Напередодні виходу у світовий прокат фільму Ахтема Сеітаблаєва «Захар Беркут» зануримось у комікс «Захар Беркут. Легенда» як у передісторію подій, що відбувалися у Тухлі у 1241 році.
Разом чи окремо?
Спочатку спробувала читати «Захар Беркут: Легенда» окремо від класичної повісті Івана Франка… і зрозуміла, що сюжет, з яким знайомилась ще в школі, залишився в пам’яті тільки в загальних рисах: кохання, зрада, боротьба… Звісно, серед них не зберігся переказ про велетня і Морану. Це у коміксі передбачили, тож власне після графіки можна знайти текст легенди, яку ви щойно переглянули (хоча, на мою думку, з нього треба починати). Я ж вирішила все ж перечитати «Захара Беркута» повністю. І що можу сказати – читати перед коміксом не обов’язково, але разом ці твори дають несподівану і повнокровну комбінацію.
Графічна легенда
У повісті Івана Франка Захар Беркут не раз звертається до каменя Сторожа, який береже громаду від води. Символ незламної волі та водночас оберіг від стихій, Сторож віками нависає над Тухлею. Звідки ж він взявся? Є давня легенда:
«Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах. То тут, де тепер наша Тухля, стояло велике озеро; сеся кітловина була ще зовсім замкнена, і тілько через верх текла вода. Озеро се було закляте: в нім не було нічого живого, ні рибки, ні хробачка: а котра звірина напилась з нього, мусила згинути: а пташина, яка хотіла перелетіти понад його, мусила впасти в воду і втопитися. Озеро було під опікою Морани, богині смерті…»
Власне, легенду, розказану Максимом Мирославі та її батькові Тугарові Вовку ми й бачимо у коміксі Олександра Корєшкова, який перетворив півсторінки Франкового тексту у яскраву та динамічну історію про сили природи, карпатську звірину та вічне протистояння життя та смерті.
Що спільного у повісті і мальопису
Для загального добра
Це лейтмотив і класичної Франкової повісті, і модерного коміксу «Захар Беркут: легенда». Як старий мудрець готовий пожертвувати улюбленим сином заради добробуту своєї громади та громад-побратимів, так і головний герой мальопису велет готовий покласти голову заради своїх нерозумних підопічних, які програють у нерівній битві з темними силами. Головні герої не готові йти на компроміси з власною совістю та губитись у півтонах. Вони – справжні лідери, які готові на все заради загального добра.
Кохання, народжене під нещасливою зіркою
Героям обох творів доводиться долати неабиякі перешкоди, щоб бути разом. І якщо Іван Франко подарував Максимові та Мирославі можливість щасливо звікувати разом, вдавшись до практично традиційного гепіенду, то у «Легенді» закохані теж не розлучаються, але їхня доля трагічна і по-легендарному повчальна.
З любов'ю до Карпат
Як Іван Франко у повісті словом дбайливо вимальовує стрімчаки та звивисті плаї до полонин, вікові ліси та потужний плин рік, так Олександр Корєшков мальописі багато уваги приділяє ландшафту: перед читачем шумлять ліси, виграє на сонці плесо річки, а гори все це впевнено тримають на своїх кам’яних раменах.
Текст VS мальопис
Порівнювати досвідченого важковаговика пера Івана Франка та доладного юного атлета, створеного Олександром Корешковим, навіть попри те, що мають однакову назву, було б вельми неправильно. Вони – як старше та молодше покоління однієї великої родини – кожен зі своїми сильними рисами та призначенням.
Мальопис міг би стати тою цікавинкою, яка приверне увагу людей століття тачскринів та додатків до класичної повісті та покаже, що серед української літератури чимало пригодницьких перлин, а «Захара Беркута» взагалі можна вважати попередником фентезі.
Мені хотілось би побачити у коміксовому зображенні не тільки легенду з «Захара Беркута», а взагалі весь Франковий сюжет: утопічну громаду, де всім добре, полювання, конфлікт громади та боярина-зайди і нарешті епічну битву у Тухлі. Це ж може легко затьмарити марвелівську та DC-супергероїку і навіть покласти на лопатки філософські знахідки Vertigo та Dark Horse. Чом би й ні?
Дивіться фільм – читайте комікс
Додатки до екранізацій в Україні – ще та дивовижа, так от цей комікс, хоч і цілком самостійний, доповнить передісторією і додасть барв до фільму, який 10 жовтня стартує у прокаті одразу в 50 країнах світу. Тож запрошую вас не тільки ознайомитись з цим мальописом, а й піти у кіно.
Цікаво, що для назви фільму та коміксу використаний спеціально розроблений для цього авторський шрифт «Захар Беркут».
Кому варто читати
Залюбленим у мальописи та історію «Захара Беркута», а також тим, хто збирається дивитись однойменний фільм Ахтема Сеітаблаєва.
Кому не варто читати
Тим, хто не визнає сучасного тлумачення класичних історій і взагалі не сприймає коміксів.
Схожі книжки
Насамперед інші коміксові роботи Олександра Корешкова – «Серед овець» та «Колодроїд». Якщо вас зацікавили комікси-додатки, то нещодавно вийшла перша частина «Stranger Things» Джоді Гаузер до однойменного серіалу, яка розповідає історію того, що лишилось за кадром у першому сезоні.
37 thoughts on “Легенда з «Захара Беркута» ожила у коміксі Олександра Корешкова”