Оскільки вже другий зимовий місяць сніг вперто ігнорує Україну (оті короткочасні несерйозні візити в деякі регіони не рахуємо), треба вносити його у своє життя альтернативним способом – читаючи «снігові» книжки. Вважаємо, це ідеальний спосіб зануритися в зимову атмосферу, ще й без ризику змерзання та падіння на слизькому льоду. Тож ми уклали для вас добірку з 11 художніх книжок, в яких ну дуууже багато снігу. Вона буде корисною для всіх, хто скучив за снігом, а бінґомани ще й зможуть знайти тут підказки до одного з пунктів зимового бінґо.
Одного дня з аеропорту Солт-Лейк-Сіті чартерним рейсом вилітає літак. На його борту, окрім пілота, – двоє майже не знайомих між собою людей: лікар Бен Пейн та журналістка Ешлі Нокс. Через раптову смерть пілота літак падає у засніжених горах, і двоє пасажирів, що чудом вижили, опиняються сам на сам з суворою природою. Ці обставини ускладнюються тим, що Ешлі при падінні літака зламала ногу і не може самостійно пересуватися. Такі умови залишають мало шансів на порятунок, але віра, відвага, людяність та любов не дають нашим героям здатися.
Книга тримає в напрузі більшу частину оповіді і дивує тим, наскільки сильною робить людину жага до життя. Водночас вона читається досить просто і швидко через наявність великої кількості діалогів. А ще, попри те, що в ній багато (дійсно багато!) снігу, є в ній також і часточка тепла, яке нам всім так потрібне зимовими вечорами.
Знову гори. Знову сніг. І знову катастрофа. Але тепер вже від українського автора. Літак авіарейсу 341 зазнає аварії та падає в горах на території Пакистану. Сім пасажирів виживають, але тепер на них чекає велике випробування – вижити в засніжених горах, далеко від людей, з обмеженими засобами для існування та при цьому не втратити своєї людськості. На жаль, як вижити, так і залишитися людьми у цій екстремальній ситуації зможуть далеко не всі.
Роман Макса Кідрука сповнений психологізму. Кожен з героїв – цікава особистість зі своєю непростою історією, яка розкривається читачам по ходу оповіді. І нам доведеться дізнатися, як їхнє минуле впливатиме на дії в теперішньому та що кожен із них здатен зробити заради свого майбутнього.
Роман Роланда Сміта «Пік» – прекрасна «снігова» книга для підлітків, яка, втім, здатна зацікавити і багатьох дорослих. 14-літній руфер Пік Марчелло, який живе з матір’ю в Нью-Йорку, через свою пристрасть до висоти потрапляє у халепу. Щоб урятувати хлопця, батько, який керує сходженнями на Еверест, забирає його в Гімалаї. У нього є мета – зробити свого сина наймолодшим підкорювачем найвищої гори у світі. Та чи зможе впоратися з цим проблемний підліток?
Роман є не тільки захопливим пригодницьким твором, який розповідає багато цікавинок про альпінізм, а й історією про виклик, боротьбу, витривалість, дружбу і дорослішання.
Роман Дена Сіммонса частково заснований на реальних подіях. У середині ХІХ століття від британських берегів відчалило два кораблі – «Терор» та «Еребус» – щоб вирушити в довготривалу експедицію для дослідження невідомої частини Північно-Західного проходу, що в Північному Льодовитому океані. Та за невідомих обставин обидва судна безслідно зникли. Сіммонс бере за основу цю історію і створює свою версію розвитку подій. Щоправда, трохи приправляючи її фантастичними химерностями.
Автору вдалося дуже детально і реалістично описати побут екіпажу кораблів, а також виживання людей у надскладних умовах. Безумовно, певної гостроти додає містична складова роману. Чудовисько, що виринає з холоду та мороку, місцями примушує холонути кров у жилах. Та варто боятися не тільки його. Адже відомо, що найбільше чудовисько – це сама людина.
Про скандинавського автора детективів Ю Несбьо напевно знають навіть нелюбителі цього жанру. А шанувальники детективів так вже точно або читали щось у Несбьо, або планують. В романах цього норвезького письменника часто зустрічається сніг. А в «Сніговику» він взагалі стає ключовим символом оповіді. Адже при кожному вбивстві, яке відбувається у романі, зловмисник залишає на місці злочину щойно зліпленого сніговика. Сюжет досить моторошний і хвилюючий. Водночас цікаво слідкувати за розслідуванням старшого інспектора Харрі Холе та його команди, яке часом робить такі кульбіти, що просто застигаєш з відкритим ротом. Останні сторінки, як і годиться гарному детективу, тримають в напрузі і не дають змоги відірватися від читання. До того ж книга не розтягнута довгими історіями ні про що і мусоленням особистого життя головного героя. Цього там в міру і не набридає.
«Ведмеже місто» – чергова прониклива історія відомого швецього письменника Фредріка Бакмана. Ця книга переносить нас до ще однієї скандинавської країни – Швеції. Її події розгортаються в маленькому глухому містечку Бьорнстад, що на півночі країни. Все його існування великою мірою тримається на місцевому хокейному клубі. На нього покладають усі свої надії та сподівання жителі містечка. Але одного дня у місті стається трагічна подія, що стає переломним моментом сюжету і ставить під загрозу долі багатьох людей.
Ця книга продуває пронизливим скандинавським вітром, осліплює сяючим білизною снігом та оглушає ударами хокейних ключок. А ще вона зачіпає важливі теми, зокрема: стосунки батьків і дітей, труднощі дорослішання, булінг, відповідальність за власні вчинки, ціна правди тощо. За життєвими драмами вам теж сюди.
Зі Скандинавії переносимося на інший континент і звертаємося до творчості канадського письменника Крістіана Ґе-Полікена.
Через певні обставини поранений молодий чоловік, ім’я якого не називається, опиняється в маленькому гірському селі, охопленому морозом та снігом. Далеко від всіх, без електрики, без зв’язку із зовнішнім світом. Доглядати за ним береться загадковий стариган Маттіас, з яким ладнати виявляється дуже непросто. Поступово між персонажами зростає психологічна напруженість, яка давить на них, мов вага снігу, який з кожним днем все більше засипає село. Але щоб пережити зиму та ізоляцію, їм доведеться навчитися ладнати один з одним. Хоча це буде і непросто. Надзвичайно колоритна книга з безліччю описів снігу та тонко виписаними стосунками.
Чи можна ціле життя вкласти в 159 маленьких сторінок? Здається, що ні. Але автор роману «Ціле життя» Робер Зіталер спробував це зробити. Він вклав у свій невеличкий твір життя Андреаса Еґґера – звичайного чоловіка, який працює на гірській канатній дорозі.
Ця книга – про гори і людину гір. Про вміння любити природу і бути їй відданим. Про труднощі і прагнення. Про мінливість життя і вміння пристосовуватися до змін. Про мрії, здійсненні і нездійсненні. Про силу спогадів. Про кохання довжиною майже в усе життя. І, зрештою, про те, як просто бути щасливим, якщо вміти радіти дрібницям.
А ще ця книга неймовірно атмосферна. В ній гуляє гірський вітер, ревуть лавини, шумлять підйомні механізми канатної дороги, засліплює своєю білизною сніговий покрив. Усе це вкупі із шикарною обкладинкою збуджує непереборне бажання покинути щоденну рутину і впасти в міцні обійми могутніх гір.
Як відомо, старий-добрий Кінг вміє створити таку атмосферу, щоб у тебе шкіра сиротами вкривалася. Для цього він кожного разу застосовує різні засоби. То поміщає ціле місто під невидимий купол, межі якого ніхто не може перетнути, то залишає двох людей в машині під палючим сонцем зі скаженим собакою по сусідству, то твого мертвого кота оживляє. А от в «Сяйві» він бере один безлюдний готель в горах, підселяє туди сім’ю із трьох людей, включаючи дитину з надприродними можливостями, підсипає туди добряче снігу, перекриваючи доступ до готелю, додає «стосик» химерностей, від яких хочеться сховатися під ковдрою, і залишає читача з оцим всім на одинці. А там вже все залежить від нервової системи і чутливості конкретної особи. Але впевнені, зовсім байдужим ця історія мало кого залишить. Бо божевільний чоловік з сокирою в руках – то вам не квіточки.
А як щодо «снігової» класики? Згода? Тоді гарним вибором буде повість Джека Лондона «Біле Ікло». Події твору розгортаються в жорстокій, льодосердій північній Пустелі. Головним героєм виступає вовченя з домішком собачої крові, яке поступово виростає у дорослу тварину. Від людей він отримує ім’я Біле Ікло.
Неперевершений Джек Лондон заглиблює читача в захопливий світ дикої природи, який ми бачимо очима хижої, але водночас відданної тварини. На долю Білого Ікла випадає багато випробувань, спричинених людською жорстокістю та підступністю. Але терпляче вовче серденько витримує всі страждання, щоб пізніше отримати в нагороду раніше незнайомі любов і ласку, які може подарувати тільки справжня Людина.
Роман Філіпа Пулмана «Північне сяйво» є першою частиною трилогії під назвою «Темні матерії». Книга позиціонується як підліткове фентезі, втім, завоювала багато й дорослих сердець. Головною героїнею є дванадцятилітня Ліра Белаква. Вона живе у фантастичному для нас світі і має свого деймона – тварину, яка усе життя, як душа, супроводжує людину. Випадково Ліра потрапляє у коловорот подій, які вимушують її вирушити на Північ, щоб знайти свого викраденого друга. Дорога нашої маленької героїні сповнена пригод і перепон. У цій подорожі вона зустріне чимало загадкових людей та істот, зазнає втрат і переживань, набуде нових знань і вмінь та розкриє не одну таємницю. Жива, захоплююча книга, яка попри свій, здавалося б, розважальний жанр, є глибокою та емоційною.
22 thoughts on “Хай хоч у книжках буде сніг: пухнаста добірка”