Всім читати: в Україні презентували Стратегію розвитку читання на 2021-2025 рік

Всім читати: в Україні презентували Стратегію розвитку читання на 2021-2025 рік

Під час локдауну зменшилися наклади книжок, українці стали менше читати, а для боротьби з піратством та контрафактом потрібно змінювати законодавство. Український інститут книги презентував Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія». Глобальна мета документу - сформувати навичку та потребу в читанні як життєвої стратегії громадян.

Стратегію презентували у непростий для книговидавництва час: середній наклад книжок  у 2020 році становив 700 екземплярів, а не 3500 як було у 2018-му. За минулий рік було закрито 48 книгарень.

У той же час лише 8% українців  проводять своє дозвілля за книжкою щодня, тоді як ще у 2018 році кількість щоденних читачів становила 11%. Для порівняння: у Франції 60% населення регулярно читають і не тільки стрічку Фейсбуку.

За словами Олександри Коваль, директорки Української книги, промоція читання має розвиватися у двох напрямках: hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, – це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні.

Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги розповіла, що  до підготовки документу залучили британську експертку, яка відмітила брак данних щодо  читання українців. Тому  при підготовці стратегії було проведено 4 дослідження, в тому числі опитування дітей.

Так, опитування показали, що  в Україні існує зв’язок між читанням та успішності: читачі більш задоволені своїм життям та стресостійкіші, а серед нечитачів вдвічі більше безробітних.

Дослідження показали і диспропорцію у співвідношенні навчальної та комерційної книги. Так, 67% обсягу книжкового ринку України займає навчальна література. За словами Коваль, це дуже велика диспропорція, тому що в інших країнах навчальна література для середньої школи займає десь до 30%, решта – це книга комерційна, яка обирається читачами не через примус, а через бажання прочитати.

 Експертка змоделювала ситуацію: якщо Міносвіти за один день всі підручники переведе в електронний формат, то поліграфічні підприємства просто зупиняться.

Бій піратству та контрафакту

Журналісти задавали запитання про те як Міністерство культури та інформаційних технологій має намір побороти піратство та контрафакт. Останні забирають у видавців суттєвий шматок ринку.

Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційних технологій відповів, що готується посилення кримінальної та адміністративної відповідальності у частині охорони культурної спадщини – і так само варто діяти і відносно піратства.

«Поки не буде суворого рівня відповідальності – нам буде непросто»,  – сказав Ткаченко.

Євгенія Кравчук, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформполітики, звернула увагу на той факт, що зараз читачеві важко розрізнити де піратська продукція, а де справжня книжка зі знижкою.

« Я маю одну контрафактну книжку, яка нічим не відрізняться від звичайної. І тут треба подумати, які законодавцчі зміни потрібні», – зазначила Кравчук.

Що змінить Стратегія

Експерти, які презентували Стратегію, декілька разів повторювали: українці мають читати скільки ж як і поляки.  Так, унаслідок реалізації стратегії її автори розраховують збільшити кількість регулярних читачів серед дорослих із 46% до 51%, частку читачів, що надають перевагу українській мові, – із 32% до 40%. 

Задача з зірочкою: у міністерстві планують до 2025 року скоротити кількість дітей, які не читають книжок, із 18% до 15%.