Весна, здається, як і будь-яка інша частина року за своєю природою призначена для читання. Свіже повітря, зручна лавочка, чашка чаю і відповідний, захоплюючий сюжет. Ось кілька орієнтирів на будь-який смак: глибокі думки про літературу рідного Еко, історія про пам’ять від Памука, легкі розповіді від Абгарян, захоплюючий трилер Сіммонса і турецька історія про свободу творчості від Шафак.
“О литературе” Умберто Эко, АСТ, Corpus, 2016
У першому ж есе збірки “Про літературу” Еко усе закінчує тезою, що література вчить нас вмирати. Літературу не можна змінити, нею можна лише насолоджуватись. Це підтверджує збірка статей про літературу, яка починається солідно і серйозно, але навіть у найсерйозніших моментах нагадує розмову із дорогим, рідним Еко. Хтось називає це заповітом, хтось сповіддю. “Про літературу” – це збірка статей про улюблених авторів Еко – Джойса, Арістотеля, Борхеса та улюблені теми. Розповідає про них, як про старих друзів. Свої думки підтверджує прикладами із класичної літератури. Але робить це легко і по-дружньому, так, що семіотичний аналіз стає схожим більше на захопливу подорож літературними лісами.
«Мовчазний дім” Орхан Памук, Фолію, 2016
“Мовчазний дім” це другий роман Памук із далекого 1983 року. У тиші Памука, як завжди багато голосів. У романі п’ять онуків відвідують свою бабцю, яка проживає на відомому морському курорті. Туреччина 1980-х – це неспокій і відчуття громадянської війни. Внуки говорять про політику, а насправді вся суть у родинних стосунках. Роман про те, як зберегти спокій на фоні неспокою, подолати свою память та страхи. Роман отримав дві премії – “Європейське відкриття” і турецький «Madarali Novel Prize».
“Террор” Ден Симмонс, Азбука, АСТ, 2016
Це історія про два реальні кораблі під назвами “Жах” і “Пекло” та їхню невдалу експедицію у 1845 році. Кораблі зникли, і знайшли їх рештки лише у 2014 році. Сіммонс пропонує свою розв’язку і пояснення історії. Учасників експедиції погубив не холод та крига, чи зіпсута їжа, а справжнє чудовисько з мороку. Та історія ця головне про те, як помирали ті люди, що відчайдушно намагались врятуватись у мерзлоті острова Короля Вільяма. Тут є і ескімоська міфологія, і канібалізм, і жахи, і справжній саспенс. Книга на майже 900 сторінок вражає своєю уважністю до деталей, Сіммонс уважно вивчив усі історичні матеріали. У 2007, в рік виходу, роман потрапив у десятку найкращих книг Entertainment Weekly, USA Today, а также в Топ-10 Стівена Кінга.
“Девять дней в июле” Наринэ Абгарян, Астрель, 2016
Зібрка оповідань російсько-вірменської письменниці вписується у визначення милих, смішних оповідань із оптимістичним поглядом на речі. Наріне Абгарян авторка “Манюні”, повісті про двох дівчаток і бабусю, наповнений сонцем, світлом та гумором. Це твір про щасливе дитинство, яке згодом стає запорукою щасливого життя. За цю повість Абгарян отримала премію «Рукопись года».
“Ученик архитектора” Элиф Шафак, Азбука, 2016
Історичний роман турецько-американської письменниці та дослідниці гендерої ідентичності Еліф Шафак розповідає про Османську імперію XVI століття. Дії відбуваються в епоху Сулеймана Великого. У центрі оповіді 12-річний хлопчик Джахан та його слоненя Чота. Вони потрапляють у двір султана. Тут і відбувається дорослішання хлопчика – нові друзі, перше кохання, та статус учня у великого архітектора Сінана. І разом вони споруджують одну із найгарніших будівель в історії. Це книжка про свободу творчості, протистояння науки та фанатизму, кохання із грубою силою.
Про ці та інші новинки Yakaboo.ua ви можете також почути щосереди о 18:00 в програмі “Книжное сословие” з Юрієм Володарським на радіо Nostalgie 99 FM
15 thoughts on “Квітневе читання: топ-5 новинок”