Навіть улюблена робота може вичерпати ресурси і вивести з рівноваги, якщо присвячувати їй кожну хвилину часу. А як піти в інші крайнощі, присвятивши себе домашнім турботам, можна відчути нереалізований потенціал і тугу за нездійсненими мріями.
Кажуть, істина посередині. Якби справді все було настільки просто, світ був би повен успішних і водночас щасливих людей. Але тепер їх дійсно може побільшати, адже існує безліч літератури, яка допомагає знайти ідеальну формулу власного балансу. Оберіть свою!
Відстоявши своє право на кар’єрний розвиток та фінансову незалежність, жінки минулого навряд чи підозрювали, що «сімейні обов’язки» нікуди не дінуться. І з перемінним успіхом розриваючись між двома важливими частинами свого життя, жінки сучасності все ж не почуваються щасливими: щоденний стрес, завищені прагнення та невиправдані очікування забирають всю енергію, яку можна було б використати більш ефективно.
Що ж можна зробити, аби досягти таких бажаних змін? Це питання не лише окремої жінки або чоловіка, для якого тема балансу так само актуальна. Його масштаби виходять на рівень компаній, держави і суспільства в цілому. А відповідає на нього дослідниця і аналітикиня Анна-Марі Слотер.
Колись терпіння вважалося чеснотою, тепер ми змінюємо думки та наміри швидше, ніж Google встигає обробити наш запит. Ми вже навіть не «тут і зараз», а завжди на крок далі, випереджаючи можливості технологій, світ довкола та навіть самих себе. «Тож цією книжкою я передусім намагаюся зробити паузу, зіскочити з каруселі, на якій крутився протягом багатьох років, друкуючи двічі на тиждень колонку в The New York Times, – починає автор свою розповідь, – і глибше поміркувати над тим, що здається мені переломним пунктом в історії». Власні спостереження та ідеї Томаса Фрідмана мали шанс на осмислення під час короткої миті, що з’явилась завдяки одному запізненню. За яке варто подякувати.
Філософія роботи та життя в усіх його проявах очима жителя «країни сонця, що сходить». Чому японці – світові лідери з довголіття? В чому джерело їхнього щастя? І як вдається знаходити гармонію в житті, значна частина якого – корпоративні вимоги та обов’язки перед суспільством?
Секретний інгредієнт, доданий у рецепт світосприйняття – ікіґай, або «причина прокидатися щоранку». В кожного вона своя, але й без неї – ніяк. Підтверджено дослідженнями нейробіолога та власним досвідом письменника Кена Могі.
«Коли ми забуваємо, що маємо здатність вибирати, ми вчимося бути безпорадними. Дозволяємо крапелька за крапелькою забирати нашу силу, аж доки не перетворюємося на функцію вибору інших людей — або навіть на функцію вибору, який самі зробили в минулому. Так ми відмовляємося від своєї сили вибору». Коротко і по суті: авторська концепція Ессенціалізму. Книга про вміння визначати власні пріоритети, досягнення результатів, вкладаючи мінімум зусиль, і час на те, що справді важливо.
Це не керівництво до дій, яке гарантовано приведе до тих самих результатів, що й колись автора, який спромігся побудувати 4-годинний робочий тиждень. Але свого часу книга викликала довкола себе ажіотаж, який не вщухає й донині. Перш за все, завдяки зруйнованим уявленням про те, яким має бути життя, коли ви прагнете кар’єрного зростання та фінансового успіху. Адже виявляється, що ці наміри не виключають можливості розвитку в інших сферах, окрім професійної, подорожей, та й просто часу на себе. Автор ділиться практичними порадами, що випробувані вже не лише ним самим. Та певно, найцінніше – це меседж, що їх об’єднує: так, буває інакше.
Коли продуктивність – це лише клішоване слово з тренінгів, а ефективність – мета, недосяжна й після чергового насиченого дня, мимоволі виникають думки, що наступного разу просто «треба старатися краще». І так знову і знову. Коли минають тижні й місяці, а «знайти час» не вдається, певно, справа не в тому, як сильно ви поспішаєте. Це системна помилка, і виправивши її, стає реальним дістатися бажаних справ, до яких не доходили руки, цікавих занять, зустрічей з важливими людьми. Врешті, відпочинку і радощі від того, що просто відбувається довкола.
Вважаєте багатозадачність своєю перевагою? Тоді, певно, це непорозуміння, що книга ще досі не прямує до вас. Ви могли б дізнатися про те, що насправді ховається за вмінням «робити кілька речей одночасно», та чого коштує в довгостроковій перспективі. Скористайтеся порадою, даною авторами: сфокусуйтесь на єдиній справі, та матимете змогу порівняти, як це відобразилося на кількості наявного часу та його якості. Адже більше – не завжди краще.
Яка мета вашого життя: встигнути все, або досягти чогось визначного? Якщо вже автор книги про «навички ефективних людей» говорить про гармонію як першочергову цінність, то певно, саме час позбавитися згубної залежності від всього термінового і подумати про те, куди нас, врешті, ведуть наші дії. І якщо цей напрям не збігається з метою або місією, варто його змінювати. Щодня, крок за кроком, триматися свого курсу.
20 відсотків зусиль дають 80% результатів. Навпаки це теж працює. Ми ж маємо звичку вкладатися на всі 100, хоч це й не завжди виправдано. Книга має на меті підказати, «як віддати на аутсорсинг всі аспекти життя, які не дозволяють відчувати себе живими». Чим би не займались, завжди будуть важливі та цікаві задачі проти порожніх та обов’язкових. Деякі можна делегувати, деяких – просто позбутись. Лишіть собі ту маленьку, необхідну частку, яка залежить від вас та приносить радість. А «Принцип рычага» допоможе втримати в рівновазі всю систему.
«Там, де помірність, там і чеснота», стверджує шведське прислів’я. Погодиться ж із ним будь-який житель планети. Саме тому світ, що так охоче сприйняв ідею хюгге, тепер засвоює нове для себе поняття з іншої скандинавської країни. «Лагом, – стверджує авторка, – це набагато більше, ніж проста помірність… Не щось середнє. Не щось посереднє. Не недбало. Саме в міру».
14 thoughts on “10 книг, які допоможуть віднайти баланс між роботою, сім’єю та особистими інтересами”