Маєте знайомих, які байдужі до “ковтання” книжок? Чи навпаки — які їх люблять, але мало знають про те, як саме потрібно читати (так-так, це ще треба вміти)? Тоді Франсуаза Буше, паризька письменниця, ілюстраторка та консультантка з маркетингу допоможе це виправити. Деякі татусі й матусі вже з дітьми встигли прочитати її «Книжку, яка нарешті пояснить тобі геть усе про батьків» та «Книжка, яка нарешті пояснить тобі геть усе про дівчаток і хлопчиків» — тепер в кумедному, близькому для читачів різного віку вона розповість, як нарешті заохотити читати і малят, і вже зовсім дорослих, які більше часу проводять за переглядом серіалу, аніж книгою. При цьому «Книжка, яка допоможе полюбити книжки» — аж ніяк не занудна, а враження від її прочитання такі, ніби пограв у веселу гру. Що ж, пограємо?
*обережно: розважальний матеріал 🙂
Порада перша — оберіть собі щось до смаку
Книги множаться, як кролики, тому відмазка на кшталт «Читати нема чого, нічого цікавого не пишуть» нехай залишиться в епоху наскельних малюнків та книг на глиняних дощечках, коли різноманіття творів і справді було невелике. Тож для початку прочитайте хоча б цю книгу, яка допоможе полюбити книжки, а далі вже все піде як по маслу. Озброївшись новеньким яскравим примірником, вирушаю у півгодинну подорож у метро, попередньо обгорнувши, за порадою Буше, свою книжечку паперовою обгорткою, на якій червоним маркером написано «Не турбувати!». Ще Франсуаза радить, що для тих, хто читає в людних місцях, можна підбирати такі книги, щоб і справді не турбували. Цікаво, чи є у світі книжка з назвою «Відчепіться, я читаю»?
Порада друга — пам'ятати, що з кожної книги є запасний вихід
Якщо книга не подобається, вона має чудову властивість — закінчуватися, як тільки ви її закриваєте. У своїй книзі Франсуаза навіть цей вихід в буквальному сенсі створила — тож якщо на середині історії вас стане нудно, від цього є спасіння. Люди можуть боятися читати книги через те, що наразі через велику кількість онлайн-матеріалів ми просто звикли закидати статті, не вчитуватися в довгі примітки й ігнорувати застереження на сайтах, а ось з книгою це важче — ти фізично бачиш, скільки ще залишилося і скільки ти не дочитав, тож тобі стає совісно. Це як продукт, який ти відчуваєш, що використав не повністю, бо чи викинули б ви напівз’їденим тістечко чи напіввикористаною баночку крему для рук? Навряд. Але книжки все ж варто навчитися хоча б відкладати, якщо вони не йдуть. Читання через силу шкодить вашому часу і дарує менше задоволення. Хоча… Франсуаза потім натякає, що стає з читачами, які такі втечуть від конкретно її книги — і повірте, вам такої долі точно не захочеться.
Порада третя — вигадувати книжкам інші незвичні застосування
Книга може стати на заміну тортику (в ній же 0 калорій) та шкідливим звичкам. За ними можна сховатися. З ними можна, цитую авторку, «урятувати тисячу бабусьок, які застрягли на третьому поверсі охопленої вогнем Ейфелевої вежі». Ну і найголовніше — зігрітися в мороз (ні-ні-ні, поклади сірники, не обов’язково їх для цього палити, е!). Я використала цю книжку Франсуази Буше як спосіб заспокоїтися перед важливою зустріччю, і під час серйозних домовленостей потім не дрижала від страху, а навпаки — пирскала зо сміху. Авторка каже, що навіть якщо книга поганенька, вона може цілком зійти за снодійне, — тож щоб зайвий раз не витрачатися в аптеці, просто візьміть який-небудь затягнутий роман чи важкий нон-фікшн на ніч, бажано з купою термінів, — і все, через годинку будете хропіти, і сни вам будуть снитися про загадкового тіктааліка, стегозавра і тріас (ой, не лякайтесь, це мої читацькі вподобання на ніч, книжки не завжди приносять сни про динозаврів, все ок).
Порада четверта — вмикайте фантазію
А якщо треба прочитати книгу, яку ну ніяк читати не хочеться? Університетський підручник. Не дуже цікаву книгу, подаровану бабусею (яка сидить перед вами і слідкує за кожною перегорнутою сторіночкою, бо це — її улюблена книга дитинства, тож і вам же вона має зайти у 30 рочків!).
Тоді вмикайте фантазію. Насправді жартівлива техніка авторки «Уявіть, що ця книга — шматочок тортика, і з кожною сторіночкою відчувайте, як ви ковтаєте ще кілька крихт зі смачною начинкою. Ну або якщо ви тортик не любите, то пиріг. Зі шпинатом. Не важливо що, суть, я думаю, зрозуміла. А потім — може й розпробуєте на смак та не захочете ту книгу кидати. Ну або вона буде гірчити й таки не зайде все одно — що ж, тут вихід один, робити з неї паперові вертольотики і вирушати на них у Нью-Йорк. Чи на Місяць. Але ні, на Місяці нема книг, тому я, мабуть, таки краще в Нью-Йорк…
8 thoughts on “Як закохатися в книжки (поради дітям і дорослим)”