Куди рухаються найпотужніші держави світу: уривок з книги тижня «Велика шахівниця»

Цього тижня книгу «Велика шахівниця» від «Фабули» ви можете придбати в Yakaboo зі знижкою в 30%. Це одна з найбільш резонансних книжок кінця ХХ століття. Вона – про те, куди рухаються у своїй міжнародній політиці найбільші держави світу та якою може бути доля планети за того чи іншого перебігу подій. Публікуємо уривок з цієї книжки, щоб вам ще дужче захотілось її купити.

Відколи континенти почали політично взаємо­діяти, близько півтисячоліття тому, Євразія була центром світової влади. Різними способами в різні часи народи, що населяли Євразію, — хоча здебільшого на­ роди з західноєвропейської периферії — проникали до різних регіонів світу й домінували над ними, а окремі європейські держави здобули особливий статус і привілеї найбільших потуг світу.

Останнє десятиліття XX століття засвідчує текто­нічний зсув у світових подіях. Уперше за всі часи поза­ європейська сила постала не лише як ключовий арбітр у взаєминах між європейськими владами, але і як світова верховна влада. Крах і розпад Радянського Союзу став останнім кроком у швидкому піднесенні влади Західної півкулі, Сполучених Штатів як єдиної і першої справді глобальної влади.

Євразія, проте, зберігає свою геополітичну вагу. Не лише на її західній периферії — у Європі — все ще розташована значна частина світової політичної та економічної влади, але й східний регіон — Азія — за останній час став важливим осередком економічного зростання і політичного впливу. Отже, проблема того, наскільки добре Америка, залучена до глобальних процесів, здатна буде розв’язати складні євразійські владні стосунки — особливо чи стримає вона появу домінант­ної й антагоністичної влади в Євразії, — залишається вирішальною для здатності Америки відігравати гло­бальну роль.

Звідси випливає, що, крім культивування різнома­нітних новітніх вимірів влади (технологія, комунікація, інформація, як і торгівля та фінанси), американська зовнішня політика повинна зберігати геополітичні зацікавлення й використовувати свій вплив у Євразії таким чином, щоб утворювалася стала континентальна рівно­вага зі Сполученими Штатами як арбітром.

Отже, Євразія — це шахівниця, на якій і далі трива­тиме гра за глобальне верховенство, і до цієї боротьби залучена геостратегія — стратегія керування геополітич­ними інтересами. Варто зауважити, що іще в 1940 році два претенденти на глобальну владу, Адольф Гітлер і Йосип Сталін, недвозначно погодилися (в таємних пе­реговорах у листопаді того року), що Америка мусить бути витіснена з Євразії. Обидва усвідомлювали, що ін’єкція американської сили в Євразію перешкоджатиме здійсненню амбіцій щодо глобального домінування. Оби­ два поділяли переконання, що Євразія є центром світу і той, хто контролює Євразію, контролює світ. За півсто­ліття проблема постала знову: чи триватиме американ­ська присутність у Євразії і яких меж вона може сягати? Остаточна мета американської політики повинна бути добродійною і далекосяжною: сформувати дійсно дієву в співпраці глобальну спільноту, дотримуючись перспек­тивних тенденцій і фундаментальних інтересів людства. Але нині залишається незаперечним факт відсутності євразійського претендента, здатного домінувати над Єв­разією і тим кинути виклик Америці. Тому формулювання всебічної та інтегрованої євразійської геостратегії є метою цієї книги.

Гегемонія нового типу

Гегемонія стара як світ. Але сучасне глобальне вер­ховенство Америки вирізняється швидкістю своєї з’яви, всесвітнім розмахом і способом застосування. Упродовж одного століття Америка трансформувалась і самостійно, і під впливом міжнародних динамічних сил: з країни, від­носно ізольованої в Західній півкулі,— до сили безпреце­дентного всесвітнього розмаху та багатства.

Іспано­американська війна 1898 року була першою за­гарбницькою війною Америки. Вона поширила американ­ську владу далеко в Тихий океан, від Гаваїв до Філіппін. На межі століття американські стратеги вже розвивали доктрину двоокеанського морського верховенства, а аме­риканські морські сили кинули виклик переконанню, що Британія «панує на морях». Американські претензії на особливий статус охоронця безпеки Західної півку­лі, проголошені на початку століття доктриною Монро і надалі утверджувані приписаним Америці «очевидним призначенням», ще посилилися завдяки спорудженню Панамського каналу, який сприяв домінуванню на Атлан­тичному й Тихому океанах.

Основу для зростання американських геополітичних амбіцій забезпечила швидка індустріалізація економіки країни. До вибуху Першої світової війни чимдалі більша економічна потуга Америки вже сягала близько 33% сві­тового валового національного продукту (ВНП) і посу­нула Велику Британію з позиції провідної індустрії світу. Такому визначному економічному динамізмові сприяла культура, схильна до експериментування й новаторства. Політичні інституції Америки та економіка вільного ринку створили безпрецедентні можливості для амбітних, бун­тівливих винахідників, у яких архаїчні привілеї чи жорсткі суспільні ієрархії не придушували особистих прагнень і мрій. Коротко кажучи, національна культура була уні­кально сприятливою для економічного зростання і, при­ваблюючи та швидко асимілюючи найталановитіших лю­дей із­-за кордону, збільшувала національну силу.

Перша світова війна дала нагоду для першого масово­го проникнення американських військових сил у Європу. Відносно ізольована раніше сила нараз переправила че­рез Атлантику кількасот тисяч війська — трансокеанська військова експансія, безпрецедентна за розміром та роз­ махом, сигналізувала про з’яву нового великого гравця на міжнародній арені. Також дуже важливо те, що війна під­ штовхнула першу велику американську спробу застосу­вати американські засади щодо вирішення міжнародних проблем до Європи. Знамениті «чотирнадцять пунктів» Вудро Вільсона становили ін’єкцію в європейську геопо­літику американського ідеалізму, підсиленого американ­ською міццю. (За півтора десятиліття до того Сполучені Штати відіграли провідну роль у залагодженні конфлікту між Росією і Японією, заявивши про свою зрослу міжна­ родну вагу.) Отже, поєднання американського ідеалізму та американської сили дало себе відчути на світовій арені.

Попри те, Перша світова війна загалом усе ж була пе­реважно європейською, а не глобальною. Але її саморуй­нівний характер позначив початок кінця європейської по­ літичної, економічної та культурної вищості над рештою світу. У ході війни жодна європейська сила не була здат­на вирішально переважити — і на наслідки війни сильно вплинуло втручання в конфлікт нової могутньої неєвро­пейської сили, Америки. Відтоді Європа ставатиме дедалі більше об’єктом, а не суб’єктом глобальної політики сили. Проте цей короткий спалах американського лідерства не привів до тривалої американської участі у світових справах. Навпаки, Америка швидко відступила в само­вдоволений прихисток ізоляціонізму та ідеалізму. Хоча з середини 20­х — початку 30­х років на європейсько­му континенті набирав сили тоталітаризм, американська влада, яка на той час володіла могутнім двоокеанським флотом, шо явно переважав британські військово­мор­ські сили, трималась осторонь. Американці вважали, що ліпше залишатися спостерігачами глобальної політики. З такою позицією узгоджувалась американська концеп­ція безпеки, базована на сприйнятті Америки як конти­нентального острова. Американська стратегія ґрунтува­лася на захисті берегів і тому була вузьконаціональною, в ній мало уваги зверталося на глобальні міркування. Ви­ рішальними міжнародними гравцями все ще лишалися єв­ропейські країни і — дедалі більше — Японія.

Європейська ера у світовій політиці дійшла завер­шення під час Другої світової війни, першої справді глобальної. Триваючи водночас на трьох континентах, цілковито охопивши Атлантичний і Тихий океани, вона символічно явила свій глобальний вимір, коли британські і японські солдати (що представляли відповідно віддале­ний західноєвропейський острів і так само віддалений східноазіатський острів) зіткнулися за тисячі миль від своїх домівок на індійсько­бірманському кордоні. Євро­па й Азія перетворилися на єдине поле бою.

Yakaboo
Найбільша online-книгарня України. Любимо книжки понад усе:)

8 thoughts on “Куди рухаються найпотужніші держави світу: уривок з книги тижня «Велика шахівниця»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl authors and blogs

Залишити відповідь