Як закохатися в книжки (поради дітям і дорослим)

Маєте знайомих, які байдужі до “ковтання” книжок? Чи навпаки — які їх люблять, але мало знають про те, як саме потрібно читати (так-так, це ще треба вміти)? Тоді Франсуаза Буше, паризька письменниця, ілюстраторка та консультантка з маркетингу допоможе це виправити. Деякі татусі й матусі вже з дітьми встигли прочитати її «Книжку, яка нарешті пояснить тобі геть усе про батьків» та «Книжка, яка нарешті пояснить тобі геть усе про дівчаток і хлопчиків» — тепер в кумедному, близькому для читачів різного віку вона розповість, як нарешті заохотити читати і малят, і вже зовсім дорослих, які більше часу проводять за переглядом серіалу, аніж книгою. При цьому «Книжка, яка допоможе полюбити книжки» — аж ніяк не занудна, а враження від її прочитання такі, ніби пограв у веселу гру. Що ж, пограємо? 

*обережно: розважальний матеріал 🙂

Порада перша — оберіть собі щось до смаку

Книги множаться, як кролики, тому відмазка на кшталт «Читати нема чого, нічого цікавого не пишуть» нехай залишиться в епоху наскельних малюнків та книг на глиняних дощечках, коли різноманіття творів і справді було невелике. Тож для початку прочитайте хоча б цю книгу, яка допоможе полюбити книжки, а далі вже все піде як по маслу. Озброївшись новеньким яскравим примірником, вирушаю у півгодинну подорож у метро, попередньо обгорнувши, за порадою Буше, свою книжечку паперовою обгорткою, на якій червоним маркером написано «Не турбувати!». Ще Франсуаза радить, що для тих, хто читає в людних місцях, можна підбирати такі книги, щоб і справді не турбували. Цікаво, чи є у світі книжка з назвою «Відчепіться, я читаю»? 

Порада друга — пам'ятати, що з кожної книги є запасний вихід

Якщо книга не подобається, вона має чудову властивість — закінчуватися, як тільки ви її закриваєте. У своїй книзі Франсуаза навіть цей вихід в буквальному сенсі створила — тож якщо на середині історії вас стане нудно, від цього є спасіння. Люди можуть боятися читати книги через те, що наразі через велику кількість онлайн-матеріалів ми просто звикли закидати статті, не вчитуватися в довгі примітки й ігнорувати застереження на сайтах, а ось з книгою це важче — ти фізично бачиш, скільки ще залишилося і скільки ти не дочитав, тож тобі стає совісно. Це як продукт, який ти відчуваєш, що використав не повністю, бо чи викинули б ви напівз’їденим тістечко чи напіввикористаною баночку крему для рук? Навряд. Але книжки все ж варто навчитися хоча б відкладати, якщо вони не йдуть. Читання через силу шкодить вашому часу і дарує менше задоволення. Хоча… Франсуаза потім натякає, що стає з читачами, які такі втечуть від конкретно її книги — і повірте, вам такої долі точно не захочеться. 

Порада третя — вигадувати книжкам інші незвичні застосування

Книга може стати на заміну тортику (в ній же 0 калорій) та шкідливим звичкам. За ними можна сховатися. З ними можна, цитую авторку, «урятувати тисячу бабусьок, які застрягли на третьому поверсі охопленої вогнем Ейфелевої вежі». Ну і найголовніше — зігрітися в мороз (ні-ні-ні, поклади сірники, не обов’язково їх для цього палити, е!). Я використала цю книжку Франсуази Буше як спосіб заспокоїтися перед важливою зустріччю, і під час серйозних домовленостей потім не дрижала від страху, а навпаки — пирскала зо сміху. Авторка каже, що навіть якщо книга поганенька, вона може цілком зійти за снодійне, — тож щоб зайвий раз не витрачатися в аптеці, просто візьміть який-небудь затягнутий роман чи важкий нон-фікшн на ніч, бажано з купою термінів, — і все, через годинку будете хропіти, і сни вам будуть снитися про загадкового тіктааліка, стегозавра і тріас (ой, не лякайтесь, це мої читацькі вподобання на ніч, книжки не завжди приносять сни про динозаврів, все ок). 

(по секрету — одна з моїх найулюбленіших фраз із цієї книжки. Хоча ні — мені там всі подобаються, крім слова «Кінець»)

Порада четверта — вмикайте фантазію

А якщо треба прочитати книгу, яку ну ніяк читати не хочеться? Університетський підручник. Не дуже цікаву книгу, подаровану бабусею (яка сидить перед вами і слідкує за кожною перегорнутою сторіночкою, бо це — її улюблена книга дитинства, тож і вам же вона має зайти у 30 рочків!). 

Тоді вмикайте фантазію. Насправді жартівлива техніка авторки «Уявіть, що ця книга — шматочок тортика, і з кожною сторіночкою відчувайте, як ви ковтаєте ще кілька крихт зі смачною начинкою. Ну або якщо ви тортик не любите, то пиріг. Зі шпинатом. Не важливо що, суть, я думаю, зрозуміла. А потім — може й розпробуєте на смак та не захочете ту книгу кидати. Ну або вона буде гірчити й таки не зайде все одно — що ж, тут вихід один, робити з неї паперові вертольотики і вирушати на них у Нью-Йорк. Чи на Місяць. Але ні, на Місяці нема книг, тому я, мабуть, таки краще в Нью-Йорк…

5 thoughts on “Як закохатися в книжки (поради дітям і дорослим)

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

Залишити відповідь