Ще донедавна українське героїчне фентезі було радше примарне і бажане, ніж реальне і майстерне. Певні спроби були, але сюжет завжди обертався навколо класичних козаків, точкових пригод з нечистою силою або протистояння з татарами. Це були переважно збірки кліше із заїждженими сюжетами, які спекулювали національним колоритом.
Але «Тенета війни» Павла Дерев’янка — дещо зовсім інше. Це вже друга книга з циклу «Літопис Сірого ордену», який доводить, що українське фентезі може бути цікавим, оригінальним і захопливим.
Дебют трилогією
Павло Дерев’янко дебютував всього лиш рік тому — і відразу трилогією. До Книжкового Арсеналу 2019 вийшла його перша книга «Аркан вовків», і автор відразу заявив про те, що це буде не одинична книга, а серія. «Аркан вовків» швидко вийшов в топи й небезпідставно: оригінальний сеттинг, цікава тема і живі герої. Другий том цілком підтримав і навіть перевершив покладені на нього після виходу першої книги надії. У нього є лише один недолік — заключна частина вийде аж через рік.
Вовча стежка
З часу подій першої книги минуло 7 років. Северин, Гнат, Пилип і Ярема, на той час новоспечені характерники, змужніли і загартувалися, побачили жахіття, та й самі часто робили не надто богоугодні речі. Вони пройшли й Острівну війну, яка принесла Гетьманату піррову перемогу: Сірий Орден ліг кістьми за неї. Тим часом навколо самого Ордену плетуться змови й інтриги, але ряди Ордену надто нечисленні, щоби мати змогу дати відсіч чи хоча би вловити небезпеку заздалегідь. Четверо характерників знову збираються разом і опиняються в самому центрі подій.
Нешаблонне фентезі
У порівнянні з першою книгою, сюжет стає глобальнішим і глибшим. Це уже не просто історія про дорослішання і перші пригоди. Це історія про державу, на яку з усіх сторін чигають вороги, про особистий складний вибір, честь, підступність, зраду і змову. Тут ви побачите таку знайому з новин інформаційну війну і плетіння інтриг. Тут так само будуть прикриватися подвійними стандартами, будуть відмовлятися мислити критично і легко забуватимуть декілька століть історії, повіривши парі карикатур. Уже не буде легкого і веселого юнацького романтизму, лише жорстока реальність, часом зовсім не фентезійна.
Окрім цікавого і незвичного як для героїчного фентезі сюжету, «Тенета війни» підкупають ще й своїми героями. Вони — живі: помиляються, сумніваються, в кожному з них є і хороше, і погане. Кожен герой говорить своєю особливою мовою, за що Дерев’янку варто окремо віддати шану: далеко не завжди авторові вдається розрізнити мову персонажів так, що часом можна й не підписувати репліки. Сама ж мова книги — теж окремий бонус. Вона яскрава, колоритна, з прекрасною українською лайкою, але при цьому від неї не тхне пилом класики.
«Захисникам і захисницям України»
Дерев’янко присвятив «Тенета війни» захисникам і захисницям України, так само, як і першу книгу циклу. Але якщо в «Аркані вовків» ця тема відображалася здебільшого в тому, що головні герої стали характерниками, які захищають свою державу, то в «Тенетах війни» все значно глибше. Молоді характерники вижили на жорстокій війні, і в кожному з них вона залишилася свій слід. Це і флешбеки та ПТСР. Це і угоди з власним сумлінням і спроби змиритися з тим, що наказ — це лише наказ. Це і намагання втекти в розваги і авантюри, прикриваючись тим, що все робиш лише заради мрії. Це і війна — не лише зовнішня, а й внутрішня. Герої не можуть знайти своє місце в «цивільному» суспільстві, відчувають себе чужими, а оточуючі, навіть рідні, не в силі їх зрозуміти. Усе разом це чудово нагадує про захисників і захисниць України: не лише фентезійних, а й справжніх, які стоять на варті наших спокійних ночей уже сьомий рік.
Кому читати?
Усім, хто любить героїчне фентезі, український колорит і містику. Всім, хто хоче спробувати фентезі, але не знає, з чого почати. Усім, хто хоче закохатися в цикл, яскраву мову і героїв. І всім, хто готовий чекати продовження ще рік 🙂
63 thoughts on “«Тенета війни» — українське героїчне фентезі, на яке ми так довго чекали”