Як не стати жертвою психопатів і маніпуляторів: огляд нової книги Томаса Еріксона

Томас Еріксон — шведський експерт з комунікацій та дослідник людської поведінки. Ось уже 14 років він викладає з лекціями по всьому світу та є консультантом для крупних компаній, серед яких та ж IKEA чи Microsoft. «В оточенні психопатів» — друга успішна книга автора, в якій він розповідає про те, як психопати вміють маніпулювати людьми з іншим типом особистості, як цьому запобігти та що робити, якщо нічого не допомагає.

Оглядачки блогу Yakaboo вже мають про цю книжку (видавництво Фоліо, пер. Максим Яковлєв) #ДвіДумки.

Оглядачки

Юлія Дутка: Люблю книжки про психопатів. Якщо там хоч побіжно в анотації згадується якийсь розлад чи дивна поведінка, то книжка автоматично починає мене цікавити, — чи то художня, чи нон-фікшн. Але до науково-популярної літератури про психічні розлади маю якесь особливе тяжіння: здається, всю хату б нею заставила. Це ж теж якась манія, правда? А маніпуляції — то ще одна з моїх guilty pleasure читань. І в книжці Томаса Еріксона є це все. М-м-м…

Віталіна Макарик: Зізнаюсь: я завжди дещо скептично ставилася до такої прикладної популярної психології, але саме робота Томаса Еріксона «В оточенні ідіотів» переконала мене у тому, що ці знання — корисні, і вони реально допомагають поліпшити комунікативні навички. Тому продовження його досліджень чекала нетерпляче, адже йдеться у ньому про найстрашніший із типів людей — про психопатів. 

Розпізнати психопата і тікати!

Віта: Найкраще, що ти можеш зробити, зустрівши психопата, — це розвернутися і втекти. Бажано якнайшвидше, поки він не встиг занапастити вам життя. That’s it, далі можете не читати (Жарт!). Насправді усе не так просто: не завжди людина, яка маніпулює вами, є психопатом. Навіть більше, не завжди вона робить це свідомо. Зрештою, ми всі у різний час і в різних стосунках вдаємося до маніпуляцій. То чи кожен із нас є латентним психопатом? Ні, — заспокоює Томас Еріксон. І навіть якщо ви вже засумнівалися у собі, то це хороший знак: з вами все ок. Але погана новина у тому, що психопатів довкола значно більше, ніж ми собі уявляємо — від 2-ох до 4-ьох відсотків населення Землі. І вони можуть дуже гарно маскуватися — аж до того моменту, поки не зруйнують ваше життя вщент.

Томас Еріксон це формулює трішки інакше, але я б сказала, що у психопатів відсутнє те, що ми звемо людяністю. Їм байдуже на всіх довкола. Вони брешуть легко, часто і з натхненням. Вони не відчувають докорів сумління від того, що роблять комусь боляче. Емпатія? Це поняття вони знають хіба зі словників, та й то не можуть до кінця його осягнути. Їм подобається нищити й руйнувати — стосунки, кар’єри, майбутнє, психіку, життя. Справа не у вас, справа в них. Вони просто так влаштовані, що інакше не вміють. І їх не перевиховаєш.

Юля: Томас Еріксон пропонує вичерпний перелік характеристик психопатів, і, якщо вельми ним перейнятись, то можна знайти там чимало власних рис. Психопати вміють причаровувати, вони комунікабельні і чарівливі. Але не всі харизматичні балакуни — психопати. Якщо узагальнювати, то психопатам подобається використовувати людей, подобається випробовувати, наскільки далеко вони можуть зайти у власній брехні, а ще не відчувати при цьому жодних докорів сумління. Так, саме совість, тобто її брак, вирізняє психопатів від більш-менш нормальних людей.

«Різниця між психопатом і вами в тому, що ви маєте моральний стрижень. У вас є гальма. Усім своїм тілом ви відчуваєте, що — правильно, а що — ні. І ви дбаєте про інших. Ви не хочете свідомо завдавати шкоди будь-якій людині з вашого оточення. Якщо ви це робите, ви, напевно, почуватиметься погано. Це, серед усього іншого, є тим, що робить вас людиною».

Називайте їх мерзотниками, негідниками і козлами. Та як завгодно. Психопати — ті, хто не змінюється. Це не лікується. І як би вам не хотілось зберегти їх у своєму оточенні, біля психопатів вам ніколи не буде добре, тому що дбають вони тільки про себе та із задоволенням кинуть вас під поїзд, якщо їм від цього буде зиск. Та, на жаль, психопатами можуть бути ваші близькі люди: батьки, кохані, діти… а від таких стосунків не так просто відкараскатись. Тоді важливо розуміти: вас хочуть використати і не піддаватись на провокації, пасивну агресію та інші засоби психічного впливу. 

Маніпуляції, з якими ми стикались. Як протидіяти

Юля: Маніпуляції — це улюблений інструмент психопатів для того, щоб наносити нищівного удару психіці опонентів, ламати їх, руйнувати особистості. Колись квітуча жінка у полоні стосунків з токсичним партнером перетворюється на нещасне створіння, а дитина, яка намагається відповідати усім побажанням психопатично вимоглих батьків, зрештою може навіть збожеволіти від того, що це неможливо. Але це мова вже про помітні випадки. Часто психопати діють потихеньку, легенько раз за разом відколупуючи лусочки з броні. Вони можуть непомітно втертись в довіру і стати тою гадюкою, яку пригріли за пазухою.

З психопатами погано. Вони вміло використовують наше самоїдство і змушують відчувати провину. Вони часто забувають гаманці, позичають і не повертають. Вони охоче витрачають гроші на себе, але не на когось. В їхніх бідах та невдачах завжди винен хтось. Вони ніколи не беруть на себе відповідальність, але на когось її повісити завжди готові. Вони постійно маніпулюють. 

В мене були знайомі, які постійно намагались викликати жалощі та використовувати це на свою користь, але моє раціо завжди було сильнішим за емоції, тому вони дали мені спокій. Хоча, зізнаюсь, бували моменти, що хотілось здатись, і дати їм те, що хочуть. Але ж це був би тільки початок… Тож якщо взаємодія з людиною, виснажує вас, вітаю, ви знайшли у своєму оточенні психопата! 

Віта: Так, Юлю, маєш рацію, з психопатами погано, але головний трюк у тому, що помічаєш це далеко не одразу. На позір вони страшенно приємні, милі люди, які спершу буквально зачаровують тебе своїм шармом, енергією, добрим ставленням. І коли починаються тривожні «дзвіночки», ти не одразу розумієш, що причина в цій людині. Найперше шукаєш її у собі. А психопат ще й залюбки підгодовує твоє самокопання.

Люди, які вилазять на голову і тягнуть з тебе гроші до копійки, які псують тобі перспективи і плани, а головне — не лише не відчувають через це докорів сумління і не вибачаються, а ще й удають, ніби це все через тебе — о-о-о, мені такі траплялися, на жаль.

Негативне підкріплення (коли тобі відмовляють у чомусь, поки ти не пристанеш на якісь умови), використання твоїх почуттів або отриманої в пориві щирості особистої інформації проти тебе, непрямі образи і навіювання почуття провини, пустопорожні обіцянки, брехня і вдавання жертви — хто з нас ніколи не стикався з цими маніпуляціями? Втім, в арсеналі психопатів є й набагато страшніші — наприклад, газлайтинґ, який буквально зводить жертву з розуму, викривляючи її сприйняття реальності. І велике щастя, якщо зумієш вчасно всі ці маніпуляції помітити й звільнитися від них.

Томас Еріксон не лише перераховує маніпулятивні техніки, якими володіє психопат, але й розповідає, до яких із них він може вдатися при комунікації з людьми того чи іншого типу. Тож якщо ви знаєте, який ви «колір» із системи DISA (про неї автор розповідав детально у книжці «В оточенні ідіотів», але якщо ви не читали або призабули, тут нагадає про це), вам буде легше вберегтися від цих маніпуляцій.

Психопат у мені

Віта: Я мало що ненавиджу у спілкуванні так сильно, як маніпуляції. Якщо помічаю, що мною намагаються маніпулювати, одразу озвучую це і кажу: сорі, так зі мною не вийде. Та й сама намагаюся до них не вдаватися, однак… Несвідоме маніпулювання ще ніхто не скасовував. І воно час від часу таки лізе назовні. Ну але коли ненавмисно, то не рахується, правда? 🙂 Зрештою, Томас Еріксон подає більше десятка психопатичних рис, і деякі із них у себе можуть виявити більшість із нас. Балакучість і вміння справляти приємне враження, імпульсивна поведінка чи відсутність довгострокових цілей — звучить доволі безневинно. Але коли ці риси поєднуються з патологічною брехливістю, паразитуванням і безвідповідальністю, починається справжній треш для навколишніх.

Ця книжка — чудове пояснення, наприклад, того, як найбільші психопати в історії людства отримували незбагненну підтримку тисяч земляків. А ще це непогане застереження: якщо політик має нечувано високий рейтинг, вільно поводиться з інформацією, тішиться тим, що не має довгострокового планування, а готовий «імпровізувати» — то це привід замислитися і дуже уважно спостерігати за тим, що він робить, аби не виростити з нього нового гітлера. До слова, це ж працює і з керівництвом компаній, де може стати початком кінця момент, коли топ-менеджером стане психопат.

Юлю, а ти серед психопатичних рис побачила щось знайоме?

Юля: Коли починала читати цю книжку, то там все було про мене. Думаю, з таким інсайтом стикнулась не тільки я. Психопатичних рис в мене не бракує, бо без них не виживеш. Всі тепер мають бути комунікабельними, стресостійкими та вміти працювати в команді (психопати все це вміють, до речі). Психопати вміють добиватись свого, хоча їхні методи й не варто брати на озброєння. Хоча щось в цьому є…

А щодо маніпуляцій і протидії? Чесно кажучи, маніпуляції — часто єдиний спосіб отримати те, що потребуєш (наприклад, надбавку до зарплати чи саме той подарунок на день народження, якщо друзі вперто не просять у тебе список бажань). Але все ж я (і ви, сподіваюсь, теж) не маніпулюю, як дихаю, а використовую цю методу тільки тоді, коли не бачу іншого притомного виходу. Зрештою, в мене теж це не завжди свідомо. Чи є це загрозою для суспільства? Навряд. 

Мені погано, якщо з моєї вини хтось страждає. Не можу сказати, що покликана допомагати людям, але й не для школи я тут. Та з усім тим, книжки про психопатів (особливо їхні екстремальні трилерні прояви) надалі люблю. 

Пряма мова

«Ця людина є чимсь набагато гіршим, її не можна класифікувати за категоріями нормальних людей. Вона не має власної особистості, бо лише імітує те, що бачить, і виключно для власної вигоди. Це хамелеон із прихованими особистими мотивами та планами дії, відомими лише йому самому».

«Проте найстрашнішим є те, що він все ще там, «на свободі». І якщо ви натрапите на нього, то краще знати, як діяти і як поводитися. Тому що він зможе «винюхати» усі ваші слабкості, він зробить все можливе і потягне за всі ниточки, щоб знищити вас. Не тому, що він ненавидить персонально вас чи тому, що має щось проти вас особисто, а тому, що так вчиняють усі психопати. Вони беруть від вас те, що хочуть. Будь-яким способом. Їх абсолютно не цікавлять наслідки».

«Коли психопат свариться з кимось, він робить це тому, що йому подобається бачити, як іншим стає погано. Це просто дає йому енергію, а нещастя інших можуть навіть викликати в нього сміх. Він може вхопитись за будь-який привід, щоб накричати на іншу людину. Усе просто залежить від того, який у нього в цей день настрій. Його мета — розчавити іншу людину». 

«Обвинувачуйте іншу сторону в тому, у чому винні ви» (Йозеф Геббельс)

(Слід додати, що справді є багато людей, що страждають на недовіру до свого партнера, і які справді безпричинно ревнують її чи його, але це — зовсім інше.
Іноді велика проблема криється в простому фактові: ваша друга половинка — гівнюк.
Кидайте його. Чи її).

«Психопат — це той випадок, якому не може зарадити ані психіатрія, ані медикаментозне лікування, ані розмови чи сеанси сімейної терапії, бо ніщо не зможе змінити його поведінку. Ви мусите це зрозуміти. Він або вона ніколи не зміняться. 

«Я хочу, щоб так само, як ви регулярно кидаєте погляд на дзеркало заднього виду, коли їдете за кермом, ви застосували свою розумну пильність, коли маєте справу з людьми, яких не знаєте — або, можливо, ви вже знаєте занадто добре — до їхньої поведінки в цілому і в їхніх відносинах з іншими зокрема».

Кому читати

Юля: Шанувальникам психології стосунків та тим, хто хоче розібратись у собі. 

Віта: Тим, хто часто стає жертвою маніпуляцій і хоче змінити це.

Кому не читати

Віта: Тим, хто не готовий заглиблюватися у психологію.

Юля: Психопатам. Навряд там щось нове для вас:) 

Схожі книги

Юля: Мушу згадати попередню книжку автора, яку ми з Вітою читали торік, — «В оточенні ідіотів», а також до теми книжка Джексона Мак-Кензі «Psychopath Free. Як звільнитись від токсичних стосунків і не стати жертвою». 

Віта: За кожної нагоди раджу «Жінки, які кохають до нестями» Робін Норвуд. Це більше про співзалежні стосунки, але з психопатами співзалежність, на жаль, може виникнути на раз.