Книжкові поради від співробітників Українського культурного фонду

Книжкові поради від співробітників Українського культурного фонду

Продовжуємо розповідати вам, що читають представники культурних інституцій. Сьогодні ділимося, які книжки радять прочитати співробітники Українського культурного фонду – установи, що була створена 2017 року з метою сприяти розвитку культури і мистецтв України. Так, у 2018 було профінансовано 293 проекти, з них із сектору Література та видавнича справа – 28. Далі у тексті – книжкові рекомендації представників УКФ.

Марина Порошенко, голова УКФ

MA-2

«Успіх – це ще не крапка, невдача – це ще не кінець. Єдине, що має значення, – це мужність продовжувати боротьбу… Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому,  ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся силі, ніколи не піддавайтеся вочевидь більшій силі вашого супротивника», – одні з найпроникливіших і влучних цитат видатного політичного діяча. Здається, скільки авторів, стільки інтерпретацій життя й діяльності Вінстона Черчілля. Інакше й бути не може, адже кожен шукає для себе щось близьке, прагне знайти в його мудрості й розумі відповіді на запитання, що непокоять. Книжка Раймунда Претцеля, відомого німецького публіциста та історика, який творив під псевдонімом Себастіан Гаффнер, вирізняється з-поміж інших розповіддю про Черчілля не лише як політика, а й непересічну, надзвичайно обдаровану людину. Окрім того, цікавим є авторський стиль оповіді. Гаффнер подає факти, власні влучні й лаконічні думки, передаючи саму суть особистості людини, чия сила характеру та порядність залишаються зразковими донині.  

На цьогорічному фестивалі «Книжковий Арсенал» одним з найбільш популярних місць серед відвідувачів був ветеранський намет. Українці хочуть читати книжки про війну на сході України, щоб краще дізнатися про події від безпосередніх учасників боротьби за цілісність і незалежність держави та отримати підтримку. Війна завжди є чимось страшним. Але, на жаль, вона стала частиною нашого життя. І саме сила мистецтва здатна постійно наголошувати на антигуманності й дикості збройного конфлікту. За п’ять років вийшло чимало ветеранської літератури, художніх і поетичних творів, збірок про волонтерів. Роман Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова я б радила для прочитання, бо ця книжка заснована на реальних подіях, підтримує нову українську героїку та є талановитим художнім твором.   

Юлія Федів, виконавча директорка

Федів

Бути лідером для своєї команди ‒ одне з надзавдань сучасних керівників державних інституцій нового типу, яке потребує великої роботи над собою. «Менеджмент 3.0» дає мені нові погляди на вирішення буденних ситуацій, кидає підказки для мотивації команди без наявності достатніх фінансових ресурсів на оплату праці та допомагає вибудувати якісну корпоративну культуру в УКФ. Адже створювати  інституцію з нуля, особливо державну, ‒ завдання не з легких, особливо коли щодня потрібно вчасно реагувати на зовнішні ризики, працювати понаднормово і бачити надмету, бо іноді «крізь дерева щоденної “бюрократичної” роботи не видно лісу створених можливостей».

Лінда Сегер «Робимо гарний сценарій геніальним» (ІнсайтМедіа)

Цього року ми з командою УКФ запустили окрему програму підтримки аудіовізуального сектора, де одним з найбільших лотів є підтримка сценарної справи в Україні. З метою виокремлення для себе основних складових геніального сценарію, поринула з головою у книгу американської консультантки пані Сегер, яка чітко ще раз і ще раз наголошує, що однієї ідеї недостатньо, потрібна кропітка робота, щоб перетворити ідею на «знімабельний» сценарій. Ми в УКФ теж часто повторюємо нашим заявникам, що однієї, навіть дуже геніальної, ідеї замало ‒ потрібно перетворити її у якісний культурно-мистецький проект, а для цього необхідно постійно удосконалювати свої знання з проектного, фінансового менеджменту та комунікацій. 

Книжкові поради від співробітників Українського культурного фонду 0

Ксенія Калина, бюро програми Європейського Союзу «Креативна Європа»

Ксенія Калина ___

Останнім часом дуже популярним є нон-фікшн, бізнес-література. Я пробувала читати досить багато таких книжок іноземних авторів, але більшість з них залишала таке враження, ніби книжка походить з іншої реальності. «Тут клює» захопила мене близькістю до реалій, які ми бачимо кожного дня або пам’ятаємо з усіх років незалежності України. Хоч і пишуть, що це видання про побудову бізнесу, як на мене, вона про людей і стосунки між ними. Читаю розділ «Персонал і команда» й готова підписатися під усіма словами. Більше того, вже починаю використовувати поради та інформацію з «Тут клює» в роботі. Ця наповнена гумором та самоіронією книжка розповість не лише про те, як вести бізнес у нашій країні, а й про життя навколо нас.  

Богдан Грушецький, проектний відділ

Грушецький

Цей роман сербського письменника Милорада Павича є неординарним як за формою, так і за змістом. Книжка захоплює читача калейдоскопом подій з різних епох, країн, культурних традицій: хозарська принцеса тут може мати своїм сусідом по сторінці османського пашу. Але все це об’єднує неповторний авторський стиль. Милорад Павич, що є знавцем барокової літератури, робить химерним світ свого твору, у якому переплітаються дійсність і фантазія, серйозне і фривольне, реальні історичні події і міфологічні сюжети. Книга дійсно побудована у формі словника або ж своєрідної енциклопедії, яку можна читати у вільному порядку. Але всі «статті» цього словника є абсолютно різноплановими міні-оповіданнями, подекуди ліричними та мрійливими, подекуди відвертими та лячними. Вони пов’язані між собою, впливають на зміст один одного, ніби конкуруючи за увагу читача. Книга варта вдумливого і неспішного ознайомлення, щоб не пропустити жодного соковитого епітета, емоції, підтексту. «Хазарський словник» ‒ книжка, що залишає після себе приємний післясмак.  

Олена Гречанюк, експертний відділ

Гречанюк

Улюблених книжок ніколи не буває в межах однієї! Адже кожна книжка унікальна та різноманітна за своїм світом всередині. Тому мені дуже складно виокремити одну найулюбленішу книжку, бо прочитала я їх багато. В різні періоди мого життя, кожна з них по-своєму справила на мене враження та надихнула. Проте на думку першою спадає «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського. Гадаю, що ця українська версія «Ромео і Джульєтти», так би мовити, не може не торкнути серце читача. Ця велич та краса карпатської природи, ця чаруюча культура та фольклор гуцулів, глибоке та щире кохання головних героїв так майстерно зображені автором, закохують у себе з першої сторінки. Читаючи відчуваєш все: запахи лісу, звуки трембіти, почуття героїв. Переживаєш усі події разом з персонажами твору, завдяки чому усвідомлюєш важливість та цінність тих людей, тих речей, можливостей, які ти маєш у житті. Прочитала на одному диханні, полюбила на все життя.  

Сергій Манжос, сектор програмних технологій

Сергій Манжос

Моє літературне захоплення ще з дитинства – це фантастика. Першою книжкою цього жанру, яка потрапила до рук, були «Аргонавти всесвіту» Володимира Владка у перекладі українською. Потім ‒ «Гіперболоїд інженера Гаріна» Олексія Толстого. Але найбільше враження на мене справив роман «Світ Смерті» Гаррі Гаррісона, яку батько якось привіз із відрядження. Певно, перечитував її разів зо три. Саме цей неймовірно захопливий твір, мужність головного героя та надзвичайні навички мешканців планети сильно вразили. Дякуючи цьому твору, я долучився до табору прибічників фантастики. Можу порадити цю книжку та й всю серію «Світ Смерті» Гаррі Гаррісона тим, хто хоче познайомитися з цим неймовірним літературним жанром. 

Анастасія Кавунник, аналітичний відділ

Кавунник
Книжкові поради від співробітників Українського культурного фонду 0

Юліян Бачинський «Україна irredenta» (Друкарня Інституту Ставропигійського, 1895)

З цією працею Юліяна Бачинського, українського політичного та громадського діяча, ідеолога соборної України, познайомилася під час навчання в університеті. Власне, книга була опублікована 1895 року, але має цікаві аргументи, докази про вже тогочасну

потребу та можливі ресурси здобуття політичної незалежності нашої країни як головну передумову її дальшого соціально-економічного та культурного розвитку. Хто вивчає українську історію, політологію та економіку варто обов’язково прочитати.

Кирило Яновський, експертний відділ

Кирило Яновський

Ціную якісне та серйозне фентезі, наукову фантастику. Наразі йтиметься про цикл «Відьмак» Анджея Сапковського. Книжки з нього можна читати на різних рівнях сприйняття. Для когось це просто мечі, магія, ельфи та пригоди. Для когось ‒ детально продумані, рельєфні персонажі, за якими цікаво спостерігати, оригінальний та захопливий сюжет, тонкий гумор та добре пропрацьований світ. А ще «Відьмак» ‒ це порушення складних моральних та соціальних питань. Важливо, що автор відходить від звичної для фентезі дуальності світу, поділу на погане і хороше. Скажімо, Нільфгаард ‒ імперія з півдня, безжальний завойовник ‒ сприймається негативно. Але це економічно та культурно розвинута країна, де люди живуть доволі таки непогано. А от країни Півночі, які боряться за свою свободу, сприймаються позитивно. Але і тут є жорсткої королі, підступність, зрада, агресивні прояви ксенофобії та релігійні секти зі стратами «неугодних». То що є добро, а що зло? Що є меншим злом? «Відьмак» ‒ це та серія, яку хочеться перечитувати.

Дарина Живоглядова, відділ міжнародного співробітництва

Живоглядова

«Тож якби я мав врятувати щось таке, що можна легко транспортувати і що довело свою спроможність протистояти впливу часу, то обрав би книжку…» ‒ писав  Умберто Еко у діалозі з режисером Жан-Клодом Кар’єром. Якби я так само рятувала книгу, то це була б одна з найвідоміших робіт вищезгаданого неймовірного постмодерного культуролога ‒ «Ім’я рози». Важливо для мене, що цей твір вперше відкрила для себе у якісному перекладі українською мовою від Мар’яни Прокопович. Читаючи його, спершу здається, що перед вами захоплива детективна історія з неочікуваним динамічним розвитком сюжету,  але чим далі, тим більше у тексті стає роздумів, філософських загадок. Але і це не все! За героями роману приховуються дійсні історичні постаті доби Середньовіччя. То ким або чим є роза, і скільки в неї імен? Тих, хто не читав культову книжку Умберто Еко, фінал неодмінно здивує. 

Мар'яна Хемій
Редакторка блогу. Люблю книжки, розмови, подорожі.

17 thoughts on “Книжкові поради від співробітників Українського культурного фонду

    Залишити відповідь