Ця стаття допоможе зрозуміти, як ми розвиваємо мислення і як вміти використовувати найбільш ефективні інструменти для прийняття найкращих рішень. Чітке причинно-наслідкове мислення допомагає пояснити причину багатьох речей, а стратегічне – навчитися ухвалювати рішення, аналізуючи можливі ходи і обираючи найкращий. Адже стратегічне мислення – це мистецтво поєднання досвіду, раціональності і власної інтуїції.
Ця книжкова добірка навчить вас, що:
- Мислення – це інструмент
Ніхто не народжується мислителем. Всі ми вчимось цьому – свідомо чи несвідомо. Причинно-наслідкове мислення ми здобуваємо щоденно, це результат нашого співіснування у соціумі. Стратегічне мислення – це вміння керувати своїми думками, досягати цілей і бачити перешкоди. Ще ніхто не народився блискучим стратегом, але всі ми є стратегами, бо приймаємо безліч рішень – щоденних, кар’єрних, суспільних та ціннісних.
- Стратегічне мислення будується не стільки через отриманий результат, скільки через розумний і покроковий процес міркування
Іноді автори книг будуть підносити понад два чи три варіанти розгортання можливих подій, і все для того, щоб показати, що стратегічне мислення – це вибір між різними варіантами, які потрібно оцінити і вибрати найкращий.
- Стратегічне мислення відрізняється від наукового
Хоча різниця не завжди очевидна, але вона таки існує. Якщо в основі наукового мислення знаходиться логічне і системне зважування інформації, то в стратегічному мисленні логічність тісно пов’язана з інтуїцією, і багато чим залежить від прикладів та відомого досвіду.
- Ми всі — стратеги
Ми всі приймаємо рішення. Ми всі стратеги, кожен із власним життєвим досвідом.
Стівен Сломен та Філіп Фернбах, «Ілюзія знання»
У кожного із нас свій життєвий досвід і свої спогади. Вони формують нашу особистість, впливають на наші інтереси. А також визначають наші сильні й слабкі сторони.
У книзі «Ілюзія знання» професори когнітивістики Стівен Сломен та Філіп Фернбах досліджують не лише те, що ми знаємо, але і як ми формуємо певні знання, які когнітивні й культурні обмеження впливають на наше світосприйняття, який у всіх різний. Саме так – ще жодній людині не вдалось всесторонньо і об’єктивно зрозуміти навколишній світ, бо кожен мислить по-своєму. Кожна людина формує свою реальність, залежно від власного досвіду, переживань, страхів і обмежень.
Фундаментальним і найважливішим чинником, який є спільним для людства – це причинно-наслідкове мислення. Ми проєктували свій минулий досвід на майбутнє, плануємо майбутні плани на основі минулого досвіду, намагаємось зрозуміти, як досягти чогось, або чогось уникнути.
Книга Сломена і Фернбаха дає чіткі і несподівані відповіді на запитання «Що ми знаємо?», «Чому ми думаємо?», «Чому наші думки розходяться з реальністю?», «Що лежить в основі наших переконань і вподобань?».
Книга «Ілюзія знання» показує, що помилятися властиво всім – вченим, геніям, бізнесменам, студентам – незалежно від нашого місця у суспільстві. Однак водночас ця книга дає розуміння, чому ми помиляємось, чому люди не знаходять між собою спільної мови, і як можна уникати помилок в майбутньому, а ще – як якісно формувати своє знання.
«Ілюзія знання» показує нам те, чому мислення є важливим. Головний акцент, який автори роблять – це наш досвід в минулому, який впливає на наше теперішнє. Саме так формується основний вид нашого мислення – причинно-наслідковий, який дає нам відчуття досвіду і впевненості. Однак цього мислення не завжди достатньо, щоб досягнути бажаного. Існують інші види мислення, вони менш залежні від наших когнітивних можливостей та розвиваються безпосередньо від нашого бажання вміти думати про майбутнє – зрівнювати, прогнозувати, прораховувати свої кроки і кроки інших, створювати нові можливості і зберігати їх. Для того, щоб навчитися мислити про майбутнє, просто необхідно розвивати стратегічне мислення.
Павло Авраамов, «Стратегія Ґо»
Розвивати стратегічне мислення можна граючись. Автор книги «Стратегія Ґо» Павло Авраамов впевнений – для цього підійдуть також шашки чи шахи, але сам він надає перевагу абсолютно іншій ігровій концепції – грі у Ґо. За власними спостереженнями автора, принципи і правила гри у Ґо – універсальні. І щоб показати це, Авлов Авраамов наводить понад 60 життєвих прикладів успішних і невдалих бізнесових прикладів із історії існування Apple, Coca-Cola, IKEA, Disney та інших. Концептуально гра у Ґо набагато більше схожа до бізнесу, ніж будь-які інші ігри. Бо суть гри у Ґо – у будуванні і захопленні території.
Павло Авраамов переконаний, що, відточуючи вміння грати у Ґо, ви змінюєте власний філософсько-стратегічний підхід та формуєте новий світогляд. Сам автор переконаний – процес гри в Ґо допомагає навчитися контролювати своє мислення, чітко прораховувати власні ходи та ходи супротивника. Гра в Ґо – це інструмент самопізнання, тренування розуму і допитливості.
Тому у книзі є дві сюжетні лінії – як мислити стратегічно під час гри в Ґо та як мислити стратегічно в житті. І, на його думку, тут головний акцент – це не лише оцінювати супротивника, а й вміти думати як супротивник: прораховувати його зацікавлення, цілі й потенційні ходи. Розглядати ситуацію потрібно всебічно. Гра Ґо вчить, що стратег повинен вміти вчасно розуміти, коли змінювати концепції і підхід, вчасно відійти від запланованого і оцінити важливість стратегічних цілей над тактичними ходами.
Книга написана простою і зрозумілою мовою. Павлу Авраамову вдалось вміло поєднувати, порівнювати і знаходити аналогії партії гри Ґо в бізнесових історіях. Ця схожість між грою і життям – вражає, а простота викладу матеріалу доводить професіоналізм автора, як гравця Ґо, так і бізнесмена.
Однак, якщо часу чи бажання відкривати інтерес до гри у Ґо у вас немає, частина, яка стосується аналізу бізнесу ситуацій, буде зрозумілою і без початкового знання цієї екзотичної для нас гри.
Авінаш К. Діксіт, Баррі Дж. Нейлбафф «Мистецтво стратегії. Посібник з теорії гри в житті та бізнесі»
У своїй книзі професори економіки та бізнес-тренери Авінаш Діксіт і Баррі Нейлбафф таки доводять, що стратегія – це мистецтво! Автори навчать, як прораховувати декілька можливих варіантів з математичною точністю, адже в стратегічному мисленні однозначної відповіді не існує, є безліч варіантів, між якими варто вибирати. У книзі чудово пояснюється, чому заучувати відповіді і сценарії можливих життєвих ситуацій – безнадійно. Потрібно розвивати власне мислення, швидко реагувати на нові події і зміни.
Стратегічне рішення – це вміння гнучко реагувати на будь-які життєві ситуації і при цьому бути готовим змінювати тактику через нові обставини та неочікувані події.
В основі цієї книги використано понад два десятки різних підходів із теорії ігор, показано, яким чином когнітивні помилки і упередження можуть заважати адекватно оцінювати ситуацію і знаходити рішення. Аби переконати читача у тому, що стратегічне мислення – це дещо більше, ніж бізнес, автори книги використовують різні життєві ситуації, у яких можна застосовувати той чи інший підхід стратегії – від перевірки нареченого і його намірів до правильної оцінки продажу і купівлі не лише прибуткових компаній, а й простого автомобіля.
На сторінках своєї книги автори намагаються показати, що ситуаційний аналіз є ключовим у стратегічному мисленні. Їхня ціль – змінити підхід до життєвих ситуацій, навчити приймати рішення в обмежений час, обирати правильну тактику, ставити доцільні запитання і розуміти, чому так багато залежить від контексту, а також чому вартує іноді ставити колективні інтереси вище за власні та конче розуміти позицію і мотиви суперника.
Хто переміг?
Якщо ви вже успішно опанували розуміння причинно-наслідкового мислення з «Ілюзії знання» і готові до мистецтва стратегії, то варто починати читання з книги Павла Авраамова «Стратегія Ґо», у якій, попри невідому для нашого суспільства гри, автор надзвичайно просто і доступно показує базові принципи стратегії і вирішення проблем на рівні як перемогти супротивника. Однак книга Авінаш К. Діксіт та Баррі Дж. Нейлбафф «Мистецтво стратегії» нічим не поступається книзі «Стратегія Ґо» – вона лише вміщує набагато більше стратегічних прикладів і прийомів, які простіше буде зрозуміти після знайомства з книгою «Стратегія Ґо».
15 thoughts on “Як ми приймаємо рішення: стратегічне мислення проти шаблонів”