Севгіль Мусаєва, головна редактора «Української правди» вважає, що книжки змінили її життя. Розповідь про улюблені книжки на панельній дискусії з нагоди ребрендингу Yakaboo Севгіль почала з відвертого зізнання: мала проблеми з читанням у дитинстві.
«Я дислексик. Це така особливість розвитку, коли ти не розумієш і не бачиш символи. Коли я пішла у перший клас, то про таку особливість у школі не знали. Мене записали у коло дітей, які нічого не вміють. Я читала у першому класі лише 7 слів на хвилину, а інші діти - 32-33 слова. Спочатку промовляла кожну букву, а потім складала їх у слова. Це все було дуже травматично, бо батькам розповідали, що дитина не готова до школи»,- згадала редакторка.
Дівчинка переживала, постійно скаржилася, що народилася нездарою. Згодом мама почала читати Севгіль книжки та змушувала переказувати. Перша книжка, яка вразила її у дитинстві -«Пташка співуча», більш відома як «Корольок – птичка певчая». Цей роман турецького письменника Решата Нурі Гюнтекіна близький Севгіль за культурним кодом та становищем жінки в ісламському світі
«Якби не читання, я б точно не стала редактором. Зараз я читаю постійно і у великих обсягах – бо це спосіб мого життя», - зізнається наша співрозмовниця.
Вступати на журналістський факультет у Київ кримчанка Севгіль вирішила після знайомства з «Садом Гетсиманським» Івана Багряного у 11 класі. Це було завдання з зірочкою, адже українську мову в кримській школі вивчали раз на тиждень. «Через «Сад Гетсиманський» я зрозуміла біль українського народу, а також наскільки над нами знущалася імперія», - каже Севгіль. Ще одна етапна книжка – «Собор» Олеся Гончара, яку Севгіль назвала «недооціненою та вплетеною в українську ідентичність».
Під час навчання у Гарвардському університеті Мусаєва не збавляла обертів та читала по 300-400 сторінок щодня, адже інакше не встигла б за програмою.
Мусаєва на панельній дискусії закликала повернути письменника Миколу Гоголя у власність України. За її словами, автор «Вечорів на хуторі близь Диканьки» – це найбільш український письменник, який неймовірно розповідає про національну ідентичність
Зараз Севгіль одночасно читає «Всі вільні» Михайла Зигаря (дуже любить цього автора, готується до інтерв’ю з ним), книжку психолога Віктора Франкла, яку купила на Yakaboo та дослідження відомого американського редактора-аналітика Фаріда Закарія «Десять уроків для світу після пандемії». Закарія розповідає як вплинула пандемія на світ та які наслідки матиме. Севгіль бачить тектонічні впливи пандемій та карантинів на свідомість людей.
«Я, як редакторка одного найбільших українських медіа, (УП читає 1,1 українців щодня – ред.) можу стверджувати: тривалість читання новин, та текстів зменшується. Людям усе складніше зосереджувати увагу, оскільки є соцмережі. Користувачам навіть складно додивитися сторіз на 15 секунд в Інстаграмі. Змагатися за увагу читача дуже складно», - визнає Севгіль
Але водночас прихильник «Української правди» дочитує всі тексти, залишає коментарі і навіть знаходить помилки, які не помітили три редактори. «У мене є надія, що українці будуть читати», - резюмувала Севгіль Мусаєва.
У 2017 році у Севгіль Мусаєвої у співавторстві з Алімом Алієвим вийшла книжка «Незламний». Це біографія Мустафи Джемільова – лідера кримських татар, яка зроблена у формі розгорнутого інтерв’ю та доповнена унікальним фотоархівом.
