Шоколадна література: 10 книг швейцарських письменників

Прийнято вважати, що Швейцарія – це країна банків і золотих годинників. Можливо, це дійсно так. А ще вона займає перше місце в світі за кількістю з’їденого шоколаду місцевим населенням. Швейцарія – ідеальна країна для книголюбів, оскільки тут дуже люблять шоколад і літературу. Далі – 10 книг швейцарських письменників. 

Комісар Берлах – досвідчений детектив, якого уже майже здолала хвороба. Однак «майже» тут – ключове слово. У старого полісмена ще знайдуться сили здолати справжнє зло в особі затятого злочинця Ґастманна. Перемогти – справа честі для детектива. Однак перехитрити бандита непросто, оскільки двобій з ним схожий на шахову гру, в якій пат неможливий.

Основа книги – історія дівчини, яка живе у сучасному світі нормативності та споживання. Це твір про людей, які живуть під мостом, про порятунок, спокусу, танці на автобані й татуйовані троянди. Разом з тим відкриваються і більш глибокі теми, такі як самотність і любов. Світ головної героїні сучасний, тому знайомий багатьом, і в той же час він – персональний, неповторний.

Авґуст Енґельгардт мав незвичайну зовнішність, довге світле волосся й тонку шкіру. Він одночасно був письменником, аптекарем, філософом, вегетаріанцем і, до того ж, нудистом. Цей незвичайний молодий чоловік прибув до острова Кабакон з надією зробити людей щасливішими, а світ – кращим. Авґусту вдалося створити власний світ на маленькому острові, де спочатку не було нічого, крім пекучого сонця і кокосової плантації. Та була одна проблема – ще до прибуття чоловіка, частина острова вже була не в порядку, перебуваючи в передчутті Першої світової війни.

Найхимерніший твір Вальзера, після написання котрого він потрапив до психіатричної клініки на все життя. Книга – лабіринт, у якому переплітаються любовні зв’язки, гулянки, кава й поцілунки. Головний герой – незвичний чоловік. Він може на рівних розмовляти з видатними політичними діячами, а потім стати слугою малого хлопчика. До всього цього автор вирішив додати ще й трішки меланхолії. 

У головного героя було непросте дитинство. В юності він носив одяг, пошитий з батькової військової форми, за що його прозвали Зеленим Генріхом. Час минав, хлопець ріс, багато подорожував і розвивався. Генріху пощастило вибитися в люди й стати чиновником. А ще головний герой упевнився, що Швейцарія – найкраща країна для постійного життя. Подейкують, що «Зелений Генріх» – автобіографічний роман. 

Ракуза – швейцарка зі словенським і угорським корінням. Письменниця багато чого пережила, а із клаптиків спогадів зіткала книгу. У «Морі моря» авторка розповіла про свої дитячі роки та юність, які проходили між європейськими кордонами в 50-70-х роках. Ракуза максимально постаралася відтворити атмосферу минулого, від якого до сьогодні залишилися уже тільки спогади.

Маркус Гольдман – молодий письменник, якому вдалося гучно дебютувати на літературній ниві. Та відразу після фурору в чоловіка настала творча криза. Гольдман звернувся за професійною порадою до одного з найкращих прозаїків сучасності – Гаррі Квеберта. Маркус отримав від колеги не тільки пораду, а ще й сюжет для нового роману, оснований на реальних подіях. Виявилося, що Квеберта звинувачують у вбивстві 33-річної давності. Письменник вирішив допомогти і колезі, і собі, взявшись за розслідування справи. Однак життя – це не книга, а гра в детектива може обернутися наслідками.

Трилогія, в основі якої одна історія, розділена на двох. Головні герої – брати-близнюки, яких розлучила війна. Кожна оповідь – як епізод із реального життя. Виявляється, що в деяких ситуаціях найстрашнішим ворогом може стати близька людина. Не дарма говориться, що найглибших ран завдають рідні. Щоб цього не сталося, сімейні таємниці краще не чіпати, але й уникати їх вдається не завжди. 

Ізабель вирішила провести відпустку разом із подругою в Італії. Жінка спакувала валізу й дісталася до платформи №4 в очікуванні свого рейсу. Там їй зустрівся чоловік, який запропонував допомогти з багажем. Незнайомець узяв валізу, підняв її та…помер. Ізабель після цього випадку перехотілося йти у відпустку. Повернувшись додому, головна героїня виявила, що випадково забрала гаманець і телефон того чоловіка. Жінка зібралася віднести ці речі в поліцію, а ж тут почалися телефонні дзвінки…

Головна героїня живе щасливим життям, працює режисером, пише книжки й виховує двох дітей. Випадково жінка дізналася, що її перший коханий – Петро – п’ять років назад вистрибнув з вікна. Це спонукало письменницю згадати, занотувати й пережити спочатку історію відносин з Петром, а потім – і з іншими чоловіками. Так минуле поступово перетікає в теперішнє, а сутність любові стає для жінки надзвичайно важливою.