Стас Жирков: «Читайте, щоб ми усі були в одному інтелектуальному полі»

Сьогодні Стас Жирков радить книжки читачам Yakaboo блогу. Жирков – режисер-новатор. Молодий, амбітний, креативний і сучасний. Він багато ставить за кордоном, але з великим задоволенням робить це і в Києві. Працював художнім керівником у театрі «Золоті ворота» і фактично заново почав його історію.

Торік Жирков став худкерівником театру на Лівому березі Дніпра, і теж задав новий тон. Жирков не прагне робити хайп, але так виходить, що будь-яка його постановка стає резонансною. Щоб у цьому переконатися, можна 28 грудня сходити в його театр на прем'єру «Хлібного перемир'я» за п’єсою Сергія Жадана. А напередодні Стас розповів нам про свої улюблені книги, які його підживлюють.

Я обожнюю читати з дитинства. Для мене це суперважливий ритуал. А тому що мені дали правильну першу книжку – це був «Чарівник країни Оз». Пам’ятаю, що відкрив її перед першим класом, і коли я прибігав зі школи, то найперше сідав читати, а лише потім їв та робив уроки. Це був якийсь новий фантастичний світ. І саме цю книжку я раджу прочитати першою. Мій син Артем також почав знайомство з книгами з «Чарівника країни Оз». В мене читаюча родина . Добре пам’ятаю момент, як бабуся, в якої велика бібліотека, засинає, напівсидячи, із книжкою. Мабуть, через це читання для мене із самого дитинства – важливий ритуал. Я засвоїв, що читати не лише можна, але й необхідно: як їсти, пити воду, митися в душі.

На жаль, повз мене пройшли книги Жуля Верна, Конан Дойля – я захопився фантастикою, це і Гаррі Гаррісон та його цикл «Щур із нержавіючої сталі», це і Джон Роналд Руел Толкін, із якого все фентезі й почалося. Фентезі – це чудова історія та чудове продовження дитячої казковості.

У мене була прекрасна вчителька з російської та світової літератури – Олена Миколаївна. З нею ми робили батли, брейн-ринги, літературні щоденники. Ніколи не забуду, як на мене вплинули «Батьки і діти» Тургенєва, весь нігілізм, поезія Сергія Єсеніна, Шарля Бодлера, «Злочин і покарання» Достоєвського, оповідання Івана Буніна «Темні алеї», а також  п’єси Олександра Островського. 

До речі, «Брати Карамазови» Достоєвського для мене – це одна з найважливіших книг, і в літературі я розділяю періоди до та після цього роману.

З української класики виділяю «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Украдене щастя» Івана Франка.

Як театральна людина, порадив би В. Шекспіра. Є два чудових переклади – це «Ромео і Джульєтта» та «Гамлет» Юрія Андруховича. А «Ромео і Джульєтта» – це взагалі одна з найулюбленіших п’єс. Мрію коли-небудь її поставити. 

Я підтримую сучасну українську літературу. І українських видавців. Купую мінімум 3-5 книжок щомісяця. Звичайно, раджу прочитати усі частини «Гаррі Поттера» видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Український мастрід – Марія Матіос, Сергій Жадан та його «Інтернат»», «Ворошиловград», «Хлібне перемир’я», поезія – це все неймовірно важливо і актуально. Зверніть сучасних есеїстів  – свіжу книжку Ірину Славінської «Мої запасні життія» та збірку Тараса Прохаська «НепрОсті».

bukova_zemlya (1)

Букова земля
Марія Матіос

internat_1

Сергій Жадан 
Інтернат

moyi_zapasni_zhyttja

Мої запасні життя 
Ірина Славінська

Наразі читаю Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» і цей сучасний роман українського письменника теж заслуговує на увагу читачів.

Щоб у нас був вибір – приділяйте увагу українським видавцям та перекладам українською: «Хлопчик у смугастій піжамі» Джона Бойна, «Нормальні люди» Руні Саллі, «Щиголь» Донни Тартт, «Моє ім’я Маріте» Альвідаса Шляпікаса.   

Всі мої книжкові рекомендації – лише невелика частина власної бібліотеки.

Читайте, це важливо, щоб ми усі були в одному інтелектуальному полі!

img_67892

Я бачу, вас цікавить пітьма
Ілларіон Павлюк

5_91_11

Хлопчик у смугастій піжамі
Джон Бойн

img_63657

Саллі Руні 
Нормальні люди

654223_front

Щиголь 
Донна Тартт

994273001470998167

Моє ім`я – Маріте
Альвідас Шпяпікас

Авторка: Ірина Міліченко