Текст наданий видавництвом.
Зимові свята — синонім казкових снігових кучугур, пісень Сінатри, солодкої випічки та безтурботності. Та що як Різдво має зворотний, дещо темний бік, який був добре відомий нашим пращурам, для яких це свято було джерелом могутньої містичної енергетики. І, звісно ж, джерелом нескінченно світлого дива, яке вмістилося у збірці «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони».
Збірка містить 39 оповідань, з яких 23 від іноземних авторів і 16 від українських (8 оповідань публікуються вперше: «Усі наші крила» Катерини Пекур, «Різдвяний концерт» Максима Дупешко, «Удова княгиня» Володимира Кузнєцова, «Лихий» Катерини Орловської, «Приморозки» Ігоря Антонюка, «Таке Різдво» Міли Іванцової, «Різдвяне диво» Галини Кучменко, «Таємний Санта» Юліти Ран).
14 класичних оповідань вперше перекладено українською з 7-х мов світу. Автори збірки репрезентують плеяду солідних та яскравих зірок літератури: тут і О. Генрі й Гі де Мопассан, Чарльз Дікенс, Сельма Лаґерлеф, Михайло Коцюбинський, Олена Пчілка, Міла Іванцова, Дара Корній, Юлія Ілюха, Катерина Орловська, Юліта Ран, Олексій Жупанський, Остап Українець, Катерина Пекур тощо.
Нобелівські лауреати, письменники-священники, представники німецького романтизму, автори історій для дітей — кожне ім’я додано в збірку не випадково, адже це справжній оркестр сюжетів від письменників ХІХ ст. і до сьогодні. Серед українських авторів до збірки також увійшли твори письменників, що зараз служать в Силах оборони України. Це потужний сенсовий акорд, який надає всім творам збірки особливого звучання, відтворюючи контекст реалій війни в Україні та пропускаючи старі сенси крізь оптику повномасштабки.
Сюжети оповідань з «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» схожі на зірки, що групуються в тематичні сузір’я. Є тут і легкі романтичні пригоди («Сватання у Святвечір»), драматичні та напнуті, мов канати, почуття людей, що проходять крізь війну («Святвечір у воєнні часи», «Вивір», «Таємний Санта»), казки, що пахнуть імбирними пряниками, таємницею та дивом («Удова княгиня і її три дочки» та «Лускунчик і мишачий король»), містичні оповідки, від яких шкіра вкривається сиротами («Микола Довгий»), щемливі сюжети про віднайдення найдорожчих — загубленого песика — в сеттінгу воєнного Херсона («Різдвяне диво»), неочікувані теплі Афіни посеред розпалу зими («Якби я міг говорити»), пристрасні любовні трикутники («Різдвяний дарунок із чапаралю») тощо.
Збірка насичена різноманітними жанрами та сеттінгами, як святковий стіл традиційними стравами. Спільним лейтмотивом всіх оповідань, звісно ж, залишається Різдво, його святкування та події, що випадково або не дуже трапляються з героями напередодні цього світлого і водночас містичного древнього свята. І, як зазначила укладачка збірки Ганна Улюра, «Різдво постає у цих творах як найтемніший містичний час, коли все завмирає в очікуванні вічного оновлення, у праоснові якого солярні символи».
Стиль кожного оповідання різниться від попереднього, зважаючи на те, що перед нами збірка. Але загальна концепція — це стрімкі, чіпкі, насичені історії, розбиті трьома розділами-віконечками. Розділи знаменують собою дари та поступовий перехід від темної ночі до світанку, від духу старого Різдва до нового світлого майбуття, символічного оновлення та передчуття весни.
«Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» змогла перезапустити канонічне сприйняття зимових історій, що встигло міцно вкорінитися у маскультурі та асоціюватися переважно з мерехтінням святкових свічок, ароматом випічки, катанням на ковзанах та переглядом різдвяних комедій.
Атмосфера цієї збірки — більш хтонічне, давнє уявлення про перехід від старого, віджилого року до нового, оновленого, навіть дещо обнуленого. Тут вірування предків перегукується зі страхом зустріти істот з казок та легенд, що заховалися десь у темряві, за шибками вкритих памороззю вікон; і водночас шануються класичні традиції з прикрашання різдвяного дерева та обміну дарами з додаванням реалій у вигляді повітряних тривог та волонтерських ініціатив з передачі подарунків на фронт.
У збірці «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» читач має змогу почути неповторне суголосся сюжетів про Різдво: від класичних до нових; тих, що про війну й дитинство, і тих, які про темні й світлі, місцями моторошні, а місцями й смішні.
Збірка сподобається всім, хто шукає легке, але водночас глибоке різдвяне читво. Можна читати історії з книжки одна за одною, або зробити тематичний адвент сюжетів та кожного дня обирати кілька оповідань навмання. Особливо рекомендується читати «Дари волхвів. Історії під різдвяні дзвони» у моменти зневіри та смутку, адже вайб збірки максимально світлий, обнадійливий, такий, що дарує підтримку, підбадьорює, а також зміцнює віру у те, що зрештою світло завжди переможе темряву, а щастя дійсно можна відшукати навіть в час хаосу та нестабільності, якщо не забувати вірити в диво.
Цитати з книжки:
«Я дивлюся йому вслід, і мені одночасно хочеться сміятися, плакати, горлати якусь дурню, обійняти всіх своїх жінок-Стожарів, обійняти татка, який зараз на “нулі”, обійняти цілий світ»
«З неба — сірого харківського неба, безсніжного всі останні тижні — одна за одною зриваються сніжинки. Тануть, не долетівши до землі. Та дуже швидко їх стає більше. Вони летять усе густіше й сильніше, просто в наші закинуті вгору обличчя. Певної миті мені здається, що це зірки»
