Якщо українська література — ваша стихія, то сьомий пункт з осіннього бінґо точно не стане для вас перепоною. Адже чимало українських письменників святкують день народження восени. І в цій добірці ми розкажемо вам про їхні книжки. Отже, зустрічайте осінніх іменинників і складайте собі список читання до смаку!
Мирослав Дочинець (день народження — 3 вересня)
«Діти папороті»
Проста, але глибока життєва філософія закарпатця Мирослава Дочинця зробила його книжки настільними для багатьох читачів, а його самого — одним із найпопулярніших українських письменників сучасності. Одразу декілька книг Дочинця свого часу стали справжніми бестселерами і досі з успіхом продаються.
Для поціновувачів творчості автора 2020-й рік не став розчаруванням — вийшла друком його нова книжка «Діти папороті». На її сторінках Мирослав Дочинець через головного героя традиційно передає сильні людські переживання і роздуми про вічне. Ця розповідь — про чоловіка, який пройшов війну на Донбасі і якому пощастило вижити після поранення, написати власну книжку, повернутись додому, але, на жаль, не до звичного життя, адже воно вже ніколи не буде таким, як раніше.
Олег Криштопа (день народження — 12 вересня)
«Останні українці Польщі»
Жанр художнього репортажу особливий тим, що за допомогою коротких історій окремих людей, сімей або спільнот автор змальовує загальну картину якогось актуального явища чи процесу. Прочитавши книжку Олега Криштопи, важко не погодитись із його розумінням поняття «останніх українців» у Польщі — це покоління, для якого збереження власної національної ідентичності завжди було найважливішим елементом самоідентифікації під час проживання в еміґрації. На відміну від сучасних українських еміґрантів у Польщі, які, навпаки, воліють пошвидше асимілюватись у чужій країні, стати там «своїми», жертвуючи власною мовою і культурою заради комфортнішого проживання.
Герої репортажів Криштопи — здебільшого вимушені переселенці чи нащадки тих, хто пережив депортацію і, як наслідок, утиски за національною ознакою в результаті однієї з найтрагічніших сторінок XX століття — операції «Вісла». Цінність їхніх історій — не лише у фактах і свідченнях, але й у пам’яті, яку вони передають.
Оксана Забужко (день народження — 19 вересня)
«Планета Полин»
Нещодавно монументальна, без перебільшень, персона в сучасній українській літературі — Оксана Стефанівна Забужко — відсвяткувала не просто свій день народження, а ювілей. У цей знаковий для письменниці рік вийшла й доволі знакова її книжка. «Планета Полин» — збірка вибраного за останні два десятиліття творчості Оксани Забужко, до неї увійшли 14 есеїв, умовно поділених на три розділи. Ці тексти присвячені героям і героїням, які, на думку авторки, відіграли по-особливому важливу роль для України в її історичному і культурному процесі. У передмові до «Планети Полин» сама авторка називає її книгою свідчень, а нариси, вміщені тут, — «портретними» за жанром. Публікація цих есеїв під однією обкладинкою — то не просто чергова спроба переосмислення написаного раніше, а потреба нагадати сучасникам, які буквально тонуть у безперервному інформаційному шумі, про те, хто — справді свій, а хто — чужий, на жаль, у гіршому розумінні цього слова.
Дара Корній (день народження — 20 вересня)
«Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники»
Нова книжка української авторки Дари Корній продовжує серію «Оберіг», розраховану на читацьку аудиторію юного віку. Пізнавальний цикл «Чарівні істоти українського міфу», в якому вже є книжки «Духи природи» і «Домашні духи», у легкій і доступній формі знайомить читачів із колоритними персонажами надприродного світу. На жаль, багатьох із них вже добряче підзабули, як, наприклад, перелесників і нічниць. Але в народній творчості ці міфічні істоти залишаються біля самих витоків, відповідно, у нашій національній культурі вони глибоко вкорінені й не мають канути в забуття. «Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники» — своєрідна енциклопедія, щедро проілюстрована яскравими малюнками, та й загалом книга має чудове оформлення, яке точно сподобається читачам.
Олесь Ільченко (день народження — 4 жовтня)
«Порт Житана»
Тривалий час український письменник Олесь Ільченко мешкає у Женеві, що не могло не позначитись на його творчості. У новому романі автора «швейцарська тема» помітна вже з назви: «Порт Житана» — ресторанчик на Женевському озері, знакове місце одразу для кількох дійових осіб. Але не всі події розгортаються у Швейцарії. Герої Ільченка нерозривно пов’язані з Києвом і Парижем, а загалом географія роману виходить далеко за межі Європи, аж до Америки.
У центрі сюжету — постать видатного художника Марка Мазура, українця за походженням, який у 1920-ті роки був змушений еміґрувати з батьківщини та шукати творчої реалізації закордоном. Поступово Марко стає частиною богемних кіл і отримує належне визнання своїх сучасників, але з певного моменту його доля вкривається таємницями, як і сотні інших людських доль у часи Другої світової війни. У наші дні творча спадщина Мазура стає бажаним атрибутом у приватних колекціях багатіїв з України та Росії. На картини художника починається справжнє полювання, в якому бере участь київський мистецтвознавець Сергій Коваленко. Чоловік і не підозрює, які пригоди на нього чекають і як вони змінять його життя.
Олександр Палій (день народження — 7 жовтня)
«Збагнути Росію. Свідчення очевидців»
Для чого нам потрібно (та й чи потрібно взагалі) намагатися збагнути Росію? Таке запитання може виникнути в багатьох, кому на очі потрапить ця книжка. Але прочитати її однаково варто і тим, хто хоче, і тим, хто не хоче мати справу з нашою північною сусідкою, що так довго й невиліковно хворіє на імперські комплекси. Український історик і політолог Олександр Палій упорядкував свідчення про Росію від очевидців із різних епох і країн. Чи не кожен іноземець, який коли-небудь відвідував чи то царську Росію, чи СРСР, сповна відчув на собі, що таке цензура, закритість до зовнішнього світу, ілюзорність і позірність тамтешньої дійсності. Спогади, описи і думки очевидців, що вміщені у цій книзі, є тими неупередженими поглядами, завдяки яким можна простежити ментальні особливості росіян, зрозуміти сильні і слабкі сторони їхньої держави, про який історичний період її існування б не йшлось.
Василь Махно (день народження — 8 жовтня)
«Уздовж океану на ровері»
Василь Махно — автор одного з найпомітніших українських романів останнього часу «Вічний календар» і незмінно витончений майстер поетичного слова. Але все ж есеїстика займає особливе місце в творчості письменника. Його нова книжка есеїв «Уздовж океану на ровері» вмістила аж 92 тексти, однаково відверті, щирі, чутливі й ліричні. Тематика нарисів традиційна для Махна, але він не втомлюється все більше і глибше розкриватись у ній: це і щоденні пошуки життєвих сенсів, і болючі питання самоідентифікації в еміґрації, і переосмислення власних особистих досвідів і виборів, спроби самовираження й самовизначення, взаємопроникність людей і слів, місць і доль, історії та пам’яті, домівки і чужини.
Якщо уявити своє життя мандрівкою, то вона неодмінно приведе нас із минулого в сучасність, але яким шляхом — це вже залежить від самого мандрівника.
В. Домонтович (день народження — 9 жовтня)
«Романи Куліша. Мовчуще божество»
«Романи Куліша» є доволі унікальним твором. Він, хоч і практично цілком заснований на документальних джерелах — епістолярній спадщині Пантелеймона Куліша, — все ж не є його біографією. Ця книга стала спробою Віктора Петрова (В. Домонтовича) інтерпретувати приватне життя класика української літератури та його взаємини з жінками в белетризованій формі таким чином, щоб відобразити «дух епохи» в контексті любовних стосунків того часу і заглянути крізь таку незвичну призму в культурно-історичний контекст періоду, в якій жив і творив Куліш, реконструювати його систему цінностей. Окрім «Романів Куліша» до видання увійшла незавершена романізована біографія письменниці Марко Вовчок «Мовчуще божество», в якій автор також зосередився на любовних історіях Марії Вілінської.
Софія Андрухович (день народження — 17 листопада)
«Амадока»
Масштабна родинна сага, що стала подією номер один книжкового 2020 року, — новий роман Софії Андрухович «Амадока». Ця книга присвячена людській пам’яті — особистій, колективній, національній — її втрачанню, віднайденню, зберіганню і переродженню. Сюжетні лінії в «Амадоці» розростаються відразу на кілька епох, а заплутана, багатошарова структура і поєднання різних жанрів і стилів роблять роман ще складнішим. Але для тих читачів, які все ж наважаться зануритись у це глибоке книжкове озеро та здолають його (до речі, назва роману співзвучна з назвою озера, найбільшого в Європі, яке начебто в давнину існувало на межі сучасних Галичини та Поділля), «Амадока» стане незабутнім досвідом. Кожен прочитає її по-своєму: хтось — як притчу, хтось — як історичний роман, хтось — як белетризовану біографію, але ніхто не залишиться байдужим до героїв, долі яких у вирі історичних подій зазнають карколомних трансформацій.
Андрій Кокотюха (день народження — 17 листопада)
«Голова з площі Пігаль»
Книжкова серія «Ретророман» уже п’ять років тішить поціновувачів детективного жанру та неповторної атмосфери початку XX століття. Свіжоспечене її продовження — «Голова з площі Пігаль» — цього року додало ще один пункт до і без того довжелезного «послужного списку» Андрія Кокотюхи. Загальний наклад книжок письменника уже перевищив 500 тисяч примірників. Таку нечувану популярність серед українських читачів його детективам забезпечують цікаві і динамічні сюжети та, звісно, герої, що вже встигли їм полюбитися. Так, на нові пригоди невтомного Клима Кошового довго чекати не довелось. Цього разу його занесло в Париж: тут трапилась моторошна подія, що сколихнула все місто — на площі Пігаль знайдено відтяту голову. На розкриття цього вбивства у Клима є лише три дні, і справа набуває для Кошового особистого характеру, адже на кону опиняється чесне ім’я його коханої.