бінго Yakaboo.

Поліфонічний роман-«товстунчик» від Ірени Карпи містить в собі чотири історії українок, які мешкають в Парижі. Вони такі різні, що, здавалося б, не мають жодних шансів перетнутися! Ну що, скажіть, може бути спільного у колишньої «феменки» Маші, яка замешкала у Франції як політична біженка, і співачки-неформалки Хлої, яка втекла сюди від свого минулого? А ще тут є самодостатня й успішна селф-мейд-вумен Рита й розбещена «мажорка» Богдана, яка просадила татусеві гроші, виділені на навчання у Відні, і шукає щастя у багатих Європах. Саме страх перед Дрогобицьким педунівером, куди її погрожує запроторити татусь, і заважає останній повернутися додому.

Та все ж в цьому романі, де, як і в кожному порядному епічному творі, є місце і любові, й смерті, знайшлося те, що поєднало долі дівчат. Зокрема, це Париж — місто-свято, місто-клопіт, місто-дурман. Можливо, він і є головним героєм цієї книжки. Хай там як, а «Добрі новини з Аральського моря» можна читати не лише як історії дівчат, а і як небанальний і корисний путівник непопсовим Парижем. 

Друга збірка оповідань Олега Сенцова — знову автобіографічна. Й оповідає вона про студентські роки — голодні, веселі, відчайдушні і трохи абсурдні, як і все українське життя у 90-ті. Головний герой оповідань, як і його однолітки, що вступили в універ на нову і модну тоді спеціальність «маркетинг», ніяк не могли сформулювати, ким же вони будуть, «коли виростуть», тобто закінчать навчання. Вирішили, що «маркетерами» — бо слова «маркетолог» ще не знали, а ця назва фаху чудово римувалася з іншою популярною у 90-ті «спеціалізацією» 🙂 Із таких яскравих і щирих непорозумінь та відкриттів, дрібних і глибоких осяянь і складається збірка Сенцова.

Олег Сенцов написав її в ув’язненні — за 11 днів, дрібним нерозбірливим почерком у звичайному зошиті. І, на превелику радість видавців та читачів, зміг презентувати її особисто, уже на волі. Але прозу Сенцова колеги-літератори цінують не за те, що це творчість політв’язня, який не скорився режиму, а за те, що вона — глибока і справжня.

Для Божени, як і для більшості розумних дівчат-ідеалісток із села, єдиний шанс влаштувати свою долю — універ у великому місті, навчання, робота, а там, гляди, й фінансова стабільність та впевненість у майбутньому прийде. Щотижня дівчина мусить перелаштовуватися з режиму «дім» на режим «гуртожиток» і, як би психологічно складно не було, виживати в цьому університетському світі, робити маленькі щоденні кроки до своєї мети.

Аж тут як грім серед ясного неба — кохання! Несподіване, гаряче, палке, а головне — спроможне змінити її життя. Чи готова чесна студентка, яка звикла поводитися «правильно», поступитися йому? Чи зрадить вона свою мрію, а чи просто «змінить» її, щоб підлаштувати до нових обставин? На що готова Божена заради майбутнього? Відповіді на всі ці питання Аліна Червоноока запропонує у цій романтичній історії.

Надійно захований від цікавих очей у карпатській глибинці притулок «Артеміда» — це пансіонат-університет, в якому вирощують, виховують і навчають елітних шпигунок. Вродливі дівчата з манерами світських панночок й інстинктами природжених убивць, знанням екзотичних мов й умінням вивідувати інформацію тисячею різних способів готуються до таємних місій у різних країнах світу. За вікнами «Артеміди» — початок ХХ століття, тож у дівчат (а разом із ними — й у читачів) є можливість прогулятися вулицями старого дворянського Києва, вжитися в роль суфражистки чи поглянути зсередини на життя у Смірні-Ізмірі в найдраматичніший період історії міста.

Захопливий сюжет, живі персонажі, загадки й таємниці минулого, а ще — прискіплива увага до деталей життя і побуту дівчат сто років тому — усе це додає пригодницькому роману додаткової цінності та глибини. 

Це історія про двох сестер, Руту й Індію. Інді навчається на лікаря у Львові і готується до весілля, а Рута думає про ЗНО, свариться з батьками, робить такі типові для підлітків помилки і бачить дивні сни. У снах першого типу вона проживає події минулого, у снах другого — гуляє «постарілою» і безлюдною версією реальності. Та після низки трагедій і страшного випадку, коли життя Рути висіло на волосині, з’являється ще дещо. Дівчина виявляє, що може впливати на сни першого типу, змінюючи минуле, а разом із тим — і реальність. От тільки у других снах на неї за це чекатиме розплата…

Новий роман Макса Кідрука — це трилер, де фантастика, як завжди, ретельно відполірована наукою, все, що видається надприродним, має наукове обгрунтування, а складнощі людських стосунків лише посилюють напруження сюжету. А ще це перший роман Кідрука із доповненою реальністю, який подарує вам абсолютно новий читацький досвід.

Регбіст, старшокласник-бізнесмен, типове дитя 90-х — головний герой роману литовського письменника Рімантаса Кміти, і думати не хоче про вищу освіту, коли ми вперше зустрічаємося з ним на сторінках книжки. Адже для того, щоб вижити і жити якісно, треба вміти «крутитися». І жодні дипломи тут не потрібні. А прощаємося ми із ним тоді, коли він стає студентом університету — юнаком із мріями, який пише вірші і має глибоке розуміння світу. Що спричинило ці трансформації? Можливо, кохана Моніка, яка вивела його зі спального району Південний і показала інше життя — де серйозно ставляться до навчання, студіюють англійську і їздять верхи. Можливо, тусовки з новими друзями — мисткинями і митцями. А може, все разом, помножене на дорослішання.

Історія про підлітка в 90-ті, розказана щиро, відверто і дотепно, здобула багато тисяч прихильників у Литві і серед молоді, і серед дорослих. А українським читачам роман буде цікавий, зокрема, й тому, що виявить чимало спільного у нашому з литовським минулому.

Хочете дізнатися, як склалася доля героїв найвідомішого роману Вишневського «С@мотність у мережі»? Ось і довгожданне продовження. У центрі цієї історії — молодий хлопець Якуб, який вивчає інформатику в університеті й уявлення не має про подробиці тієї бурхливої віртуальної романтичної пригоди, яку пережила в молодості і про яку з ностальгією час від часу згадує його мама. Аж поки Наді, дівчині Якуба, не потрапляє до рук книжка, в якій, схоже, той-таки роман і описано доволі докладно. Ба більше: скидається на те, що він проливає світло на минуле не лише його матері, а й самого хлопця…

«Зміщення спектра», власне, і є тим переміщенням уваги оповідача з головних персонажів «Самотності…» на другорядних. У цьому романі на перший план виходять не романтичні стосунки, а родинні історії і переплетіння доль, які впливають на життя героїв.

Замість престижного коледжу Вассара — сяйливий і миготливий Нью-Йорк. Замість студентських буднів у пристойній гуртожитській кімнаті — шалені ночі і похмільні ранки у помешканні над театром. Замість заміжжя і купи дітей — веселі гулянки, алкоголь і шеренга чоловіків. Такий вибір зробила дев’ятнадцятирічна Вівіан Морріс і майже жодного разу про нього не пошкодувала. Чому «майже»? Бо коли за вікном Нью-Йорк на межі 30-х і 40-х, то якщо ти обираєш бути незалежною молодою жінкою, готуйся до того, що будеш винною у клопотах і драмах, навіть якщо їх спричинили чоловіки.

Новий роман Елізабет Ґілберт — яскрава і багатогранна історія, у якій є місце і вечіркам, і війні, у якій за свій вибір доводиться боротися (але потім і насолоджуватися правом, яке виборола), у якій жінки грають головні ролі і ніколи зрештою не здаються, у якій Нью-Йорк — їхнє місто, місто дівчат.

Після закінчення Варшавського університету українець Марк і його дружина-румунка Ралука замешкали в Ужгороді. Жінка переїжджала туди неохоче. Мовби передчувала, що незабаром її життя закінчиться просто на пішохідному переході цього нерідного для неї містечка під колесами автомобіля, за кермом якого сидітиме п’яний суддя. А в Марка з’явиться нова мета у житті — помста. Шукаючи способів відплати, чоловік пригадуватиме їхнє недовге, але щасливе життя — з мандрівками Європою, розмовами, мріями. Та чим далі, тим більше сумнівів закрадатиметься у його душу. А що, як Ралука була із ним не така вже й щаслива?

«Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан» — колоритний роман про те, яким різним у двох близьких людей може бути розуміння щастя. Його напружений сюжет контрастує з яскравими й розслабленими «подорожніми нотатками», а над усім цим звучить опера «Мадам Баттерфляй» — як певна алегорія життя Ралуки і Марка.

Боги й богині не ходять до університету: освіту вони здобувають в Академії Аматерасу. Це місце, де перероджені юні душі древніх божеств із найрізноманітніших міфологій знову освоюють найдавнішу магію, вчаться керувати своїми силами і підтримувати світобудову. На чолі цього химерного закладу стоїть незрівнянна Аматерасу, а серед студентів — запальні і скромні, хитрі і щирі, певні своєї могутності і невпевнені у своїх силах юні боги і богині.

Цей роман, який вміщує у себе безліч цікавих і красивих деталей, цілу картотеку характерів та історій, море пристрастей та захоплень, — приквел до роману «Гессі», який вийшов друком першим і встиг закохати у себе і свій чарівний світ безліч українських читачів та читачок. «Академія Аматерасу» розставить по місцях чимало нез’ясованих моментів і відчинить двері для нових дивовижних сюжетів.

Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/

762 thoughts on “Ненудна alma mater: книжки про університети і студентські роки

    Залишити відповідь