Читаємо англійською з дитиною: цікаві вправи з спільного читання

Матеріал підготовано за підтримки:

Чи потрібно читати з дитиною англійською мовою? Як читати? Що читати? Як часто? Чи потрібно читати вголос? Чи перекладати прочитане? Що робити з незнайомими словами? Чи переказувати тексти? Від такої кількості запитань у батьків-ентузіастів починається паніка.

Давайте спокійно розберемося в усьому.

Щонайперше, з’ясуємо, які є різновиди та навички читання.

Запитайте себе, що ви найчастіше читаєте в повсякденному житті та як ви це робите. 

Найчастіше ми швидко проглядаємо текст (статтю в інтернеті, брошуру, сторінку тексту, інструкцію, оголошення, пост у соціальній мережі). Достатньо декількох секунд, щоб усвідомити, про що цей текст і чи будемо ми його читати докладніше. Ми робимо це несвідомо сотні разів за день і недооцінюємо це прекрасне вміння, що економить нам час. Уявіть, що вам потрібно повністю читати всі тексти, які ви бачите, і лише потім ви робите висновок, чи потрібно було це робити, чи ви змарнували час. Ця навичка так само важлива й коли ми читаємо англійською. Якщо привчати дитину читати всі тексти англійською вголос і перекладати їх, то надалі, коли вона бачитиме будь-який текст англійською, вона НЕ зможе швидко збагнути, про що текст, бо в голові буде сидіти алгоритм «читаємо-перекладаємо-розуміємо». 

Інший, не менш важливий різновид читання, – пошук необхідної інформації. Наприклад, якщо перед вами текст про королівську родину, можна попросити в дитини знайти в тексті, скільки в королеви Єлизавети правнуків і як їх звуть. У такому випадку включаються в роботу зовсім інші навички читання. Ми скануємо текст із метою знайти конкретну інформацію. У житті нам часто доводиться робити те ж саме. 

Схоже, але інше завдання – прочитати та дати відповідь на конкретне запитання. Чому головний герой вирішив поїхати в сусіднє королівство? Чому принцеса весь час спить? Чому люди в королівстві ніколи не усміхаються?

Ще один різновид читання – читання для задоволення, без конкретного завдання. Ми це робимо, бо нам цікавий сюжет твору й читання дає нам насолоду.

Чи часто ми читаємо вголос у житті? Можливо, читаємо казки на ніч дітям. Читання вголос не допомагає дитині краще зрозуміти прочитане. Часто навпаки, читаючи вголос, ми концентруємося на правильності вимови слів, а не намагаємося зрозуміти прочитане.

Часто батьки чи навіть учителі просять прочитати текст, закрити книгу, а потім ставлять питання за текстом. Чи корисне таке завдання? Що ми перевіряємо? На жаль, всього лиш короткочасну пам’ять дитини. Прочитайте текст. Закрийте підручник. Скільки правнуків у королеви, і як їх звуть? Чи справедливе таке завдання, адже ми не просили знайти та запам’ятати цю інформацію до того, як дитина почала детально читати текст, і вона не знає, що їй потрібно звернути увагу саме на ці факти. 

Важливим є не те, що дитина (не маючи конкретного завдання) механічно запам’ятає з прочитаного. Важливо навчити її працювати з текстом: швидко орієнтуватися в ньому, знаходити необхідну інформацію, складати власне враження, оцінювати текст. Отож, під час читання з дитиною, намагайтеся виховувати саме ці навички.

В подальших статтях ми поговоримо про те, як навчити дитину розуміти прочитане без перекладу і що робити, якщо трапиться незнайоме слово.

Автор тексту Лідія Сімак